Семінарсько – практичне заняття за т. 11 Тема: Продуктивність та ефективність праці

Мета роботи:

Навчальна – відпрацювати методику визначення рівня продуктивності праці за різними методами та темпів зростання продуктивності праці, навчитись аналізувати матеріали;

Виховна – навчитись самостійно працювати, розвивати економічне мислення під час аналізу та виявлення резервів підвищення продуктивності праці.

Методичні вказівки до виконання роботи

Продуктивність праці - це показник, що характеризує ефективність праці і визначається співвідношенням обсягу продукції чи послуг та кількістю праці витраченої на виробництво цього обсягу.

Залежно від їх прямого чи оберненого співвідношення рівень продуктивності праці на підприємстві характеризується двома показниками:

• Виробіток

, (27)

або:

, (28)

де Q – обсяг виготовленої продукції (наданих послуг);

– середня облікова (спискова) чисельність промислово – виробничого персоналу (робітників);

- трудомісткість обсягу продукції (нормо або 23рн.. Годинах).

Розрізняють показники виробітку залежно від одиниці виміру робочого часу

• Годинний виробіток – це виробіток на одну відпрацьовану людино – годину, який розраховується за формулою:

, (29)

, (30)

де _(ф) – плановий (фактичний) годинний виробіток на одну відпрацьовану людино – годину;

Q_{пл (ф) –} плановий (фактичний) обсяг продукції, послуг чи робіт у відповідних одиницях вимірювання;

Т_{еф 23рн (ф)} – ефективний фонд одного працівника або робітника в годинах за рік

Ч _{плп.пл (ф)} - планова (фактична) середньо облікова (спискова) чисельність працівників промислово – виробничого персоналу або робітників.

1.2. Денний виробіток – це виробіток на один відпрацьований люд. День, що визначається за формулою:

, (31)

, (32)

де _(ф) – виробіток на один відпрацьований люд. День;

_{(ф) –} плановий (фактичний) обсяг продукції, послуг чи робіт вироблений за день, у відповідних одиницях вимірювання;

- ефективний фонд 1 –го працівника або робітника в днях за рік;

3. Річний виробіток – (квартальний, місячний) – це виробіток на одного середньо – облікового працівника, розраховується за формулою:

(33)

(34)

де В_{річ (кварт., 24рн.24и).пл (ф)} – виробіток на одного середньо – облікового працівника на рік;

Q_{річ.пл (ф) –} плановий (фактичний) обсяг продукції, послуг чи робіт, у відповідних одиницях вимірювання за рік, квартал, місяць;

Ч _{пвп.пл (ф)} - планова (фактична) середньо облікова (спискова) чисельність працівників промислово – виробничого персоналу або робітників за рік, квартал, місяць.

2. Трудомісткість

Трудомісткість – це обернений показник виробітку, характеризує витрати часу на одиницю продукції та розраховується за формулою:

, (35)

де - трудомісткість на одиницю продукції нормо годин, або грн.. Год;

Т – трудомісткість обсягу продукції (нормо або грн.. Годинах);

У залежності від складу трудових витрат існують наступні види трудомісткості: технологічна, трудомісткість обслуговування виробництва, виробнича, трудомісткість керування виробництвом.

Технологічна трудомісткість ( )- це витрати праці робітників, що здійснюють технологічний вплив на предмети праці, визначається за формулою:

; (36)

де - витрати праці основних робітників – відрядників;

- витрати праці основних робітників – погодинників.

Виробнича трудомісткість (Т_рв) – це витрати праці всіх робітників (основних допоміжних цехів), визначається за формулою:

; (37)

Трудомісткість управління виробництвом (Т_ру) – це витрати праці керівників, фахівців, службовців, охорони.

Повна трудомісткість продукції (Т_рп) включає трудові витрати всіх категорій промислово – виробничого персоналу підприємства та визначається за формулами:

; (38)

або

; (39)

або

(40)

Залежно від способу визначення обсягів виробленої продукції розрізняють наступні методи вимірювання продуктивності праці:

• натуральний, різновид: умовно – натуральний метод;

• трудовий метод;

• вартісний (грошовий) метод.

Натуральний метод – передбачає вимірювання продуктивності праці у натуральних одиницях (штуки, тонни, метри тощо) та розраховується за формулою:

; (41)

де n – асортимент виготовленої продукції

- продуктивність продукції у натуральному вимірюванні (штуки, тонни, метри / грн..)

- обсяг продукції за асортиментом у натуральному вимірюванні (грн., тонн, метрів тощо за певний період);

- середньооблікова чисельність робітників (основних та допоміжних), грн..

Різновидом натурального методу є умовно – натуральний, сутність якого полягає у тому, що обсяг продукції вимірюється в умовно – натуральних одиницях, що характеризують ту чи іншу спільну ознаку продукції.

Продуктивність праці за цим методом визначається за формулою:

; (42)

де - продуктивність праці в умовних одиницях;

- кількість умовних одиниць, які відповідають певним видам продукції за асортиментом.

Трудовий метод – полягає у тому, що для вимірювання продуктивності праці обсяг продукції оцінюється у нормо (людино) годинах і розраховується за формулою:

; (43)

де t_н – нормативна трудомісткість одиниці продукції, нормо год. На одиницю.

Вартісний метод – характеризується тим, що обсяг продукції визначається за формулою:

; (44)

де Ц_{i -} ціна відповідного виду продукції;

- продуктивність праці у вартісному вимірюванні, грн../грн..;

• Продуктивність праці за день

(45)

де Ф_н - номінальний фонд робочого часу.

2. Продуктивність праці за годину

; (46)

де Ф_еф - ефективний фонд робочого часу.

1. Ефективний фонд робочого часу

; (47)

де Т_зм – тривалість робочої зміни;

Т_нез – нез’явлення.

3. Показники динаміки продуктивності праці

3.1.Темп зростання продуктивності праці (Тпп), %

За виробітком

; (48)

За трудомісткістю

; (49)

де Т_пл.ф.б – трудомісткість відповідно планова, фактична, базова.

В_{ф. 26рн.б} – виробіток відповідно фактичний, плановий, базовий.

3.2. Індекс зростання продуктивності праці (Іпт), частка одиниці:

, (50)

3.3. Відсоток зростання продуктивності праці (i_пт), %:

(51)

3.4. Абсолютний приріст продуктивності праці(∆ПП), грн../годину (грн../людину), грн./годину (26рн/людину):

(52)

3.5. Темп приросту продуктивності праці (∆І_ПП), %:

(53)