Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metod_per-va_UA2.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
29.08.2019
Размер:
530.94 Кб
Скачать

6. Критика лінгвістичного підходу до перекладу.

Багато вчених, що зробили значний внесок в розвиток сучасного перекладознавства, не вважають себе лінгвістами, хоча і займаються комунікативно-мовними аспектами перекладу, а деякі з них особливо підкреслюють обмеженість і неправомірність лінгвістичного підходу до дослідження перекладацької діяльності.

Подібне неприйняття лінгвістичної концепції перекладу пояснюється головним чином двома причинами:

• По-перше, перекладознавство в цілому – це, поза сумнівом, особлива наукова дисципліна, що має багато інтердисциплінарних аспектів. Лінгвістика може описати і пояснити цілий ряд найважливіших чинників, що визначають характер і результати перекладу, але вона не може описати і пояснити цілий ряд найважливіших чинників, що визначають характер і результати перекладу, всю багатогранність цього складного виду людської діяльності. Ця обставина, проте, не зменшує важливої ролі лінгвістичних концепцій для вивчення основного механізму перекладу.

• По-друге, критика лінгвістичного підходу до перекладу явно виходить з уявлення про лінгвістику як про дисципліну, задача якої зводиться до опису різних мовних систем. Мається на увазі головним чином структурна лінгвістика, що не цікавиться семантичними аспектами мови і не розглядає структуру більш крупних одиниць, ніж речення. Зрозуміло, що така мікролінгвістика дійсно не може претендувати на всесторонній опис перекладацького процесу, об'єктом якого є зміст іншомовних текстів. Як вже зазначалося, сучасне мовознавство подолало таке обмежене розуміння свого предмету.

Відповідь сучасного мовознавства на критику лінгвістичних концепцій перекладу. У другій половині XX-го століття мовознавство значно розширило сферу своїх інтересів. Від виняткової уваги до розвитку і структури мовних систем воно звернулося до широкого кола проблем, що визначають можливість використання мови як знаряддя думки і засобу мовної комунікації. В центрі уваги лінгвістів опинилася смисловий бік мовних одиниць і мовних творів, зв'язок мови з мисленням, реальною дійсністю, із суспільством і його культурою, з іншими знаковими системами (семіотикою). З'явилися нові лінгвістичні дисципліни та області дослідження, такі як когнітивна лінгвістика, психолінгвистика, соціолінгвістика, лінгвістика тексту, теорія мовних актів, тощо. Мовознавство перетворилося на справжню макролінгвістику – цілий комплекс лінгвістичних дисциплін, що вивчають усе різноманіття форм, способів, результатів і особливостей існування мови в людському суспільстві. Тільки така лінгвістика і могла зайнятися теоретичним переосмисленням сучасної перекладацької діяльності, такої необхідної у зв'язку з її новими небувалими масштабами, зрослими вимогами до якості перекладів і задачами масової підготовки професійних перекладачів.

Через перетворення мовознавства на макролінгвістику рівень лінгвістичного аналізу текстів оригіналу і перекладу ускладнився. Цей аналіз тепер враховує і комунікативну задачу оригіналу (його прагматичну спрямованість), і соціокультурну спрямованість мови (функціональні стилі і жанри, соціальні діалекти).

Проте, не дивлячись на антропоцентричність (орієнтацію на людину) сучасного мовознавства, лінгвістичні теорії перекладу виключають аспект інтуїції, творчості перекладача. Наскільки б не ускладнився аналіз відповідностей, вони залишаються стандартними (хоча і прив'язуються, наприклад, до ситуації спілкування).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]