Підстави для припинення зобов'язань

1. Виконання зобов’язань.

2. Залік.

3. Новація (уступка вимоги, заміна кредитора; переведення боргу, заміна боржника; цесія).

4. Звільнення від боргу.

5. Поєднання в одній особі боржника і кредитора.

6. Випадкова неможливість виконання (фізична; юридична).

7. Настання скасувальної умови в договорі.

8. Смерть однієї із сторін в особистих зобов’язаннях.

Рис. 3. Підстави для припинення зобов'язань

Зобов'язання припинялося ще за однією підставою — конкурен­цією підстав. Якщо кредитор за зобов'язанням мав право вимага­ти від боржника передачі йому певної речі, а одержував її на іншій підставі, то зобов'язання припинялося в силу права, оскільки виконання стає неможливим. Проте, якщо кредитор одержав цю річ за плату, то за ним залишається право вимагати від боржника відповідної компенсації. При конкуренції платного і безоплатного способів набуття речі зобов'язання не припинялося. Джерела щодо цього залишили нам цікаві міркування. Так, «якщо мені було від­мовлено за заповітом те, що народиться від рабині Памфіли, і я куплю Памфілу, і вона народить в мене, то була дана дуже розум­на відповідь, що дитина не вважається набутою мною за оплатною підставою і тому мені належить за заповітом витребувати те, що я заплатив» (Д. 31.73).

Зобов'язання припинялося внесенням його предмета на збері­гання іншій особі (depositio). Трапляються випадки, коли зобов'я­зання не може бути виконане з вини самого кредитора. Він з тих чи інших причин відмовлявся прийняти виконання через відсут­ність в місці виконання, або з інших причин виконання стає немож­ливим через кредитора. У такому разі відповідно до закону борж­ник міг свій платіж у грошовій сумі в присутності свідків покласти в конверт і передати для вручення кредитору (депонувати) в скарб­ницю. Наростання процентів у цьому разі припиняється, а зобов'я­зання вважається виконаним. Депонувати можна було і в касу храму.

Новація (novatio) — це договір, який відміняв дію раніше укла­деного договору і породжував нове зобов'язання. Новація погаша­ла дію раніше існуючого зобов'язання за умови, що:

а) укладалася саме з цією метою — погасити попереднє зобов'язання;

б) в зобо­в'язанні є новий елемент порівняно з попереднім. Цей новий еле­мент міг виразитися в зміні підстав (наприклад, борг із позики пе­ретворювався на борг із купівлі-продажу), змісту (замість переда­вання речі в найм вона вважалася переданою в позику) тощо. Якщо ж змінювалися сторони в зобов'язанні, то це вже була усту-пка вимоги або переведення боргу.

Залік (compensatio). У господарському житті інколи складалося так, що між одними і тими ж суб'єктами виникало кілька зобов'я­зань і при цьому деякі з них були зустрічними. Наприклад, Тицій продав Люцію земельну ділянку за 2 тис. динарій з відстрочкою платежу на рік. Протягом цього року у Тиція виникла гостра потре­ба в грошах. Вимагати від Люція сплати боргу він не міг, оскільки строк платежу ще не настав. Тицій попросив у Люція 1 тис. динарій в борг на півроку. Договір було укладено. Отже, між суб'єктами ви­никло два зобов'язання, обидва грошові, обидва «спілі» — строк платежу наставав за обома зобов'язаннями приблизно одночасно.

Обидва вони зустрічні, бо права вимоги, що випливають з них, вза­ємні — кредитор за першим зобов'язанням має право вимоги до бор­жника, а за другим боржник має право вимоги до кредитора.

При остаточному розрахунку за такими зобов'язаннями засто­совувався взаємний залік. Люцій заборгував Тицію 2 тис. динарій, але в свою чергу Тицій заборгував Люцію 1 тис. динарій. Тому не­має потреби провадити повні розрахунки за обома зобов'язаннями, можна скористатися заліком. Люцій сплачував Тицію тільки 1 тис. динарій, оскільки мав право вимагати сплати ще 2 тис, але з ура­хуванням і свого боргу. Таким чином, обидва зобов'язання погаша­лися одночасно і припинялися невиконанням.

