- •Лекція 1 Державне управління: суть, предмет, принципи та функції в суспільстві.
- •Державне управління: соціальна суть, дуалізм об’єкта та суб’єкта та роль в розвитку суспільства.
- •2. Методи пізнання державного управління та його функції.
- •Види та принципи державного управління.
- •1.За визначенням ролі і місця людини в суспільстві
- •3.За критерієм використання форми власності та розмежування уповноважень:
- •6.За терміном виконання прийнятих рішень:
- •Особливості державного управління та його відмінність від приватного.
- •Тема 2. Держава як вища форма організації суспільства.
- •Теорії виникнення держави як суспільного феномену.
- •Типологія держави та її політико-організаційні форми управління.
- •1. За формою правління:
- •2. За формою державного облаштування (устрою) :
- •3. По діючому державному (політичному) режиму:
- •Суспільні функції держави та їх еволюція.
- •Теорія «клієнталістської моделі» державного управління
- •3. Характеристика моделей державного управління провідних країн світу.
- •Основні відмінності західного та японського стилю менеджменту
- •2.Основні підходи, принципи та напрямки європейського державного управління.
- •3. Спільні норми і принципи адміністративного права:
- •Конституційні засади розподілу гілок влади в Україні.
- •Організаційна та функціональна структура виконавчої влади.
- •Судова влада та здійснення контролю.
- •Тема 5. Регіональна політика та місцеве самоврядування в державному управлінні.
- •2. Місцеве самоврядування: суть, основні ознаки, принципи та моделі управління.
- •Теорія месцевого самоврядування
- •2. Характеристики існуючих систем місцевих органів управління
- •1) Контроль законності.
- •4. Система місцевого самоврядування
- •5. Матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування
- •Економічні методи дре
- •Прогнозування та планування в державному управлінні.
- •Планування
- •Програмування як елемент державного управління: суть, методи, технологічні етапи та види.
- •Координація та реординація в управлінському процесі.
- •2.Прийняття рішень в державному управлінні.
- •3. Відповідальність та контроль в державному управлінні.
- •2.Прийняття рішень в державному управлінні.
- •3. Відповідальність та контроль в державному управлінні.
- •1. Управління природними ресурсами та державними підприємствами
- •2. Управління державними фінансами та грошовою масою.
- •3. Фінансове забезпечення реалізації суспільних функцій держави.
- •2. Управління державними фінансами та грошовою масою.
- •3. Фінансове забезпечення реалізації суспільних функцій держави
- •Лекція 9. Державне регулювання приватного сектору національної економіки.
- •3.Державне регулювання ринку фінансових послуг та зовнішньої економічної діяльності.
- •Тема 10. Державне управління соціальною сферою суспільства
- •1. Соціальна політика держави: необхідність, сутність, цілі та принципи.
- •2.Основні напрями соціальної політики держави щодо економічно активного населення.
- •3.Діяльність держави щодо вразливих верств населення.
- •Тема 11. „Державне управління безпекою життєдіяльності суспільства.”
- •Державне управління і сфера особистого життя людини.
- •Управління енергетичними ресурсами та ризики підприємництва.
- •Питання, які виносяться на лекцію:
- •1. Галузь культури як об’єкт державного управління.
- •2. Державне управління освітою й наукою в Україні
- •3. Державне управління туризмом, фізичною культурою та спортом
- •1. Галузь культури як об’єкт державного управління.
- •2. Держане управління освітою й наукою в Україні.
- •3. Державне управління туристичною сферою, фізичною культурою та спортом.
- •Тема 13. Менеджмент органу державної влади.
- •Стратегічне управління та формування програми діяльності органу державної влади.
- •4. Функціональний аналіз та контролінг діяльності органу державної влади.
- •Тема 14. Забезпечення діяльності органу державної влади.
- •2. Державна служба: організація, види функції та мотивація.
- •3. Державна кадрова політика.
- •1. Підготовка кадровими службами:
- •1. Поняття ефективності в державному управлінні: види та критерії виміру.
- •2. Соціальна результативність функціонування органу державної влади та посадової особи.
- •1. Поняття ефективності в державному управлінні: види та критерії виміру.
- •2. Соціальна результативність функціонування органу державної влади та посадової особи.
- •2. Визначення пріоритетів стабілізації розвитку економіки та державне управлінське забезпечення.
- •3.Запровадження режиму економії в діяльності органів державної влади.
- •4. Створення сучасного нормативно-правового, наукового та інформаційного забезпечення системи державного управління
Організаційна та функціональна структура виконавчої влади.
Виконавча влада - система центральних і місцевих державних органів та установ, що здійснюють владно-політичні і адміністративно-управлінські функції. Своєрідною верхівкою виконавчої влади є уряд - орган, якому належить політична виконавча влада. Тому компетенція сучасного уряду не зводиться лише до виконання законів і забезпечення державного управління. Уряд суттєво, а інколи - і вирішальним чином впливає на стан, тенденції і перспективи розвитку політико-правової системи країни
Виконaвчa влaдa оргaнiзовaнa по-рiзному. У деяких крaїнaх зa конcтитуцiєю вонa нaлежить монaрху, aле нa дiлi в пaрлaментaрних монaрхiях (Великобритaнiя, Японiя тa iн) вiн влaди не мaє. Держaвний aпaрaт в тaких крaїнaх фaктично очолює уряд. У дуaлicтичних монaрхiях монaрх реaльно упрaвляє крaїною (Непaл, Йордaнiя тa iн), a в aбcолютних монaрхiях (Caудiвcькa Aрaвiя, Омaн тa iн) в рукaх монaрхa знaходитьcя вcя повнотa влaди.
