- •1. Сутність категорій «менеджмент» та «управління».
- •2. Складові сучасної системи акреативного менеджменту.
- •3. Класифікація видів управління.
- •4. Зміст технічного та господарчого управління.
- •10. Адміністративна та операторна форми управлінського труда.
- •11. Етапи становлення сучасної науки і практики менеджменту.
- •5. Складові сучасного державного менеджменту України.
- •6. Характеристика елементів менеджменту як системи.
- •9. Зміст евристичної форми управлінського труда.
- •7. Особливості структури менеджменту як виробничого процесу.
- •8. Класифікація сучасних форм управлінського труда.
- •12. Основні ознаки домонополістичного етапу.
- •13. Етап "наукового менеджменту" - представники та основні погляди.
- •14. Етап "адміністративно-бюрократичний підхід" - класична школа.
- •15. Етап "рух за гуманні стосунки".
- •16. Сучасний етап розвитку менеджменту та його принципові положення.
- •17. Етапи формування управлінської науки в Україні.
- •19. Завдання та зміст управління виробництвом, мтз та збутом у фірмах.
- •18. Сучасна класифікація об'єктів та видів управління господарюючих суб'єктів.
- •20. Управління інноваціями та маркетингом на підприємстві.
- •21. Завдання та зміст управління фінансами підприємства.
- •22. Управління персоналом (соціальне управління) та еккаутингом.
- •23. Ознаки фірми як юридичної особи.
- •26. Особливості організації та менеджменту в діяльності спд (пп).*
- •32. Економічні методи менеджменту.
- •24. Сучасна загальна класифікація організацій - перелік та характеристика критеріїв.
- •25. Сучасні організаційно-правові форми бізнесу.
- •27. Приватне підприємство - організація діяльності та управління.
- •28. Менеджмент в тов та тдв.
- •29. Особливості та управління виробничих кооперативів.
- •30. Організація менеджменту ват та зат
- •33. Організаційно-розпорядні методи менеджменту.
- •34. Соціально-психологічні методи менеджменту.
- •31. Суть та класифікація методів менеджменту.
- •35. Загальна характеристика та класифікація функцій менеджменту.
- •41. Сучасна класифікація організаційних структур управління.
- •36. Суть та зміст функції "планування".
- •43. Матричний тип організаційної структури управління, її переваги та недоліки.
- •37. Функція менеджменту "організація", її роль та значення.
- •42. Порівняльна характеристика лінійної та функціональної організаційних структур.
- •38. Функція менеджменту "мотивація".
- •39. Функція менеджменту "контроль».
- •1. За змістом:
- •2. За етапами виробничо-господарської діяльності:
- •3. За рівнем централізації контролю:
- •40. Поняття організаційної структури управління, фактори що її визначають.
- •44. Наукові принципи формування організаційних структур управління.
- •45. Сучасні вимоги до побудови організаційних структур управління.
- •47. Сучасна класифікація управлінських рішень.
- •66. Наукова організація праці менеджера, її завдання та напрямки.
- •60. Характеристика авторитарного стилю керівництва.
- •48. Технологія розробки управлінських рішень.
- •49. Сучасні методи оптимізації управлінських рішень.
- •52 Етапи комунікаційного процесу.
- •58. Професійні, особисті та ділові якості успішного менеджера.
- •50. Поняття та характеристика комунікацій в менеджменті.
- •55. Компоненти психологічного портрету особистості менеджера.
- •56. Система вимог до сучасного менеджера.
- •51. Поняття інформації в комунікаціях та її види.
- •54. Документи та інші носії інформації у менеджменті.
- •53. Мова та ділове письмо як складова комунікацій у менеджменті.
- •59. Поняття "стиль керівництва". "Стильові шкали".
- •61. Характеристика демократичного стилю керівництва.
- •57. Система навичок сучасного менеджера.
- •67. Соціальна та юридична відповідальність менеджерів.
