9. Зміст евристичної форми управлінського труда.

Управлінська праця здійснюється у з формах:

- евристична – (відкрив, знайшов). Передбачає аналіз стану під – ства, виявлення його проблеми та вузьких місць, розробка тактики фірми, стратегії, розробка програм та планів діяльності фірми. Це найбільш інтелектуально навантажена частина роботи;

- адміністративна діяльність – передбачає взаємодію керівників та підлеглих, ревізація власних функцій м-ту, контроль та оцінка діяльності підлеглих;

- оперативна форма – передбачає збір, збереження та переробку усієї інформації, що необхідна для підготовки управлінських рішень: статистична, технічна, бухгалтерська, фінансова, юридична.

7. Особливості структури менеджменту як виробничого процесу.

Процес - це сукупність послідовних дій для досягнення певного результату. Предметом управлінського процесу є інформація, яку виконавці та керівники використовують у своїй діяльності, а засобами здійснення процесу - документи та технічні засоби приймання, передачі, реєстрації, зберігання інформації. Найчастіше виділяються наступні етапи (елементи) процесу управління: • постановка мети впливу; • оцінка ситуації; • визначення проблеми; • управлінське рішення.

Менеджмент організації виступає у вигляді процесу проведення певного типу взаємопов'язаних дій щодо формування й використання ресурсів організації для досягнення нею власних цілей.

Процес менеджменту — це сукупність взаємопов'язаних і взаємодіючих функцій, методів, управлінських рішень та інших категорій менеджменту для забезпечення функціонування організації

Крім наведеного, існують і інші визначення процесу управління:

1) сукупність елементів, які забезпечують реалізацію функцій управління;

2) конкретні взаємопов'язані системи, котрі на основі прийомів та концепцій із певними конкретними ситуаціями дають змогу знайти правильне рішення і досягти найефективнішого функціонування організаційних структур;

3) збір, обробка і передача інформації, використовуваної для прийняття рішень, які є продуктом управлінської діяльності.

Процес менеджменту передбачає виконання функцій планування, організації, мотивації, контролю та регулювання людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного досягнення цілей організації. Тому можна розглядати менеджмент як процес впливу на діяльність окремого працівника, групи, організації в цілому для досягнення найкращих результатів.

Зміст і набір дій, що проводяться в процесі управління залежать від: типу організації; розміру організації; рівня управлінської ієрархії; функцій усередині організації; розподілу повноважень, тощо.

Підприємство вважають керованим, якщо розробка і прийняття всіх управлінських рішень здійсняться раніше, ніж закінчаться виникаючі в даний момент процеси, що реалізовують прийняті управлінські рішення.

Процес менеджменту можна розглядатися у різних аспектах:

• методологічний зміст процесу управління передбачає його проведення у вигляді послідовності таких етапів: ціль — ситуація — проблема — управлінське рішення;

• функціональний зміст передбачає послідовну дію функцій управління: планування — організування — мотивування — контролювання — регулювання;

• економічний зміст виявляється під час виконання таких етапів: визначення потреб у ресурсах, оцінка наявності ресурсів, розподіл ресурсів, використання ресурсів;

• організаційний зміст полягає у послідовності використання організаційних механізмів впливу: регламентування, нормування, інструктування, повідомлення про ступінь відповідальності за невиконання дорученої роботи;

• соціальний зміст указує на значну роль людського фактора;

• інформаційний зміст передбачає послідовне виконання таких етапів, як пошук інформації, комплексне інформування, обробка інформації, передача інформації.

Мета процесу менеджменту — прийняття і реалізація управлінського рішення

Властивостями процесу менеджменту є:

• мінливість (динамічність), що виявляється в постійній зміні направленості, проблематики і характеру проведення процесу управління та в динамічності взаємодії різних його етапів і операцій;

• безперервність — указує на неможливість точного визначення початку і кінця процесу управління;

• нерівномірність (дискретність), указує на те, що процес управління проходить нерівномірно: спочатку вбирає в себе потенціал, а потім зі значною силою активізується;

• циклічність — полягає в тому, що кожен акт впливу закінчується переходом управлінської системи до нового стану, який потребує нового акту впливу (циклу);

• послідовність — характеризує процес управління як послідовне виконання певних дій;

• стійкість характеризується виникненням у процесі управління певних каналів його проведення, які утворюють природну структурну основу системи управління.

Процес управління складається із різноманітних циклів, процедур та операцій