Західна та східна моделі філософії

Між європейською філософією , з одного боку, та індійською і китайськими – з іншого, існують відмінності. Дослідники культури дещо умовно називають західну культуру, а отже і філософію, екстравертною – націленою на оволодіння цілим світом. Тобто таким, що рухається від релігії до науки. Звідси зв`язок: філософія – наука –техніка.

Остання і є практичним втіленням світоглядних ідей, спрямованих на оволодіння світом. Індійську і китайську культури вважають інтроверт ними – спрямованими на оволодіння внутрішнім світом. Звідси вчення про медитації, практики морального самовдосконалення тощо. Якщо Захід у своєму розвитку йшов шляхом активного перетворення природи і підкорення її людині, то Сходові завжди була чужою ідея панування над природою. Навпаки, тут завжди культивувалося дуже дбайливе, навіть релігійне ставлення до природи, до всього живого в ній. Схід орієнтується не на заміну зовнішніх умов людського існування, а на розвиток самої природи людини – на морально-духовне вдосконалення особистості, на розвиток її психічних і фізичних можливостей, на гармонійність і цілісність її внутрішнього світу. Водночас, дивним є те, що саме східна філософія найбільш точно визначає вік становлення Всесвіту і Землі:

• Наука стверджує, що Всесвіт існує 17 млрд. р. Біблія – 7 тисяч років до н. е. Індійські Веди – 17 млрд. р.

• Наука стверджує, що Земля існує 4 млрд. р. Індійські Веди – 3,5 млрд. р.

• Наука стверджує, що живі організми виникли на Землі – 1 млрд. р. тому. Цю точку поділяють і Веди.

Своєрідність давньоіндійської філософії

Першим пам`ятником міфологічно-філософської думки Стародавньої Індії були «Веди» (слово «веди» означає в перекладі «знати», «відати»). Веди були написані 2 тисячоліття до н.е. і найдавнішим літературним витвором людства.

Найбільш чітко філософський аспект Вед, виражений в «Упанішадах». Упанішади означає «прихована таємниця» вчення про Брахму, або світову душа і сутність світу. Брахма не є собою, як Бог у християнстві, це – Дух - Брахма пронизує Всесвіт, то в Упанішадах висловлюється думка про те, що в світі діє універсальний закон якому підпорядковується і становлення окремих тіл і явища і великі Космічні періоди розвитку.

Саме в Упанішадах вперше висловлена думка відплати у потойбічному житті за земне життя (карма) і сформульована ідея про те, що душа людини безсмертна і після смерті свого «господаря» переселяється в інше тіло: людини, тварини, чи навіть рослини.

Це залежно від поведінки людини за її життя. Саме ж перевтілення називається – реінкарнацією, а шлях перевтілень – сансара. Нагородою за правильне життя є піднесення душі до всесвітнього духу – брахмана, злиття з ним і отримання вічного життя. Брахманізм має різні напрямки.

Ортодоксальні – ті, що дотримуються традицій: санкх`я, н`яя, вайшешика, йога, міманса, веданта.

Неортодоксальні – ті, що відмовляються від духовного зв`язку з Ведами: джайнізм, буддизм червака.