Для застосування заліку необхідно дотримуватися встановле­них правил:

а) вимоги зустрічні;

б) дійсні;

в) однорідні (гроші на гроші, зерно на зерно тощо);

г) «спілі», тобто за обома зобов'язан­нями настав строк платежу;

д) безспірні.

За загальним правилом смерть однієї із сторін не припиняє зо­бов'язання, оскільки на спадкоємців переходять як права, так і борги. Проте у випадках, де особистість боржника має особливе значення (наприклад, аліментні зобов'язання), смерть аліментнозобов’язаної особи (аліментоправомочної) припиняє зобов'язання. Крім того, слід зауважити, що борги, які випливали з деліктів, також не переходили в спадщину. Проте, якщо внаслідок делікту спадкоємці збагатилися, збагачення підлягало вилученню, до скла­ду спадщини воно не повинно було входити. Хоча за сам делікт спадкоємці відповідальності не несли (Д. 3.6.5).

Зобов'язання також припинялося, крім виконання, якщо наста­вала випадкова неможливість виконання. Вона могла бути фізич­ною і юридичною. Фізична наставала в тих випадках, коли пред­мет зобов'язання випадково гинув, а юридична — коли предмет зобов'язання вилучався з обігу. Наприклад, укладено договір про продаж раба, але після його укладення раба викупили на волю. Наставала юридична неможливість виконання, оскільки проданий раб став вільним, а вільна людина не може бути предметом обігу.

3.2. Договори

1. Поняття та види договорів

2. Умови дійсності договорів

3. Зміст договору

4. Тлумачення договору

5. Укладення договору. Представництво

Найуживаніші поняття і вислови з правових питань

Actio doli — позов проти обману

Infamia— безчестя, ганьба

Metus — погроза

Coactus tamen volui — хоча і під тиском, але ж я волю виразив

Actio quod metus causa — позов проти погрози

Contractus — договір

Verba — слова

Litterae — буква, письмо

Consensus — угода

Negotia stricti juris — правочини суворого права

Negotia bonae fidei — правочини доброї совісті

Id quod dictum est — те, що сказано

Id quod actum est — те, що зроблено

Error in negotio — помилка в характері правочину

Error in corpore — помилка в предметі

Error in persona — помилка в особі контрагента

Dolus — обман

...cum esset aliud stimulatum, aliud actum — коли одне ро­биться для виду, а інше здійснюється (входить в намір)

Propositio— оферта

Stipulatio — стипуляційний договір

Sponsio — порука римських громадян за стипуляційний борг

Litteris fit obligatio — зобов'язання, які виникали письмово

mutuum — позика

Commodatum — позичка, передача майна в безплатне тим­часове користування

Depositum— схов

Pignus — застава

Nexum — найдавніший договір позики

Exceptio doli — заперечення проти позову

Onus probandi— тягар доведення

Depositum miserabile — договір схову, укладений при тяж­ких обставинах, при біді

Depositum irregulare — договір схову родових речей

Emptio-venditio — купівля-продаж

Periculum est emptoris — ризик несе покупець

Locatio-conductio — договір найму

Locatio-conductio rerum — договір найму речей

Locatio-conductio operaram— договір найму послуг

Locatio-conductio opens — договір найму роботи, підряд

Locator — наймодавець

Conductor— наймач

Mandatum — доручення

Ex officio atque amicitia — з громадського обов'язку і дружби

Societas — товариство

Condictio— кондикційний позов

Contractus innominati — безіменні контракти

Do, ut des — даю тобі, щоб ти дав мені

Do, ut facias — даю тобі, щоб ти мені зробив

Facio, ut des — роблю тобі, щоб ти мені дав

Facio, ut facias — роблю тобі, щоб ти мені зробив

Permutatio — міна

Contractus aestimatorius — оціночний договір

Pacta nuda — голий пакт, тобто без позовного захисту

Pacta nuda obligationem non pariunt — голі пакти зобов'я­зання не породжують

Pacta sunt servanda — угоди треба дотримуватися

Contractus est ultro citroque obligatio — контракт є взаємне зобов'язання (тобто угода сторін)

