52 Етапи комунікаційного процесу.

Комунікації — це процес передачі інформації від однієї особи до іншої

Комунікативний процес розпочинається, коли відправник має намір передати певну інформацію одержувачу. Наступна дія — це кодування інформації за допомогою слів, виразу обличчя, жестів тощо, далі — передача відповідними засобами зв'язку (наради, електронна пошта, листи, телефонні розмови) та розкодовування отримувачем інформації. Згодом може готуватися відповідь отримувача інформації її відправнику (зворотний процес). Дуже часто комунікації можуть бути перервані певними перешкодами: шумами, відволікаючими розмовами, загубленими листами тощо (рис. 5.4).

Основні етапи процесу комунікації.

Процес комунікації проходить наступні етапи: 1. Зародження ідеї (відбір інформації). Відправник вирішує, що конкретно, яку інформацію він хоче донести до отримувача. При цьому відправник повинен: а) чітко уявляти собі мету такої комунікації б) чітко усвідомлювати відповідність концепції комунікації відповідній ситуації. 2. Кодування і вибір каналу. Кодування – процес трансформації концепції за допомогою слів, інтонації голосу, рисунків, жестів, виразу обличчя або інших символів у повідомлення. Повідомлення – є реальним фізичним продуктом процесу кодування. 3. Передавання повідомлення по каналу, тобто фізична доставка повідомлення до отримувача. На цьому етапі є суттєвим вплив “шумів”, тобто того, що заважає або викривлює зміст повідомлення. Завдання полягає тут до виявлення причин “шумів” та послаблення їх впливу на комунікацію. 4. Декодування повідомлення – переклад його у форму, що зрозуміла отримувачу. Для цього важливим є аби символи, що вибрав відправник мали таке саме значення і для отримувача. Найчастіше отримувач здійснює інтерпритацію змісту та сутності повідомлення інакше, ніж це розумілося відправником. Все це пояснює необхідність 5-го етапу. 5. Зворотній зв’язок – процес, у якому відправник і отримувач інфорації міняються місцями.

58. Професійні, особисті та ділові якості успішного менеджера.

Менеджери - це люди, відповідальні за отримання результатів конкретних, зусиль інших людей, працюючих як індивідуально, так і об'єднаних у групи чи організації.

Визначимо ролі, що виконує керівник. Роль - набір визначених правил поведінки, що відповідають конкретній установі чи конкретній посаді. Окрема особистість може вплинути на характер виконання ралі, але не на її зміст.

Обов'язки менеджера поділяються на три групи:

1) Контроль за стосунками серед персоналу, який передбачає керуючі та зв'язкові функції.

Керуючі функції - координація та встановлення напрямів діяльності підлеглих, контроль за виконанням рішень та інші.

Зв'язкові функції - організація позаслужбових стосунків між персоналом.

2) Розподіл інформації. Передбачає одержання та розповсюдження інформації (непоточної та неповсякденної), моніторинг. Проведення моніторингу включає в себе аналіз навколишніх умов діяльності організації з метою отримання інформації про зміни цих умов, проблем і перспектив, що можуть впливати на діяльність підрозділу.

3) Ухвалення рішень. При вирішенні конфліктних ситуацій менеджер приймає рішення або виконує дії, спрямовані на утримання контролю над ситуацією.