- •62. Характеристика ліберального стилю керівництва.
- •63. Поняття конфлікту, його типи та чинники.
- •64. Сучасні методи вирішення конфліктів.
- •65. Основні вимоги до формування дієздатного колективу.
23. Ознаки фірми як юридичної особи.
Цей критерій визначає хто і в якому обсязі несе відповідальність за зобов'язання статус фірми, тобто хто буде сплачувати борги фірми у випадку її банкрутства. Від правового статусу залежить, кому надаються права (повноваження) складати угоди від імені фірми. Правовий статус визначає також у чиїй компетенції та хто відповідає за вирішення тих чи інших питань, зв’язаних з господарською діяльністю фірми.
Держава регламентує принципи організації і діяльності підприємств. Правовий статус вельми різноманітний і визначається громадянським та господарським (у деяких випадках торговим) правом кожної країни. Як правило, всі фірми, що занесені до торгового реєстру даної країни, є юридичними особами, тобто виступають у якості самостійного суб'єкта права.
Юридична особа - це об'єднання фізичних осіб та об'єднання капіталів, що наділені належними їм правами та обов'язками, які мають майнову відокремленість (майно юридичної особи відокремлене від майна її членів). Юридичні особи поділяються на два види: юридичні особи публічного права та юридичні особи приватного права.
Юридичні особи публічного права - державні органи, установи та організації, торгові та промислові палати, спілки підприємців, що підприємницькою діяльністю не займаються.
Юридичні особи приватного права - це об'єднання осіб та об'єднання капіталів, зареєстровані як фірми, незалежно від характеру діяльності, форм власності, належності капіталу та контролю.
Юридична особа як носій майнових прав та обов'язків виступає від свого імені як суб'єкт підприємницької діяльності. Юридична особа характеризується такими ознаками:
• прагнення досягти спільної мети, що визначена членами об'єднання;
• наявність організаційної структури, яка забезпечує єдність в процесі господарської діяльності;
• самостійна майнова відповідальність щодо обов'язків, які вона на себе покладає (згідно угод, договорів та решти зобов’язань,);
• існування незалежно від осіб, що її утворюють (входять у її склад);
• незалежність існування об'єднання від зміни осіб, що входять у нього.
Усі фірми поділяються на одноособові підприємства і об'єднання підприємств.
Існує два способи класифікації за юридичним статусом. Перший пов'язаний з формальними ознаками, а другий - з правом власності .
За першим критерієм виділяють різні типи підприємств, з-поміж яких головними є:
- індивідуальні підприємства (одноосібні володіння) близькі за своїм статусом до фізичних осіб;
- товариства (партнерства), що мають статус юридичної особи;
За правом власності розрізняють державний сектор, приватний і сектор колективний, що стоїть посередині між державним та приватним.
26. Особливості організації та менеджменту в діяльності спд (пп).*
Одноосібне володіння (власна справа) - це найдавніша форма організації бізнесу, коли все належить одній особі. Кожен, хто має гроші та бажання, може придбати обладнання, щоб розпочати власну справу і пропонувати на продаж ті товари та послуги, які, на його думку, матимуть попит. Власна справа - це, як правило малий та середній бізнес. Їх ресурси і можливості обмежені, частка у загальному обсязі продажу незначна.
Приватне підприємство, засноване на власності окремого громадянина України, з правом найму робочої сили, тобто засновником та власником є одна особа, що за законодавством приймає посаду генерального директора і відповідає за зобов’язання фірми, майном фірми та власним майном.
Пп засноване на власності фізичної особи .Набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Таке підприємство може брати для ведення його господарської діяльності може брати в оренду будь-яке майно і земельні ділянки с/г призначення , якщо його установчими документами передбачено виробництво с/г продукції. на відміну від фермерського господ., яке теж є приватним підприємством, не обов’язково мати у власності або користуванні земельну ділянку. Воно може брати в оренду виділене в натурі майно і земельні ділянки в рахунок паю.