Pactum est duorum consensus atque conventio — пакт є згода І угода двох сторін

Conventionis verbum generate est ad omnia pertinens nam sicuti convenire dicuntur, qui ex diversis locis in unum locum colliguntur et veniunt, ita et qui ex diversis animi motibus in unum consentiunt, id unam sententiam decurrunt — визна­чення конвенції є загальним і стосується всього, бо, по­дібно до того, як люди сходяться з різних місць в одне місце, так і до угоди з одного питання приходять з різних мотивів (прагнень)

Comitas gentium — міжнародна ввічливість

Locus regit actum — форма правочину визначається зако­ном місця цього вчинення

Lex specialis derogat generali — спеціальний закон виклю­чає дію загального закону

Voiuntatem potius quam verba considers oportet — варто більше уваги звертати на волю сторін, ніж на їх слова

Culpa lata dolo aequiperatur — груба необережність дорів-нюється наміру

Pro forma — проформа, заради форми (дотримання фор­мальностей при укладенні договорів)

Grata, rata et accepta — бажано, законно, прийнятно

In verborum obligationibus alius stipulor, alius promitit — у вербальних договорах один (з двох) виговорює для себе, дру­гий обіцяє

Stipulatio (sponsio) est verborum conceptio — стипуляція (спонсія) це словесна обіцянка (формула)

Status quo — існуючий стан

Mutuum est datio reram, quae pondere, numero, mensura con­stat — позика є передача речей, які можна зважити, пораху­вати, зміряти

Nemo judex in propria causa — ніхто не може бути суддею у власній справі

Lex contractus — договірне право

Dolus dans locum contractui — обман, що зумовив укладан­ня договору

Conventio omnis inteliegitur rebus sic stantibus — будь-яка угода передбачає незмінність стану речей

Consensu fiunt obligationes: in emptionibus — venditionfbus, locationibus — conductionibus, societatibus, mandatis — дого­вори укладаються угодою при купівлі-продажу, найму (оренді), в товариствах, при дорученні

Tacitus consensus — мовчазна згода

Depositum est, quod custodiendum alicui datum est — депо­зит (поклажа, схов) є те, що дано кому-небудь на схов (схо­рону)

Non pretii numeratio, sed conventio perficit emptionetn-ven-ditionera — не сплата ціни, а угода здійснює купіяяю-продаж

Nuptias facit consensus — шлюб укладається угодою

Res Ipsa loquitur — справа говорить сама за себе

Ceteris paribus — за інших рівних умов

Cui bono? — кому вигідно? В чиїх інтересах?

Corpus delicti— склад правопорушення

Delictum privatum — приватний делікт

Culpa in eligendo — необачність (господаря) у виборі слуги

Facta cocnludentia — конклюдентні дії, тобто такі, що за­свідчують якийсь факт

Ubi jus, ibi remedium — де є право, там є і його захист

Origo vendendi emendique a permutationibus coepit — поход­ження договору купівлі-продажу бере початок від міни

Pretium in numerata pecunia consistere debet — ціна має скла­датися із наявних грошей (із готівки)

Injuria absque damno — правопорушення без вчинення шкоди

Pacta vestita— «одягнені» пакти, яким надається позовний захист

Pacta adjecta — приєднані пакти

Pacta praetoria — преторські пакти

Pacta legitima — імператорські пакти

Constitutum debiti— підтвердження боргу

Receptum — неформальна угода

Receptum arbitri — угода з третейським суддек> про роз­гляд спору

Receptum nautarum, cauponum, stabularioram — угода з ка­пітаном корабля, господарем готелю чи заїжджого двору про збереження переданих їм речей (майна) пасажирів і жильців

Receptum argentarii — угода з банкіром про уплату за раху­нок клієнта певної суми третій особі

Compromissum — угода про передачу спора на розгляд тре­тейському судді

Pactum dotis — угода про надання жениху приданого

Pactum donationis — угода про дарування

Nee paciscendo пес legem dicendo пес stipulando quiquam alteri cavere potest — ні шляхом угоди, ні встановленням умов, ні шляхом стипуляції ніхто не може обумовлювати права для іншого.

Prout quidque contractum est, ita et solvi debet — укладен­ня і розірвання угоди повинно мати одну і ту ж саму фор­му

Corpus liberum nullam recipit aestimationem — тіло вільної людини взагалі не оцінюється

Quod quisque ob tutelam corporis suifecit, jure fecisse existimatur - будь-яка дія для захисту свого тіла вважається правомірною Creditum a mutuo differt qua genus a specie: nam creditum consistit (et) extra eas res, que pondere numero mensura con-tinentur — кредит відрізняється від позики, як рід від виду, бо і кредит можна визначити вагою, числом, мірою

Omnis definitio in jure civili periculosa est: parum est enim, ut non subverti possit — в цивільному праві будь-яке визначен­ня небезпечне, бо мало випадків, коли воно не може бути спростовано

Dupliciter accipitur: nam et eum habere dicimus, qui rei do-minus est et eum, qui dominus quidem non est, sed tenet: de-nique habere rem apud nos depositum solemus dicere — ми стверджуємо, що річ утримує власник, простий держатель і, нарешті, депозітарій (хранитель)

Mandatum nisi gratuitum nullum est — (договір доручення)-якщо не безоплатний, то він нікчемний

Extinctum est mandatum finita voluntate — припиненням волі довірителя (тобто одностороннім волевиявленням) доручення припиняється

Contra juris civilis regulas pacta conventa rata non habentur — приватні угоди, які протирічать принципам цивільного пра­ва, недійсні

Sine pretio nulla venditio est — без ціни немає продажу

Pretium succedit in locum rei, res in locum pretii — ціна по­сідає місце речі, а річ — місце ціни

Qui cum alio contrahit, vel est debet esse non ignarus condicionis eius — хто укладає договір з іншим, знає або має знати його (правовий і майновий) стан

Placuit inter omnes id quod invicem debetur, ipso iur e fit — взаємні борги погашаються в силу самого права

Societatem coire et re et verbis et per nuntium posse... — това­риство можна утворити дією, словами або через посередника

...nemo societatem contrahendo rei sine dominus esse desinit — вступаючи до товариства, ніхто не перестає бути власни­ком свого майна

...non id, quod privatim interest unius ex sociis, servari solet, sed quod societati expedit — передусім варто брати до уваги інтереси не одного із членів, а всього товариства

Donatio їіаес proprie appellator, cum dat aliquis ea mente, ut stat»m ve'Ht accipientis fieri — даруванням в повному розумінні слова називається те, коли хтось дає з тим, аби річ відразу стала належати одержувачу

Qui donat, sic dat, nee recipiat — хто дарує, той віддає так, щоб вже дар не одержувати назад

Оопагі viditur, quod nullo jure cogente conceditur — даром вважається дане без будь-якого юридичного примусу

Non donat, qui necessariis oneribus siccurrit— виконання необхідного зобов'язання не є даром

Moribus apud nos receptum est, ne inter virum et uxorem do-nationes valerent — відповідно до римських звичаїв, даруван­ня між подружжям не дійсне

Словник маловідомих термінів та визначень

Гестор - одна зі сторін у позадоговірних зобов'язан­нях.

Реальні контракти - договори, для дійсності яких було необхідне реальне виконання дій чи передача ре­чей (грошей).

Кондикційний позов - вид позову, який передбачав по­вернення потерпілій стороні всього набутого за її рахунок.

Кумуляція - помноження відповідальності при вчиненні делікта кількома особами.

Ноксальна відповідальність - право домовладики віддати в рахунок відшкодовування збитку когось із винних членів сім'ї.

Солідарна відповідальність - однакова, рівномірна майнова відповідальність за квазіделікт усіх учасників.