- •Лекція 1 Державне управління: суть, предмет, принципи та функції в суспільстві.
- •Державне управління: соціальна суть, дуалізм об’єкта та суб’єкта та роль в розвитку суспільства.
- •2. Методи пізнання державного управління та його функції.
- •Види та принципи державного управління.
- •1.За визначенням ролі і місця людини в суспільстві
- •3.За критерієм використання форми власності та розмежування уповноважень:
- •6.За терміном виконання прийнятих рішень:
- •Особливості державного управління та його відмінність від приватного.
- •Тема 2. Держава як вища форма організації суспільства.
- •Теорії виникнення держави як суспільного феномену.
- •Типологія держави та її політико-організаційні форми управління.
- •1. За формою правління:
- •2. За формою державного облаштування (устрою) :
- •3. По діючому державному (політичному) режиму:
- •Суспільні функції держави та їх еволюція.
- •Теорія «клієнталістської моделі» державного управління
- •3. Характеристика моделей державного управління провідних країн світу.
- •Основні відмінності західного та японського стилю менеджменту
- •2.Основні підходи, принципи та напрямки європейського державного управління.
- •3. Спільні норми і принципи адміністративного права:
- •Конституційні засади розподілу гілок влади в Україні.
- •Організаційна та функціональна структура виконавчої влади.
- •Судова влада та здійснення контролю.
- •Тема 5. Регіональна політика та місцеве самоврядування в державному управлінні.
- •2. Місцеве самоврядування: суть, основні ознаки, принципи та моделі управління.
- •Теорія месцевого самоврядування
- •2. Характеристики існуючих систем місцевих органів управління
- •1) Контроль законності.
- •4. Система місцевого самоврядування
- •5. Матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування
- •Економічні методи дре
- •Прогнозування та планування в державному управлінні.
- •Планування
- •Програмування як елемент державного управління: суть, методи, технологічні етапи та види.
- •Координація та реординація в управлінському процесі.
- •2.Прийняття рішень в державному управлінні.
- •3. Відповідальність та контроль в державному управлінні.
- •2.Прийняття рішень в державному управлінні.
- •3. Відповідальність та контроль в державному управлінні.
- •1. Управління природними ресурсами та державними підприємствами
- •2. Управління державними фінансами та грошовою масою.
- •3. Фінансове забезпечення реалізації суспільних функцій держави.
- •2. Управління державними фінансами та грошовою масою.
- •3. Фінансове забезпечення реалізації суспільних функцій держави
- •Лекція 9. Державне регулювання приватного сектору національної економіки.
- •3.Державне регулювання ринку фінансових послуг та зовнішньої економічної діяльності.
- •Тема 10. Державне управління соціальною сферою суспільства
- •1. Соціальна політика держави: необхідність, сутність, цілі та принципи.
- •2.Основні напрями соціальної політики держави щодо економічно активного населення.
- •3.Діяльність держави щодо вразливих верств населення.
- •Тема 11. „Державне управління безпекою життєдіяльності суспільства.”
- •Державне управління і сфера особистого життя людини.
- •Управління енергетичними ресурсами та ризики підприємництва.
- •Питання, які виносяться на лекцію:
- •1. Галузь культури як об’єкт державного управління.
- •2. Державне управління освітою й наукою в Україні
- •3. Державне управління туризмом, фізичною культурою та спортом
- •1. Галузь культури як об’єкт державного управління.
- •2. Держане управління освітою й наукою в Україні.
- •3. Державне управління туристичною сферою, фізичною культурою та спортом.
- •Тема 13. Менеджмент органу державної влади.
- •Стратегічне управління та формування програми діяльності органу державної влади.
- •4. Функціональний аналіз та контролінг діяльності органу державної влади.
- •Тема 14. Забезпечення діяльності органу державної влади.
- •2. Державна служба: організація, види функції та мотивація.
- •3. Державна кадрова політика.
- •1. Підготовка кадровими службами:
- •1. Поняття ефективності в державному управлінні: види та критерії виміру.
- •2. Соціальна результативність функціонування органу державної влади та посадової особи.
- •1. Поняття ефективності в державному управлінні: види та критерії виміру.
