- •Філософія як предмет
- •Специфіка філософського знання.
- •Функції філософії
- •Світогляд та його структура
- •Типи філософського світогляду
- •Західна та східна моделі філософії
- •Своєрідність давньоіндійської філософії
- •Буддизм
- •Китайська філософія (Конфуціанство)
- •Антична філософія
- •Філософія Сократа
- •Платонівське вчення про ідеї
- •Філософія елліністичного періоду
- •Філософія середньовіччя (апологетика, патристика)
- •Тома Аквінський – систематизатор середньовічної схоластики
- •Філософське відродження
- •Розвиток натурфілософських вчень в епоху відродження
- •Особливості філософія нового часу
- •Філософське вчення Канта.
- •Києво-Могилянська академія
- •Філософія г. Сковороди
- •Філософія т. Г. Шевченка
- •Філософські і соціально-політичні погляди і. Франка
- •Філософія Ноосфери в.І. Вернадського
- •Марксистська філософія
- •Філософія “надлюдини”. Ніцше
- •Філософський психоаналіз. З. Фрейд
- •Екзистенційна філософія. М. Хайдеггер (1880 – 1976рр.)
- •Екзистенційна філософія. Альберт Камю(1913 – 1960рр.)
- •Концепція “деміфологізованого” християнства. Німецький богослав Бультман
- •Структура буття та місця в ній людині
- •Матерія (Філософське поняття матерії)
- •Закони універсального зв’язку – основні закони діалектики
- •Категорії діалектики
- •Проблема людини у філософії
- •Роль філософії у житті суспільства і особистості
- •Проблема антропосоціогенезу
- •Індивідуальна суспільна свідомість. Структура суспільної свідомості
- •Сутність пізнання
- •Основні форми і пособи пізнання
- •Проблема істини у філософії
- •Методи пізнання
- •Філософська концепція творчості
- •Творчий синтез
- •Філософське розуміння практика
- •Філософське розуміння культури
- •Антропосфера, соціосфера, біотехносфера
- •Народонаселення та теорія Мальтуса
- •Глобалізація світу та ідеологія глобалізму
- •Філософське розуміння економічного тоталітаризму
- •Філософія і майбутнє людства
- •Філософія про проблеми кризового стану культури
- •Особливості філософія нового часу
Буддизм
Один з філософських напрямків, який бере свій початок з релігії брахманізму, є буддизм, який виник в Стародавній Індії в 7 ст. до н. ери і в ході свого історичного розвитку став поряд із християнством та ісламом однією з найпоширеніших релігій.
Засновникам цього вчення вважають царевича Гаутаму названого Буддою, що в перекладі означає «просвітлений».
Центральним у буддійському вченні є чотири благородні істини.
по перше, існування кожної людини безперервно пов`язане із стражданнями, незалежно від того, праведний чи неправедний спосіб життя вона веде; народження, хвороба, старість, смерть, зустріч з неприємним і розлука з приємним, неможливість досягнути бажаного – все це веде до страждань.
По друге, причиною страждань є спрага життя, прагнення до насолоди і життєвих задоволень.
По третє, звільнитись від страждань потрібно і можливо при житті, «перервати ланцюг перевтілень і звільнитись від спраги життя».
Четверта істина буддизму–існування восьмирічного шляху», восьми ступенів досягнення нірвани (правильна віра, правильна дія, правильне споглядання, правильна думка, правильний спосіб життя) тощо.
Китайська філософія (Конфуціанство)
Конфуціанство виникає (551 – 479рр.до н. е.) як етико - політичне вчення викладене у книзі «Лунь-юй» (бесіди та висловлювання).
… Виявляй до батька таке відношення , якого ти вимагаєш від свого сина.
- …Виявляй до володаря таке відношення , якого ти вимагаєш від своїх підлеглих
-…Виявляй до друзів таке відношення, яке ти хочеш від друзів.
-… Хочеш навести порядок в державі – спочатку наведи порядок у своїй сім`ї.
-…Хочеш навести порядок у сім`ї, спочатку впорядкуй себе.
-… Перш ніж упорядкувати себе – навчись слухати інших...даосизм – в основі вчення лежать два протилежні начала, дві протилежні космічні сили, які упорядковують хаос і утворюють три основні реальності: небо, землю і людину. «Янь» - символ неба, щось активне, світле, уособлення чоловічого начала. «Інь» і «Янь» називається шляхом Дао – шлях усіх речей у світі. Дао – світовий закон, принцип єдності світу. Дао підкоряються і природа, і суспільство, і людина. Даосизм був спрямований на гармонізацію взаємин людини з природою.
Три основні мети даосизму:
- досягнення довголіття,
- досягнення стану просвітлення,
- здобуття безсмертя.
Даосизм започаткував розвиток бойових мистецтв і медицини.
Антична філософія
Антична філософія – це філософія греків і римлян, зародилася у 7 ст. до н.е. у Греції і проіснувала до 6 ст.н.е
Слід звернути увагу на те, що філософія Стародавньої Греції започатковує Європейську філософію.
У розвитку Античної філософії можна виділити три основні періоди:
1. Досократівська (7-6 ст. до н.е.)
2. Сократівський або класичний (5-4 ст. до н.е.)
3. елліністичний (кінець 4 ст. до н.е.-6 ст. н.е.)
При вивченні до сократівської філософії доцільно виділити 2 школи: мілетську і еліатську.
Засновником мілетської школи був Фалес (7-6 ст. до н.е.), а його послідовниками Анаксімандр, Анаксімен, Геракліт.
Основну увагу представники цієї течії зосередили на пошуках тієї першооснови, або першоречовини з якої виникають всі конкретні предмети і явища. Речі є чимось тимчасовим: вони виникають і зникають, а їхня основа є вічною, існуючою завжди.
Фалес вбачав таку першооснову у воді, Анаксімандр вважав, невизначеним началом є «апейрон», Геракліт прийняв за першооснову космічний вогонь, він же першим висловив думку про єдність і боротьбу протилежностей як джерело і причину розвитку.
Представники еліатської школи були Пераменід і Зенон які першими звернули увагу не на конкретну матеріальну стихію як першооснову буття, а на саме буття як єдине неподільне і незмінне.
Завершує до сократівську натурфілософію атомістична теорія Левкіда і Демокріта. Вони вперше вживають поняття атомос, що означає неподільний.