- •1. Сутність категорій «менеджмент» та «управління».
- •2. Складові сучасної системи акреативного менеджменту.
- •3. Класифікація видів управління.
- •4. Зміст технічного та господарчого управління.
- •10. Адміністративна та операторна форми управлінського труда.
- •11. Етапи становлення сучасної науки і практики менеджменту.
- •5. Складові сучасного державного менеджменту України.
- •6. Характеристика елементів менеджменту як системи.
- •9. Зміст евристичної форми управлінського труда.
- •7. Особливості структури менеджменту як виробничого процесу.
- •8. Класифікація сучасних форм управлінського труда.
- •12. Основні ознаки домонополістичного етапу.
- •13. Етап "наукового менеджменту" - представники та основні погляди.
- •14. Етап "адміністративно-бюрократичний підхід" - класична школа.
- •15. Етап "рух за гуманні стосунки".
- •16. Сучасний етап розвитку менеджменту та його принципові положення.
- •17. Етапи формування управлінської науки в Україні.
- •19. Завдання та зміст управління виробництвом, мтз та збутом у фірмах.
- •18. Сучасна класифікація об'єктів та видів управління господарюючих суб'єктів.
- •20. Управління інноваціями та маркетингом на підприємстві.
- •21. Завдання та зміст управління фінансами підприємства.
- •22. Управління персоналом (соціальне управління) та еккаутингом.
- •23. Ознаки фірми як юридичної особи.
- •26. Особливості організації та менеджменту в діяльності спд (пп).*
- •32. Економічні методи менеджменту.
- •24. Сучасна загальна класифікація організацій - перелік та характеристика критеріїв.
- •25. Сучасні організаційно-правові форми бізнесу.
- •27. Приватне підприємство - організація діяльності та управління.
- •28. Менеджмент в тов та тдв.
- •29. Особливості та управління виробничих кооперативів.
- •30. Організація менеджменту ват та зат
- •33. Організаційно-розпорядні методи менеджменту.
- •34. Соціально-психологічні методи менеджменту.
- •31. Суть та класифікація методів менеджменту.
- •35. Загальна характеристика та класифікація функцій менеджменту.
- •41. Сучасна класифікація організаційних структур управління.
- •36. Суть та зміст функції "планування".
- •43. Матричний тип організаційної структури управління, її переваги та недоліки.
- •37. Функція менеджменту "організація", її роль та значення.
- •42. Порівняльна характеристика лінійної та функціональної організаційних структур.
- •38. Функція менеджменту "мотивація".
- •39. Функція менеджменту "контроль».
- •1. За змістом:
- •2. За етапами виробничо-господарської діяльності:
- •3. За рівнем централізації контролю:
- •40. Поняття організаційної структури управління, фактори що її визначають.
- •44. Наукові принципи формування організаційних структур управління.
- •45. Сучасні вимоги до побудови організаційних структур управління.
- •47. Сучасна класифікація управлінських рішень.
- •66. Наукова організація праці менеджера, її завдання та напрямки.
- •60. Характеристика авторитарного стилю керівництва.
- •48. Технологія розробки управлінських рішень.
- •49. Сучасні методи оптимізації управлінських рішень.
- •52 Етапи комунікаційного процесу.
- •58. Професійні, особисті та ділові якості успішного менеджера.
- •50. Поняття та характеристика комунікацій в менеджменті.
- •55. Компоненти психологічного портрету особистості менеджера.
- •56. Система вимог до сучасного менеджера.
- •51. Поняття інформації в комунікаціях та її види.
- •54. Документи та інші носії інформації у менеджменті.
- •53. Мова та ділове письмо як складова комунікацій у менеджменті.
- •59. Поняття "стиль керівництва". "Стильові шкали".
- •61. Характеристика демократичного стилю керівництва.
- •57. Система навичок сучасного менеджера.
- •67. Соціальна та юридична відповідальність менеджерів.
- •62. Характеристика ліберального стилю керівництва.
- •63. Поняття конфлікту, його типи та чинники.
- •64. Сучасні методи вирішення конфліктів.
- •65. Основні вимоги до формування дієздатного колективу.
25. Сучасні організаційно-правові форми бізнесу.
Різні форми власності передбачають функціонування різних організаційних форм підприємств. Класична форма приватної власності - одноосібне володіння. Це перша і найпростіша форма організації підприємницької діяльності. Крім одноосібного володіння, окремо виділяється партнерство (товариство) - злиття капіталів двох чи більше господарських суб'єктів, та корпорація - власником виступають численні акціонери, володарі майна та активів у межах своєї частки.
Одноосібне володіння (власна справа) - це найдавніша форма організації бізнесу, коли все належить одній особі. Власна справа - це, як правило малий та середній бізнес. їх ресурси і можливості обмежені, частка у загальному обсязі продажу незначна.
Товариства (партнерства) бувають двох видів відносно відповідальності: з обмеженою (ТОВ) та необмеженою. Товариства з необмеженою відповідальністю повністю відповідають за ведення справи, за борги всім належним їм майном, тоді як ТОВ мають зобов’язання у межах вкладеного ними капіталу чи певної суми грошей. Розподіл прибутків у товариствах йде за наперед визначеним співвідношенням (пропорційно до частки у статутному капіталі усіх засновників (учасників).
Корпорація, як юридична "особистість" повністю відокремлена від своїх власників. Власники корпорації мають обмежену відповідальність і ризикують лише вкладеними коштами. Власниками корпорації є її акціонери.
В Україні не створені необхідні економічні та правові передумови для розвитку різних форм власності та конкуренції між ними. Закон України про власність регулює вільне економічне самовизначення громадян, використання природного, економічного, науково-технічного та культурного потенціалів держави для підвищення рівня життя її народу. В статті 2 про право власності вказано, що власність виступає в таких формах: - індивідуальна (особиста і приватна трудова); - колективна;
- державна.
Всі форми власності є рівноправними.
Допускається об'єднання майна, що є власністю громадян, юридичних осіб і держави, та створення на цій основі змішаних форм власності, в тому числі власності спільних підприємств з участю юридичних осіб і громадян інших держав. Власник має право використовувати належне йому майно для підприємницької діяльності, а результати господарського використання майна (виготовлена продукція, одержані доходи) належать власникові. Склад, кількість і вартість майна, що знаходиться у власності громадян, не обмежується.
Законом України про підприємства конкретизовані види підприємств, які діють на території України:
• індивідуальне підприємство, засноване на особистій власності фізичної особи та виключно її праці;
• сімейне підприємство, засноване на власності та праці громадян України - членів однієї сім’ї що проживають разом;
' приватне підприємство, засноване на власності окремого громадянина України, з правом найму робочої сили;
• колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської чи релігійної організації;
• державне комунальне підприємство, засноване на власності адміністративно-територіальних одиниць;
• державне підприємство, засноване на загальнодержавній власності;
• спільне підприємство, засноване на базі об'єднання майна різних власників (змішана форма власності);
• підприємство, засноване на власності юридичних осіб і громадян України та інших держав.
Залежно від кількості працівників підприємства поділяються на малі, середні і крупні.
Підприємства можуть бути орендними, з участю іноземного капіталу. Вони мають право об'єднуватися в різні форми:
- асоціації - договірні об'єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності;
- корпорації - договірні об'єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників;
- консорціуми - тимчасові статутні об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети;
- концерни - статутні об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців;
- інші об'єднання за галузевим, територіальним та іншими принципами.
Класифікація підприємств за формами власності та їх об'єднання в певні групи дає можливість підприємцям обирати найкращий шлях для реалізації своїх потенційних можливостей.