- •Глава 1. Функція
- •§1. Функції, їх властивості та графіки
- •Співвідношення в прямокутному трикутнику
- •Ф ормули площ і об’ємів
- •Запитання для самоконтролю
- •§2. Простіші перетворення графіків функції
- •Запитання для самоконтролю
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 3. Наближене розв’язування рівнянь
- •§4 . Функції багатьох змінних
- •Запитання для самоконтролю
- •§5. Границя і неперервність функції
- •8.Основні поняття математичної статистики.
- •16. Знайти границі функцій :
- •7. Математичне сподівання і дисперсія випадкової величини.
- •4. Формула повної ймовірності.
- •5. Формула Бернуллі.
- •6. Випадкова величина. Закон її розподілу.
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 2 . Похідна і її застосування
- •§6. Похідні і диференціали функцій
- •1.Похідна , її фізичний і геометричний зміст.
- •Правила диференціювання
- •2. Визначення ймовірності події.
- •3. Операції над подіями.
- •§ 30. Основні поняття теорії ймовірностей
- •1.Основні поняття і означення.
- •2. Диференціал функції. Застосування диференціала до наближених обчислень.
- •17. Знайти похідні наступних функцій:
- •Глава 10. Елементи теорії ймовірностей
- •§ 29. Основні поняття комбінаторики
- •Запитання для самоконтролю
- •Запитання для самоконтролю
- •§7. Застосування похідної
- •1.Монотонність функції. Екстремум функції.
- •2. Випуклість графіка функції. Точки перегину.
- •3. Побудова графіків функції.
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 3. Інтеграл і його застосування
- •§8. Невизначений інтеграл
- •Невизначений інтеграл і його властивості.
- •40. Знайти інтеграли:
- •Парабола і її рівняння .
- •Гіпербола та її рівняння .
- •Запитання для самоконтролю
- •2. Інтегрування підстановкою і по частинах
- •3.Еліпс і його рівняння.
- •§ 28. Криві другого порядку .
- •41. Знайти невизначений інтеграл:
- •§ 27. Рівняння прямої та площини в просторі.
- •3. Рівняння площини , що проходить через задану точку
- •4. Загальне рівняння площини.
- •5. Рівняння площини , що проходить через через три точки m1(x1, y1, z1) , m2(x2, y2, z2) , m3(x3, y3, z3) .
- •Кут між двома прямими.
- •42. Знайти інтеграли:
- •§9. Визначений інтеграл
- •1. Формула Ньютона-Лейбніца. Основні властивості визначеного інтеграла.
- •43. Обчислити визначені інтеграли:
- •1. Параметричне і канонічне рівняння прямої
- •2. Рівняння прямої , що проходить через дві точки .
- •3. Рівняння прямої, що проходить через точку перпендикулярно даному вектору .
- •Ділення відрізка у даному відношенні .
- •§ 26. Різновиди рівнянь прямої на площині .
- •§10. Застосування визначеного інтеграла
- •1. Обчислення площ плоских фігур.
- •Глава 9. Елементи аналітичної геометрії
- •§ 25. Рівняння лінії на площині
- •Поняття про лінію та її рівняння .
- •Знаходження відстані між двома точками .
- •Запитання для самоконтролю
- •2. Обчислення об’єму тіла.
- •44. Обчислити площі фігур, обмежених лініями:
- •§ 11. Застосування визначеного інтеграла до розв’язування фізичних задач.
- •1.Знаходження шляху, пройденого тілом при прямолінійному русі.
- •Властивості векторного добутку
- •§24. Векторний добуток векторів.
- •2. Обчислення роботи сили, при прямолінійному русі тіла.
- •3. Обчислення роботи, затраченої на розтяг або стискання пружини.
- •§ 23. Вектори в системі координат.
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 8. Елементи векторної алгебри
- •§ 22. Вектори .
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 4. Комплексні числа
- •§ 12 . Означення комплексних чисел і дій над ними
- •119. Розв’язати за формулами Крамера системи рівнянь :
- •120. Розв’язати системи рівнянь :
- •§21. Розв’язування систем лінійних рівнянь за формулами Крамера
- •2. Тригонометрична і показникова форми комплексного числа .
- •115. Знайти добуток матриць:
- •116. Обчислити :
- •113. Додати матриці а і в , якщо :
- •114. Обчисліть лінійні комбінації матриць:
- •3. Дії над комплексними числами в тригонометричній і показниковій формах.
- •4. Застосування комплексних чисел в розрахунку фізичних величин .
- •§20. Матриці
- •Лінійні операції над матрицями.
- •111. Обчислити визначники :
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 7. Елементи лінійної алгебри
- •§19. Визначники
- •Глава 5. Диференціальні рівняння
- •§ 13. Диференціальні рівняння першого порядку
- •1.Поняття про диференціальне рівняння
- •2. Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 18. Ряди Фур’є
- •Алгоритм розв’язання
- •3. Лінійні диференціальні рівняння першого порядку.
- •§ 17. Ряд Тейлора
- •Алгоритм розв’язання
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 16. Функціональні ряди. Степеневі ряди.
- •1. Функціональні ряди.
- •2.Степеневі ряди.
- •§ 14. Диференціальні рівняння другого порядку
- •1.Простіші диференціальні рівняння другого порядку.
- •4. Знакозмінні ряди
- •5. Абсолютна та умовна збіжності
- •2.Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку із сталими коефіцієнтами.
- •Глава 6. Ряди
- •§ 15. Числові ряди
- •1. Означення числового ряду.
- •2. Збіжні і розбіжні ряди.
- •3. Знакододатні ряди. Достатні ознаки збіжності
- •Запитання для самоконтролю
§4 . Функції багатьох змінних
1. Означення 1. Нехай задано множину D упорядкованих пар (х;у) . Якщо кожній парі чисел (х;у) D за певним законом відповідає число z , то кажуть , що на множині D визначено функцію z від двох змінних х і у і записують z = f ( x ,y ).
Функція двох змінних , як і функція однієї змінної , може бути задана різними способами . Ми користуватимемося , як правило , аналітичним способом , коли функція задається за допомогою формули .
Множину пар (х;у) , для яких функція z = f ( x ,y ) визначена , називають областю визначення цієї функції і позначають D(f).
110
Для зручності їх групують у класи за розмірами і відмічають , скільки значень вибірки містить кожний клас .
Розмір пальта |
42 |
44 |
46 |
48 |
50 |
52 |
54 |
Кількість чоловіків |
3 |
4 |
5 |
9 |
15 |
8 |
6 |
Такі таблиці називають частотними . В них числа другого рядка – частоти ; вони показують , як часто зустрічаються у вибірці ті чи інші її значення . Відносною частотою значення вибірки називають відношення його частоти до числа всіх значень вибірки .
Вибірки характеризують центральними тенденціями : середнім значенням , модою і медіаною . Середнім значенням вибірки називають середнє арифметичне усіх її значень . Мода вибірки – це її значення , яке трапляється найчастіше . Медіана вибірки – це число , яке « поділяє » навпіл упорядковану сукупність усіх значень вибірки .
Вправи
202. Маємо один білет лотереї „6” із „45”. Подія А полягає в тому, що він виграшний, а подія В − в тому, що він невиграшний. Чи є ці події несумісними?
203. В коробці знаходиться 30 пронумерованих кульок. Встановіть, які із наступних подій є неможливими, вірогідними, протилежними: дістали пронумеровану кульку (А); дістали кульку з парним номером (В); дістали кульку з непарним номером (С); дістали кульку без номера (D). Які із них утворюють повну групу?
10
Бали |
1-3 |
4-5 |
7-9 |
10-12 |
Кількість студентів |
2 |
7 |
12 |
4 |
Кількість студентів у % |
8 |
28 |
48 |
16 |
Наочно зобразити ці дані можна за допомогою стовпчастої діаграми .
Стовпчасті діаграми у статистиці називають гістограмами .
Приклад . Швейній майстерні треба знати , скільки чоловічих пальт і яких розмірів треба пошити . Як це з’ясувати?
Опитати всіх надто дорого і довго . Тому роблять вибірку : опитують вибірково кілька десятків чи сотень чоловіків . Припустимо , що, опитавши 50 чоловіків , їх розміри записали в таблицю . Це – вибірка 50 значень ( даних ) .
11
Функцію двох змінних можна зобразити графічно у вигляді деякої поверхні .
Приклад 1. Площа S прямокутника із сторонами довжини яких х і у , є функцією від х і у , яка задається формулою S = x∙y
Областю визначення цієї функції є множина
Приклад 2. Згідно закону Ома . Струм І є функцією від двох змінних – електрорушійної сили і опору в колі .
2. Означення 2. Нехай задано множину D упорядкованих трійок (х; у, z ) . Якщо кожній точці (х; у, z) D за певним законом відповідає число u , то кажуть , що на множині D визначено функцію u від трьох змінних х , у і z , і записують u = f ( x ,y, z).
Область визначення функції трьох змінних можна геометрично зобразити у вигляді деякої частини тривимірного простору .Але саму функцію u = f ( x ,y, z) геометрично зобразити вже не можна , тому що наш простір тривимірний і четверту координатну вісь для значень u зобразити неможливо .
Приклад 3. Об’єм V прямокутного паралелепіпеда з ребрами , довжини яких дорівнюють x, y і z , є функцією від x, y і z , яка задається формулою V = xyz .
3. Означення 3. Якщо кожній точці ( х1 , х2 ,…, хn ) D за певним законом відповідає єдине число u , то кажуть , що на множині D визначено функцію u від n змінних : х1 , х2 ,…, хn і записують u = f ( х1 , х2 ,…, хn ) .
Область визначення D цієї функції у випадку геометрично зобразити не можна .
Надалі ми розглядатимемо лише функції двох змінних .
109
Вправи
13. Дано функцію . Знайти :
1) f(1,0) ; 2) f(0,1) ; 3) f(3,-1) ; 4) f(1,-3) ; 5) f(-х , -у).
14. Дано функцію : . Знайти :
1) f(1,0) ; 2) f(1, ) ; 3) f(4, ) ; 4) f( )
15. Знайти та зобразити області визначення функцій :
1) ; 2) ; 3) ;
4) ; 5) ; 6)
7) 8) ; 9)
10) ; 11)