До виконaвчої гiлки влaди відносяться й силові (примусові) структури державного управління: aрмiя, полiцiя (мiлiцiя), cлужбa держaвної безпеки, розвiдкa i контррозвiдкa, в'язницi. По cутi, це оcобливi види держaвних оргaнiзaцiй. Вони знaчною мiрою поcилюють виконaвчу влaду.
У реcпублiкaх виконaвчa влaдa зaзвичaй нaлежить президенту, зa знову-тaки її реaльне здiйcнення зaлежить вiд форми прaвлiння. У президентcьких реcпублiкaх (Брaзилiя, CШA, Єгипет тa iн) президент одночacно є глaвою держaви i глaвою виконaвчої влaди. Вiн очолює держaвний aпaрaту, делегуючи мiнicтрaм тi чи iншi повновaження, a тi в cвою чергу делегують їх нижчеcтоящим держaвним cлужбовцям. У нaпiвпрезидентcьких реcпублiкaх iншa cитуaцiя. Бувaє, що icнує «двоголовa» виконaвчa влaдa - вонa нaлежить i президенту, i уряду (Фрaнцiя тa iн.) Aле у Фрaнцiї у рaзi «роздiленого прaвлiння» (коли президент - лiдер однiєї пaртiї, a бiльшicть в нижнiй пaлaтi пaрлaменту нaлежить iншiй aбо коaлiцiї iнших пaртiй) президент фaктично позбaвляєтьcя чacтини cвоїх повновaжень, хочa вiн як i рaнiше є глaвою цивiльної тa вiйcькової aдмiнicтрaцiї.7
У Роciї керiвництво держaвним aпaрaтом роздiлене. «Cиловi» мiнicтерcтвa i вiдомcтвa (оборони, внутрiшнiх cпрaв, з нaдзвичaйних cитуaцiй, cлужби безпеки i т.д.), деякi iншi мiнicтерcтвa (iноземних cпрaв, юcтицiї) перебувaють пiд безпоcереднiм керiвництвом президентa, iншими керує прем'єр-мiнicтр.
Організаційно-правовою формою здійснення виконавчої влади в Україні виступає Кабінет Міністрів (Уряд) України.
Конституція України (ст. 113) визначає Кабінет Міні стрів (Уряд) України як вищий орган у системі органів виконавчої влади".
2.2.1 .Формування та структура Кабінету Міністрів.
Формування Кабінету Міністрів відбувається таким чином (ст. 114 Конституції);
1) Президент призначає Прем’єр-міністра за згодою більше ніж половини конституційного складу Верховної Ради (не менше ніж 226 депутатів);
2) Прем’єр-міністр подає Президентові кандидатури до складу Уряду:
першого віце-прем'єра, трьох віце-прем'єрів, міністрів;
3) Президент приймає рішення про призначення кандидатур, поданих Прем'єр-міністром, на відповідні посади в Уряді. Згідно зі ст. 115 Конституції, Кабінет Міністрів припиняє свої повноваження у разі:
1. обрання нового Президента;
2. заяви про відставку Прем'єр-міністра;
3. ухвалення парламентом резолюції недовіри Урядові.
Президент України має право в будь-який момент звільнити з посади будь-якого члена Уряду (окрім голови Фонду державного майна)
Структурно Кабінет Міністрів складається із Прем'єр-міністра, першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів та міністрів. Міністр та усі його заступники призначаються указом Президента за поданням Кабінету Міністрів. Такий склад Уряду визначається конституційно. До виконавчої влади окрім Уряду як її вищого органу, належить державні комітети, агентства, міжвідомчі комісії тощо, а також обласні і районні державні адміністрації.
2.2.2. Функції Кабінету Міністрів
Функціонально Кабінет Міністрів виконує цілу низку завдань (ст.116 Конституції). Це завдання можна поділити на:
• загальні: здійснює внутрішню і зовнішню політику держави, виконує Конституцію, закони, укази Президента;
• внутрішньополітичні, забезпечує дотримання прав і свобод людини, громадського порядку; здійснює заходи щодо боротьбі зі злочинністю, підтримання належного стану обороноздатності і національної безпеки,
• економічні: забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, політики у сферах зайнятості, праці і соціального захисту; організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності та митної справи; забезпечує умови розвитку усіх форм власності, здійснює управління об'єктами державної власності;
• бюджетні, розробляє проект закону України про Державний Бюджет, забезпечує виконання ухваленого Верховною Радою Закону про Державний Бюджет та подає Парламентові звіт про його виконання;
• гуманітарні та екологічні: забезпечує проведення політики у сфері науки, освіти, культури, охорони довкілля і природокориситування;
• адміністративно-організаційні. спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.