Семінарсько-практичне заняття за т. 14 Тема: Форми та системи оплати праці

Мета роботи:

Навчальна – відпрацювати вміння та навички визначення тарифних ставок, середніх тарифних розрядів, коефіцієнтів, ставок та заробітної плати за тарифною системою, посадовими окладами з урахуванням доплат та надбавок; розрахунків заробітної плати за відрядної та погодинної форми оплати праці та їх системами

Виховна – формувати економічне мислення у процесі застосування елементів тарифної системи з метою поліпшення мотивації праці; виховувати відповідальність за виконання розрахунків.

Методичні рекомендації до виконання роботи

Тарифна сітка – це певна кількість розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів.

Тарифна сітка використовується для визначення співвідношення в оплаті праці різної складності.

Тарифний розряд відображає рівень кваліфікації робітника, віщій кваліфікації відповідає вищій розряд тарифної сітки.

Тарифні коефіцієнти показують, у скільки разів оплата праці кожного розряду робітників вища від оплати праці робітника 1 – го розряду.

; (54)

I = 1 …n

де К _{тар і} – тарифний коефіцієнт 1- го розряду;

Т _{грн і} – тарифна ставка і- го розряду;

Т _{грн. 1- го} – тарифна ставка першого розряду.

Тарифні коефіцієнти та їх діапазон можуть встановлюватись галузевими угодами.

За допомогою тарифної сітки можна встановити рівень середньої кваліфікації робітників та складності роботи.

Середня кваліфікація робітників підприємства у цілому, цеху або дільниці характеризується середнім тарифним розрядом.

Середній тарифний коефіцієнт (К_с) розраховується за формулою:

; (55)

де К_і – тарифний коефіцієнт відповідного розряду;

Ч_рі – чисельність робітників того самого розряду;

Ч_р – загальна чисельність робітників.

Середні тарифний розряд (Р_с) визначається за формулами:

; (56)

; (57)

де Р_м, Р_б – тарифні розряди, які відповідають меншому і більшому із двох суміжних тарифних коефіцієнтів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий коефіцієнт;

К_м, К_б – менший та більший із двох тарифних коефіцієнтів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній тарифний коефіцієнт.

Середній тарифний коефіцієнт робіт визначається як середня арифметична величина тарифних коефіцієнтів, зважених за обсягами робіт, визначається за формулою:

; (58)

де К – тарифний коефіцієнт відповідного розряду;

Тр – трудомісткість робіт, віднесених до даного розряду, нормо – год;

ΣТр – сумарна трудомісткість робіт, нормо – год.

Середній тарифний коефіцієнт робіт визначається так само, як і для робітників.

Середній тарифний коефіцієнт можна визначити через середній тарифний розряд за формулою:

; (59)

; (60)

де Р_с і Р_м – середній і менший із двох суміжних розрядів, між якими знаходиться відомий середній тарифний розряд.

Тарифні ставки та посадові оклади працівників

Тарифна ставка визначає розмір заробітку за годину, день або місяць роботи.

Тарифні ставки диференціюють за складністю праці, кваліфікацією робітників, інтенсивністю та умовами праці.

Тарифні ставки можуть бути годинні, денні і місячні (оклади).

Годинні ставки застосовують в галузях, де завдання робітникам встановлюється у вигляді норм часу на одиницю виробу або операцію.

Денні тарифні ставки встановлюються для певних категорій допоміжних робітників (водії ліфтери).

Методика встановлення тарифних ставок полягає в тому що встановлюється тарифна ставка 1 – го розряду – це мінімальна заробітна плата за просту, некваліфіковану працю. А тарифні ставки наступних за 1- м розрядом розрядів збільшуються на коефіцієнт який відповідає даному розряду.

Тарифні ставки певних розрядів визначаються за формулою:

; (61)

де Т₁ – тарифна ставка 1- го розряду;

К_n – тарифний коефіцієнт n – го розряду

Середню тарифну ставку також можна визначити за середнім тарифним коефіцієнтом або середнім тарифним розрядом:

; (62)

де К _{тар.сер} – середній тарифний коефіцієнт.

; (63)

де Т_б, Т_м – тарифні ставки, які відповідають більшому і меншому із двох суміжних розрядів, між якими знаходиться відомий середній розряд.

Заробіток робітника ( ) розраховується за формулою:

; (64)

де Ф_ч – фонд часу, годин.

Оплата праці у святкові дні (Дсв) розраховується за формулою:

; (65)

де Д_св – доплата за роботу у святкові дні, 32рн..

Ф_св – час відпрацьований у святкові дні, години.

Доплати за роботу у нічний час (Д_н) розраховуються за формулою:

(66)

де Ф_н – тривалість роботи у нічний час, год.;

Д_н – доплати у нічний час у відсотках до ставки, %.

Сума премії розраховується за формулою:

(67)

де П – відсоток премії від З _тар;

П _сум – сума премії, грн..

Загальний заробіток робітників (З_заг) з урахуванням премій, доплат за роботу у нічний час і святкові дні розраховується за формулою:

; (68)

Оплата праці працівників, спеціалістів і службовців здійснюється за допомогою посадових окладів, основою яких є мінімальна тарифна ставка.

Заробітна плата керівників чи службовців розраховується за формулою:

(69)

де О_пос – посадовий оклад;

Д_н і Д_ф – кількість планова та фактична;

О_факт – фактичний оклад;

П – розмір премії у відсотках.

На підприємствах застосовують різні доплати й надбавки, які є змінною частиною тарифної системи і залежать від виробничих умов.

Конкретні розміри доплат за умови праці визначаються на основі атестації робочих місць і оцінювання фактичних умов зайнятості робітників на цих місцях. На підприємствах установлюються такі розміри доплат: за роботу у важких і шкідливих умовах – до 12%, а за роботу в особливо важких і особливо шкідливих умовах праці – до 24% тарифної ставки (посадового окладу).

Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Для обчислення додаткової оплати праці за роботу в нічний час погодинні тарифні ставки визначаються для робітників, праця яких оплачується за денними тарифними ставками, діленням денної ставки на відповідну тривалість робочого дня (в годинах), установлену для даної категорії робітників законодавством. Для робітників, праця яких оплачується за місячними ставками (окладами), погодинні тарифні ставки розраховуються діленням місячної ставки (окладу) на кількість робочих годин згідно з календарем у даному місяці.

Доплата за суміщення професій (посад) і виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі.

У разі застосування бригадної форми організації праці здійснюється доплата бригадирам, які не звільнені від основної роботи за керівництво бригадою. Ці доплати за чисельності бригади від 5-ти до 10-ти осіб становлять 10% і понад 10 осіб – 15% тарифної ставки за умови виконання всією бригадою норм виробітку в середньому за місяць.

Розмір доплат за професійну майстерність має визначатися двома – трьома кількісними показниками.

Висококваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідальних роботах, які потребують високої професійної мобільності і великого виробничого досвіду, розміри доплат можуть бути збільшені: робітникам IV розряду – до 16%, V розряду – до 20%, VI розряду – до 24% тарифної ставки.