Народонаселення та теорія Мальтуса

• 1850 р. – 1 млрд. чол.

• 1900р. – 1.6 млрд. чол.

• 1930 р. – 2 млрд. чол..

• 1976 р. – 4 млрд. чол.

• 1987 р. – 4 млрд. чол..

• 2000 р. – 6 млрд. чол..

• 2005 р. – 8 млрд. чол.

Як бачимо, з 1850 по 1930 рр. кількість населення подвоїлась. З 1930 по 1976 рр. тобто за 46 років кількість населення ще раз подвоїлась. Враховуючи що ресурси землі обмежені, а в багатьох регіонах виникає перенаселення, постає питання: Як ставитись до зростання населення? Наука не може дати однозначної відповіді.

Ще у ХVІІІ ст.. відомий англійський економіст і священик Томас Мальтус (1766 – 1833рр.) у своїй праці «Досвід про закон народонаселення» змалював драматичну ситуацію, що пізніше дістала назву демографічної проблеми. Досліджуючи відносини між людиною і природою, він відкрив «вічний закон». За яким народонаселення завжди зростає у геометричній прогресії, а виробництво продуктів харчування – в арифметичній, внаслідок чого виникає «абсолютне перенаселення». Цей процес фатально невідворотний і ніякя благодійні заходи не можуть допомогти страждаючому людству. Будь яка допомога не тільки не знімає причини перенаселення, а навпаки-поглиблює катастрофічні наслідки. Свого часу вчення Мальтуса піддали критиці. В наш час воно стало особливо актуальним. Стає абсолютно очевидним, що демографічний контроль і розумне регулювання народонаселення мають бути науково обґрунтованими…

Соціальні наслідки НТР (науково-технічної революції)

• Загострення екологічної ситуації, виникнення проблеми виживання людства внаслідок забруднення та отруєння навколишнього середовища.

• Зміна змісту і характеру праці (збільшується питома вага творчих, визначальних функцій, що веде до стирання суттєвих відмінностей між людьми розумової і фізичної праці).

• Зростання питомої ваги висококваліфікованих робітників і спеціалістів, що зайняті обслуговуванням нової техніки і технології (це вивільняє трудові ресурси).

• Підвищення вимог до культурно-технічної та інтелектуальної підготовки кадрів.

• «Інтернаціоналізації» суспільних відносин в рамках міжнародних стандартів, цінами на світовому ринку з міжнародним поділом праці.

Однією з найсерйозніших проблем НТР, є проблема вдосконалення освіти яка складається з двох підсистем: базова освіта і додаткова (що здійснюється переважно шляхом самостійної освіти).

Необхідно відродити високий суспільний статус інженерно-технічної освіти, використання інженерно-технічних працівників у суворій відповідальності їхнім цільовим призначенням.

В сучасному виробництві виникла потреба в кваліфікованих робітниках із середньою спеціальною освітою на 60%, в інженерах з вищою освітою на 40%.

Аналіз суспільного виробництва дає змогу усвідомити цілісність суспільства, визначити основу, джерела та рушійні сили суспільного розвитку, разом з тим, запобігти негативним наслідкам використання науково-технічних досягнень.

Глобалізація світу та ідеологія глобалізму

Процес глобалізації – це становлення цивілізаційної єдності світу. У своїй сутності людство є єдиним цілим, хоча реально історія – це історія окремих народів, племен, країн, держав, цивілізацій, достатньо віддалених одне від одного зі своїми внутрішніми проблемами, традицією, звичаями, вдачею, культурними цінностями. Науково-технічний прогрес реально об`єднав людство одними господарськими зв`язками, єдиною торгівельною системою і єдиним культурно-інформаційним простором. Взаємозв`язок різних народів, соціальних спільнот, держав стає все більш тісним. Усі ми стаємо все більш залежними один від одного не тільки економічно, але й політично, технологічно, інформаційно, культурно. Сьогодні навіть з`явився термін «світове село». Через засоби масової інформації створюється психологічна атмосфера реального і близького контакту з усім світом. Глобалізація-не тільки реальний факт, а й болючий процес. Як захистити свою мову, культуру, право залишатися самим собою, коли стає неможливим ізолюватися від «сусідів», навіть якщо вони нам не до вподоби. Основне питання глобалізації : «як жити разом?», а основний її сенс – вміння прийняти ознаки іншої цивілізації, не втрачаючи своєрідності власної культури.

Процес глобалізації, надзвичайна мобільність сучасного суспільного життя вимагають від людини особливих якостей, не бояться змін і пристосувати їх до себе, вміння змінювати спосіб свого життя (бути здатним поєднувати

3-4 функції в житті, кардинально міняти кар`єру),вміння йти на ризик, вміння толерантно приймати «іншого» - чужу культуру, традиції, цінності, неподібну до себе особливість.

З іншого боку глобалізм – намагається використати як ідеологію ( і політику ) світової еліти (фінансової олігархії на утвердження тоталітарної і економічної влади над всіма сферами соціального життя, на економічне і політичне панування у планетарному масштабі.