2. 4. Культурна адаптація при перекладі.

Перекладач Е. Ланн (стаття 1939 р.):

"Вважаючи за необхідне зберегти специфіку англійських конвенціональних норм, відображену у фразеології всіх соціальних груп, за винятком особових і присвійних займенників другої особи однини, ми відмовилися від звичних "Ти", і "Твій". Заміною звичних нам "Ти" і "Твій" займенниками "Ви" і "Ваш", досягається ефект своєрідності англійської мови і англійських побутових умов і традицій".

Виявлення в граматичній формі безпосереднього відображення специфіки національного побуту і його механічне перенесення в переклад призвело до абсурду. Як відзначає П. Топер перекладачі "Холодного будинку" Діккенса (Гослитиздат, М., 1936) змушують не тільки маленьку дівчинку звертатися до своєї ляльки на "Ви" ("Вы знаете, Долли, какая я глупенькая"), але навіть мати зі своєю дитиною говорить на "Ви". В одному з романів англійська ввічливість доведена перекладачем до того, що навіть до собаки звертаються на "Ви". Перекладачів, що переносять англійське "YOU" у російську мову, ввів в оману випадковий збіг звичайного і єдиного в англійській мові звертання з ввічливою формою звертання в російській.

Питання

1. Яка задача курсу "Методологічні проблеми перекладознавства"? Назвіть фундаментальні проблеми методології перекладознавства.

2. Чому створення цільної концепції перекладу в XXI столітті представляє безперечний теоретичний і практичний інтерес?

3. Охарактеризуйте сучасне перекладознавство як результат міждисциплінарних досліджень, що використовують методи цілого ряду наук.

4. Книга Т. Севорі "Мистецтво перекладу" (Лондон, 1952 р.), її зміст, чотири види перекладу, запропоновані в книзі: 1. сучасний переклад, 2. адекватний переклад, 3. переклад класичних творів, 4. переклад, близький до адекватного. Їх суть.

Дайте відповідь на три питання, що мають вагу для практичного перекладача. Принципи перекладу, дані Т. Севорі в його роботі. На який найважливіший чинник, що впливає на перекладацький процес і детально розробляється в сучасній теорії перекладу, звернув увагу Т. Севорі?

5. Пітер Ньюмарк – перекладач-практик. Стисло опишіть його погляди на теорію і практику перекладу. Що означає теорія перекладу для П.Ньюмарка? Назвіть найважливіші чинники, що впливають на вибір стратегії перекладача і основні типи перекладацьких текстів, за якими П. Ньюмарк формулює два загальні методи перекладу: комунікативний і семантичний?

Лекція 2 лінгвістичні теорії перекладу

План лекції:

1. Причини найбільшого розповсюдження в наші дні лінгвістичних концепцій перекладу.

2. Поняття мовної еквівалентності Дж. Кетфорда.

3. Порівняльна стилістика Ж.-П. Віне і Ж. Дарбельне.

4. Ж. Мунен як перекладознавець.

5. Лінгвістичне перекладознавство в США. Теорія перекладу в працях Юджина Найди.

6. Критика лінгвістичних концепцій перекладу. Відповідь сучасного мовознавства на цю критику.

1. Причини найбільшого розповсюдження лінгвістичних концепцій перекладу.

Лінгвістичні теорії перекладу отримали найбільше розповсюдження і мають найбільше число прихильників серед перекладознавців. Саме ці концепції зробили основний внесок в розвиток науки про переклад. Якщо взагалі існує теорія перекладу, то здебільшого завдяки лінгвістичним уявленням про сутність перекладу. І це не випадково. Для успішного формування лінгвістичного перекладознавства існував цілий ряд важливих засновків.

1) Лінгвістичні теорії дають перекладачу середнього рівня певну базу в його роботі, певний "твердий ґрунт", на який він може спертися.

2) Лінгвістичні теорії (як найпростіші) відповідали задачам масової підготовки професійних перекладачів в умовах значно зрослої потреби в перекладі в сучасному світі. Домінування в перекладі в ХХ в. текстів спеціального характеру, в яких на перший план виходять власне мовні проблеми.

Лінгвістична спрямованість теорії перекладу була пов'язана також зі змінами в характері перекладацької діяльності. В ХХ столітті все більш важливе місце – і за об'ємом, і за соціальною значущістю – стали займати переклади текстів спеціального характеру – інформаційних, економічних, юридичних, технічних тощо. На відміну від перекладів творів художньої літератури, де основні труднощі для перекладача були пов'язані з задачею передати в перекладі художньо-естетичні особливості оригіналу, створювані, зокрема, індивідуально-авторським використовуванням мови, в таких перекладах на перший план виступили власне мовні проблеми. Подібного роду тексти, які можна охарактеризувати як інформативні або прагматичні, часто є анонімними, більш менш стандартними за формою і мовними засобами; і перекладачу в першу чергу доводилося вирішувати суто лінгвістичні проблеми, обумовлені відмінностями в семантичній структурі і особливостями використовування двох мов в процесі комунікації. А, отже, вивчати такі перекладацькі проблеми доцільно лінгвістичними методами.

3) Лінгвістичне вивчення перекладу багато дає самому мовознавству (дослідження з компаративістики, контрастивної типології). Стало очевидно, що включення перекладацької діяльності в сферу інтересів мовознавців могло чимало дати і самій лінгвістиці. Переклад може розглядатися як великомасштабний природний експеримент із зіставленню мовних і мовленнєвих одиниць у двох мовах у реальних актах міжмовної комунікації, і його вивчення дозволяє знайти в кожній з цих мов важливі особливості, які можуть залишатися невиявленими в рамках "одномовних досліджень" (тобто досліджень з компаративістики, контрастивної типології).

4) Система машинного перекладу базується переважно на лінгвістичних концепціях переводиться.

Залученню увазі лінгвістів до перекладацької діяльності сприяли і спроби створити систему машинного перекладу, передати функції перекладача комп'ютеру, здатному виконувати цю роботу набагато швидше і дешевше. Переконавшись у тому, що основні перешкоди в цій області полягають не в обмежених можливостях комп'ютера, а в недостатності наших знань про сутність перекладацького процесу, необхідних для створення повноцінних програм, багато розробників-лінгвістів звернулися до вивчення перекладу "людського", сподіваючись таким шляхом розв'язати виниклі проблеми.

5) Суб'єктивний чинник: перекладачів готують університетські викладачі та вчені – філологи і лінгвісти.

Певну роль грав і суб'єктивний чинник. Виникла потреба в масовій підготовці професійних перекладачів призвела до заснування численних перекладацьких шкіл і відділень, які в основному створювалися в університетах та інститутах іноземних мов. В ролі викладачів перекладу, разом із самими перекладачами, виявилися університетські вчені – філологи і лінгвісти, – які одні з перших усвідомили необхідність теоретичного осмислення перекладацької діяльності для розробки науково обґрунтованих учбових програм.