1. Американське перекладознавство в 80-і роки хх століття.

Американське перекладознавство 80-х років характеризується все більш широким підходом до перекладацької проблематики. Якщо в попередній період багато робіт виконувалися в своєрідній теоретичній ізоляції, без урахування досвіду перекладів інших країн (в першу чергу, європейських), то тепер перекладознавці США все частіше спираються на праці зарубіжних авторів, вступають з ними в дискусію, дають оцінку їх теорій.

Найсерйознішою перекладознавчою роботою початку цього періоду можна вважати книгу С. Басснетт-Макгайр "Перекладацькі дослідження" (Bassnett – McGuire S. Translation Studies. – Methuen, London and New York, 1980).

У трактуванні перекладацької еквівалентності С. Басснетт-Макгайр різко розходиться з Ю. Найдою. Позитивно оцінюючи класифікації типів еквівалентності, запропоновані А. Поповичем (лексична, парадигматична, стилістична і текстова еквівалентність) і А. Нойбертом (синтаксична, семантична і парадигматична еквівалентність), вона рішуче відкидає концепцію динамічної еквівалентності. Розбираючи один з приведених ним прикладів, коли біблійне "to greet with а holy kiss" було передано при перекладі "to give one another а hearty handshake all around", С. Басснетт-Макгайр рішуче стверджує, що це поганий переклад. На її думку, доцільно розрізняти еквівалентність семантики та еквівалентність соціальних функцій. Підводячи підсумки дискусії про еквівалентність, С. Басснетт-Макгайр доходить висновку, що вона є не тотожністю, а діалектичним взаємозв'язком між знаками і структурами в текстах і навколо них.

2. Проблеми сучасного машинного перекладу.

На думку академіка Ю.В. Рождественського, центральною системою внутрішнього інтелекту є система машинного перекладу (Рождественський Ю.В. "Введение в культуроведение. – М.: ЧеРо, 1996. –287с.).

Це пояснюється тим, що перетворення інтелектуального характеру, пов'язані з процесом перекладу з однієї природної мови на іншу, охоплює всі рівні мовної структури, від розрізнення морфем або фонем до семантичної структури тексту, а задача їх адекватної передачі іншою мовою вимагає практично моделювання важливих аспектів людського мислення. Сучасні системи машинного перекладу фактично реалізують модель перекладних відповідностей в даній мовній парі або в певному наборі мовних пар. [Марчук Ю.Н. Модель "текст – текст" и переводные соответствия в теории машинного перевода // Проблемы компьютерной лингвистики. – Минск, 1997. – с. 21-29].

Якість сучасного машинного перекладу не висока, проте актуальність автоматизації перекладу продовжує залишатися високою унаслідок того, що

• Переклад з однієї мови на іншу – єдиний спосіб подолання мовних бар'єрів, реальний в сучасних умовах зростаючої міжнародної комунікації;

• Ростуть і розширюються можливості сучасних інформаційних технологій, тоді як пропускна спроможність людини-перекладача залишається незмінною.

З погляду теорії сучасні системи машинного перекладу реалізують модель "текст – текст (Марчук Ю.Н. О "двенадцати проблемах" современного машинного перевода // Вести. Моск. Пед. ун-та. Сер. "Лингвисты", – М, 1998. – с. 36-40).

Короткий огляд ролі сучасних систем машинного перекладу в світовій комунікації на сьогоднішній день дав П.Н. Хроменков (Хроменков П.Н. Современное состояние и перспективы развития современных систем машинного перевода // Материалы конференции "Теория и практика речевых исследований". – М., 1999. – с. 56-57).

Глобальне розповсюдження засобів масової інформації веде до створення "суспільства 24 годин", коли відбувається безперервна зміна інформаційного поля, пов'язана з можливістю миттєвого доступу до світових інформаційних ресурсів. Такий стан речей породжує необхідність обробки потоку інформації, представленого фактично всіма мовами світу, що постійно поступає. Виникає потреба в отриманні перекладу, виконуваного в режимі реального часу і має прийнятну собівартість. Ряд вітчизняних розробок (ПРОМПТ, Сократ, СПРИНТ та ін.) дають якість невідредагованого перекладу більш високу, ніж зарубіжні системи. Проте в цілому має відбутися ще робота з вдосконалення лінгвістичного забезпечення практичних систем машинного перекладу.

Задача розробки систем машинного перекладу нерозривно пов'язана з моделюванням того, як переклад виконує людина. У зв'язку з цим останнім часом активно вивчаються можливості перекладу на основі людино-комп'ютерної взаємодії, а системи машинного перекладу використовуються при навчанні алгоритмам перекладу професійних перекладачів. Г.В. Порозинська зазначає, що в деяких університетах, наприклад в Московському педагогічному університеті, Ужгородському університеті та ін., усвідомили необхідність розробки спеціальних програм підготовки перекладачів за допомогою систем машинного перекладу. В МДУ створена спеціальна лабораторія з навчання студентів роботі з перекладацькими пакетами.

В інших країнах, зокрема в США, подібними проблемами займаються багато університетів. Так, програма підготовки перекладачів, розроблена в Піттсбурзі, включає декілька напрямів:

• Оволодіння навиками постредагування перекладів, виконаних за допомогою систем МП;

• Підготовка, координування і контроль над роботою студентів, що використовують системи МП;

• Навчання методу поповнення лексичних словників, глосаріїв і термінологічних банків даних перекладацьких пакетів програм.

Машинний переклад є важливим інструментом, що допомагає зрозуміти і представити всі головні аспекти лінгвістичного моделювання. В книзі Г.Е. Мірама "Алгоритми перекладу" етапи "людського перекладу" розглядаються крізь призму перекладу машинного, і це допомагає зрозуміти природу і дію відповідних розумових механізмів.

Автор книги розглядає зародження концепції машинного перекладу, перші його алгоритми, аналізує результати, досягнуті на шляху моделювання перекладу за допомогою мови-посередника і описує найвідоміші сучасні діючі системи машинного перекладу. Потреба перекладу з багатьох мов багатьма мовами – велика, проте діючих практичних систем МП, заснованих на концепції мови-посередника, наразі нема, а ті з них, які розроблялися для Європейської економічної співдружності, такі як ЕВРОТРА або система DZT з використанням есперанто, в даний час не фінансуються, оскільки досягнуті після багатьох років роботи результати не виправдали довіри і надій інвесторів.