- •2. Соціальна результативність функціонування органу державної влади та посадової особи.
- •2. Визначення пріоритетів стабілізації розвитку економіки та державне управлінське забезпечення.
- •3.Запровадження режиму економії в діяльності органів державної влади.
- •4. Створення сучасного нормативно-правового, наукового та інформаційного забезпечення системи державного управління
Типологія держави та її політико-організаційні форми управління.
Типологія держав (з лат. typus– взірець, зразок і λόγος – слово, вчення) – класифікація груп держав за спільними для них ознаками, які визначать сутнісну характеристику цих груп держав. Коли ми говоримо про типологію держав, то це значить, що йдеться про «поділ» усіх держав, що існували у минулому і існують натепер, на групи, класи — типи. Поділ держав на типи покликаний допомогти з'ясувати, чиї інтереси виражали і обслуговували держави, об'єднані в даний тип.
Філософія типології — це теорія про типи тих чи інших явищ. Коли мова йде про типологію держав, то це означає, що йдеться про «поділ» усіх держав, що існували у минулому і сьогодні. Такий поділ покликаний допомогти з’ясувати, яку форму управління обрала та чи інша країна. Особливості держави конкретного історичного періоду визначаються станом і рівнем розвитку суспільства. При незмінності формальних ознак (території, публічної влади, суверенітету) держава по мірі суспільного розвитку відбуваються суттєві зміни. Змінюються зміст і методи управління, цілі, завдання і соціальна спрямованість.
Під типом держави необхідно розуміти класифікаційну характеристику держав, що мають схожі загальні риси, з точки зору устрою, управління, субординацією повноважень суб’єктів держави, рівні культурно-духовного розвитку, цільової спрямованості тощо. В такій інтерпретації під терміном “держава” ми позначаємо особливий тип соціальних явищ, що характеризуються наступними рисами: а) відношенням влади і підпорядкування; б) монопольним використанням насильства тими, хто володіє владою; в) наявністю соціального порядку; г) відносною сталістю; д) інституціональним виміром.
Типологія держав тісно пов’язана з поняттям форми держави. Особливості кожного конкретного типу держави встановлюються на основі аналізу її організаційного устрою, методів здійснення державної влади. Форма хоча й означає зовнішнє оформлення інституційних засад державності, але вона й відображає її соціальний зміст3. Мова йде про те, яким чином організоване державне управління через облаштування структури державних органів і форм правління, національно - територіальний устрій держави і спосіб реалізації державної влади (впливу - примусу).
Форма держави характеризується трьома основними елементами:
- формою державного правління,
- формою державного устрою,
- формою політичного режиму.
Необхідно проводити єдність та відмінності між категоріями «форма державного правління» і «форма державного управління». В найбільш широкому (абстрактно-узагальненому) під «формою державного правління» слід розуміти організацію верховної влади в державі, характер і принципи її взаємодії з іншими державними та недержавними організаціями та суб‘єктами господарювання, громадськими організаціями, соціальними групами та політичними партіями. В даному контексті поняття “форма держави” включає до себе три взаємозв'язаних елементи: форму державного правління, форму державного устрою і форму державного (політичного) режиму. У вузькому розумінні дефініції «форма державного правління» і «форма державного управління» можна вживати в якості синонімів, між яким не існує відмінностей4.
Форма державного правління залежить від форм демократії, від наявності певної виборчої системи або її відсутності, від наявності виборних органів тощо. За формами правління всі держави поділяються на монархії і республіки, які мають різні види.
Державний устрій — це територіальна організація державної влади, поділ її на певні складові частини з метою найкращого управління суспільством, це взаємозв'язок окремих складових частин держави між собою і їх спільними вищими державними органами. За державним устроєм всі держави поділяються на прості і складні. До простих відноситься унітарна держава, до складних — федерація, конфедерація, імперія.
Державний (політичний) режим — це система методів, за допомогою яких здійснюється державна влада (примус) в суспільстві.
У відповідності до вище зазначеного, класифікацію типів держави можна здійснити за наступними критеріями: формою правління, формою державного устрою та по діючому державному (політичному ) режиму.
В науковій літературі загальновизнаною є наступна класифікація типів держави: