- •Лекція 1 Зміст курсу "Методологічні проблеми перекладознавства". Фундаментальні проблеми перекладознавства.
- •2. Фундаментальні проблеми методології перекладу.
- •2.1. Проблема цільної теорії перекладу.
- •2. 2. Проблема перекладності.
- •2. 3. Проблема передачі єдності форми і змісту при перекладі (іншою мовою).
- •2. 4. Культурна адаптація при перекладі.
- •Питання
- •Лекція 2 лінгвістичні теорії перекладу
- •1. Причини найбільшого розповсюдження лінгвістичних концепцій перекладу.
- •2. Поняття мовної еквівалентності Дж. Кетфорда.
- •3. Порівняльна стилістика ж.-п. Віне і ж. Дарбельне.
- •4. Ж. Мунен як перекладознавець.
- •5. Лінгвістичне перекладознавство в сша. Теорія перекладу в працях Юджина Найди.
- •6. Критика лінгвістичного підходу до перекладу.
- •Питання
- •Лекція 3 лінгвістичні теорії перекладу (закінчення). Літературознавчі теорії перекладу
- •1. Американське перекладознавство в 80-і роки хх століття.
- •2. Проблеми сучасного машинного перекладу.
- •3. Модифікації лінгвістичних концепцій перекладу в світлі сучасної антрополінгвістики.
- •3. 3. Англо-американське перекладознавство: зіставлення "опановуючого " і "відчужуючого" перекладу.
- •3. 4. Росія: синтетичний і аналітичний переклад.
- •4. Літературознавчі теорії перекладу.
- •Питання
- •Лекція 4 лінгвістичне перЕкладознавство в росії
- •1. Російська перекладацька школа і лінгвістична концепція перекладу.
- •2. Вклад я.Й. Рецкера в лінгвістичну теорію перекладу.
- •3. Роботи а.В. Федорова з теорії перекладу.
- •3. 1. Книги а.В. Федорова "Вступ до теорії перекладу" (1953 р.) і "Основи загальної теорії перекладу" (1968 р.).
- •3. 2. Положення, розроблені а.В. Федоровим, що увійшли до понятійного апарату сучасного перекладознавства.
- •3. 3. А.В. Федоров як історик перекладу.
- •Питання
- •Лекція 5 інтерпретаТиВНі теорії перекладу інформаційні теорії перекладу
- •1. Інтерпретативна теорія перекладу Даніци Селескович і Маріани Ледерер.
- •2. Концепція "синекдохи" Маріани Ледерер – крайній вираз інтерпретативної теорії.
- •3. Критика інтерпретативних теорій (з погляду прихильника лінгвістичної концепції).
- •4. Інформаційні теорії перекладу.
- •5. Перекладацькі праці Жана Деліла (канадського перекладача і викладача перекладу).
- •Питання
- •Лекція 6 психолінгвістичні теорії перекладу. Когнітивні теорії перекладу
- •1. Психолінгвістичні теорії перекладу.
- •1. 2. Трансформаційна теорія.
- •1. 2. Психолінгвістичне дослідження перекладацького процесу Ханга п. Крінгса.
- •2. Когнітивні концепції перекладу.
- •2. 1. Теоретична концепція Вольфрама Вілсса.
- •2. 2. "Теорія релевантності" Ернста-Августа Гутта.
- •Питання
- •Лекція 7 етичні концепції перекладу. Інтегруюча концепція перекладу
- •1. Етичні концепції перекладу. Етичний аспект перекладацької діяльності (з 3).
- •1.1. Перекладацькі праці Катарини Райс і Ханса Фермеєра (Німеччина).
- •1. 2. Теоретична концепція Юсти Хольц-Мянттярі – крайня форма скопус-теорії.
- •1. 3. Критика "скопус-теорії" а.Ф. Келлетатом.
- •2. Інтегруюча концепція м. Снелл-Хорнбі.
- •Питання
6. Критика лінгвістичного підходу до перекладу.
Багато вчених, що зробили значний внесок в розвиток сучасного перекладознавства, не вважають себе лінгвістами, хоча і займаються комунікативно-мовними аспектами перекладу, а деякі з них особливо підкреслюють обмеженість і неправомірність лінгвістичного підходу до дослідження перекладацької діяльності.
Подібне неприйняття лінгвістичної концепції перекладу пояснюється головним чином двома причинами:
• По-перше, перекладознавство в цілому – це, поза сумнівом, особлива наукова дисципліна, що має багато інтердисциплінарних аспектів. Лінгвістика може описати і пояснити цілий ряд найважливіших чинників, що визначають характер і результати перекладу, але вона не може описати і пояснити цілий ряд найважливіших чинників, що визначають характер і результати перекладу, всю багатогранність цього складного виду людської діяльності. Ця обставина, проте, не зменшує важливої ролі лінгвістичних концепцій для вивчення основного механізму перекладу.
• По-друге, критика лінгвістичного підходу до перекладу явно виходить з уявлення про лінгвістику як про дисципліну, задача якої зводиться до опису різних мовних систем. Мається на увазі головним чином структурна лінгвістика, що не цікавиться семантичними аспектами мови і не розглядає структуру більш крупних одиниць, ніж речення. Зрозуміло, що така мікролінгвістика дійсно не може претендувати на всесторонній опис перекладацького процесу, об'єктом якого є зміст іншомовних текстів. Як вже зазначалося, сучасне мовознавство подолало таке обмежене розуміння свого предмету.
Відповідь сучасного мовознавства на критику лінгвістичних концепцій перекладу. У другій половині XX-го століття мовознавство значно розширило сферу своїх інтересів. Від виняткової уваги до розвитку і структури мовних систем воно звернулося до широкого кола проблем, що визначають можливість використання мови як знаряддя думки і засобу мовної комунікації. В центрі уваги лінгвістів опинилася смисловий бік мовних одиниць і мовних творів, зв'язок мови з мисленням, реальною дійсністю, із суспільством і його культурою, з іншими знаковими системами (семіотикою). З'явилися нові лінгвістичні дисципліни та області дослідження, такі як когнітивна лінгвістика, психолінгвистика, соціолінгвістика, лінгвістика тексту, теорія мовних актів, тощо. Мовознавство перетворилося на справжню макролінгвістику – цілий комплекс лінгвістичних дисциплін, що вивчають усе різноманіття форм, способів, результатів і особливостей існування мови в людському суспільстві. Тільки така лінгвістика і могла зайнятися теоретичним переосмисленням сучасної перекладацької діяльності, такої необхідної у зв'язку з її новими небувалими масштабами, зрослими вимогами до якості перекладів і задачами масової підготовки професійних перекладачів.
Через перетворення мовознавства на макролінгвістику рівень лінгвістичного аналізу текстів оригіналу і перекладу ускладнився. Цей аналіз тепер враховує і комунікативну задачу оригіналу (його прагматичну спрямованість), і соціокультурну спрямованість мови (функціональні стилі і жанри, соціальні діалекти).
Проте, не дивлячись на антропоцентричність (орієнтацію на людину) сучасного мовознавства, лінгвістичні теорії перекладу виключають аспект інтуїції, творчості перекладача. Наскільки б не ускладнився аналіз відповідностей, вони залишаються стандартними (хоча і прив'язуються, наприклад, до ситуації спілкування).