97. Істотні порушення кримінально-процесуального закону як підстави до скасування вироку.

Істотні порушення кримінально-процесуального закону підрозділяються на умовні і безумовні.

Перелік умовних істотних порушень кримінально-процесуального закону в КПКУ не передбачений, тобто касаційної інстанції надана можливість у кожному конкретному випадку самій визначити, чи є істотним виявлене нею порушення, і в залежності від оцінки характеру порушення прийняти рішення про законність і обґрунтованість вироку.

У той же час ч. 2 ст. 370 КПКУ передбачає перелік безумовних касаційних підстав, які у всякому разі тягнуть скасування вироку.

Вирок у всякому разі підлягає скасуванню:

1) якщо справа не була припинена при наявності до того підстав, передбачених ст. 282 КПКУ;

2) якщо справа розглянута в незаконному складі суду;

3) якщо справа розглядалася під час відсутності підсудного в тих випадках, коли за законом його участь обов’язкова;

4) якщо справа розглянута судом без участі захисника в тих випадках, коли за законом його участь обов’язкова;

5) якщо справа розглянута судом без участі перекладача в тих випадках, коли підсудний не володіє мовою, на якій велося судочинство;

6) якщо порушена таємниця наради суддів у дорадчій кімнаті;

7) якщо вирок не підписаний ким-небудь із членів суду;

8) якщо в справі відсутній протокол судового засідання або якщо він не підписаний головуючим чи секретарем;

9) якщо судом порушені вимоги КПКУ: відкритий судовий розгляд справи, обов’язковість пред’явлення обвинувачення і пред’явлення обвинувачуваному матеріалів досудового слідства, незмінність складу суду в справі, надання підсудному права на захисну промову при відсутності захисника, а також надання підсудному останнього слова.

Неправильним застосуванням Кримінального закону, що тягне за собою скасування чи зміну вироку, є:

1) незастосування судом кримінального закону, що підлягає застосуванню;

2) застосування кримінального закону, що не підлягає застосуванню;

3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту (ст. 371 КПКУ).

Невідповідним важкості злочину й особистості засудженого визнається призначене судом покарання, яке хоча і не виходить за межі, установлені відповідною статтею кримінального закону, але по своєму розмірі є явно несправедливим або по його м’якості, або по його суворості (ст. 372 КПКУ). Розглянувши кримінальну справу по касаційній скарзі чи по представленню прокурора, суд касаційної інстанції вправі:

– залишити вирок без зміни, а скаргу чи представлення – без задоволення;

– скасувати вирок і направити справу на нове розслідування чи на новий судовий розгляд;

– скасувати вирок і припинити справу;

– змінити вирок.

98. Процесуальний порядок, строки та межі розгляду кримінальної справи в суді апеляційної інстанції.

1. Апеляційний суд повинен розглянути справу у день, визначений судом першої інстанції.

2. Не пізніш як за 3 дні апеляційний суд оповіщає заінтересованих осіб шляхом поміщення оголошення на дошці об’яв суду про час і місце розгляду справи. Засудженому, який утримується під вартою, про день розгляду справи повідомляється через начальника відповідної установи.

3. У випадках, коли при попередньому або апеляційному розгляді справи апеляційний суд визнав необхідним провести судове слідство, витребувати додаткові докази, викликати в судове засідання певних осіб, зробити доручення суду першої інстанції, а також у разі особливої складності справи, він може перенести розгляд справи не більш, як на 30 діб (ст. 360 КПКУ).

4. Попередній розгляд справи судом апеляційної інстанції, а також розгляд кримінальної справи в апеляційному порядку здійснюється за правилами передбаченими главами 23-28 КПКУ, тобто за правилами проведення судового розгляду, але за деякими виключеннями:

1) Судове слідство починається з викладення не обвинувачення, а суті (короткого змісту) вироку чи постанови, а також сутності (основних доводів) апеляцій і заперечень на них, якщо вони були подані. І робить це не державний обвинувач, а головуючий чи один із суддів.

Судове слідство в апеляційному суді провадиться за правилами глави 26 КПКУ лише щодо тієї частини вироку, законність і обґрунтованість якої оспорюється в апеляції.

Протокол судового засідання та фіксація технічними засобами перебігу судового процесу в апеляційному суді ведуться тільки у випадку проведення ним судового слідства.

Якщо суд апеляційної інстанції не проводить судове слідство, то після викладення сутності вироку чи постанови, а також апеляцій і заперечень на них, з’ясування чи підтримують апеляції особи, які їх подали, головуючий ознайомлює учасників судового розгляду з додатковими матеріалами, якщо вони були подані, матеріалами, що надійшли з суду першої інстанції на виконання доручень, вислуховує їх пояснення з приводу поданих апеляцій в порядку, передбаченому ст. З 18 КПКУ, і переходить до судових дебатів.

2) Судові дебати в суді апеляційної інстанції проводяться у відповідності з вимогами ст. З 18 КПКУ і полягають у промовах учасників судового розгляду стосовно лише тієї частини вироку, яка оскаржена. Першими виступають особи, які подали апеляції. Прокурор, якщо він підтримує апеляцію, подану ним чи іншим прокурором, виступає першим, а в інших випадках – останнім.