5. Співвідношення кримінального процесу з іншими галузями права та суміжними науками.

КПП – це соціально обумовлена система виражених в законі правових правил (норм), що регулюють порядок діяльності органів розслідування, прокуратури та суду при провадженні в кримінальних справах, а також права і обов’язки громадян та юридичних осіб, які залучаються до сфери кримінального процесу (або іншими словами, сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають в процесі здійснення правосуддя в кримінальних справах).

Предмет КПП сукупність суспільних відносин, що складаються в галузі кримінального судочинства.

Соціальна значущість і цінність кримінально-процесуального права:

1) забезпечує застосування кримінально-процесуальних норм, що охороняють особу, суспільство, державу від злочинних посягань шляхом регламентації діяльності органів дізнання, слідства, прокуратури, суду;

2) закріплює їх повноваження і функції в кримінальному процесі при розслідуванні, розгляді й вирішенні кримінальних справ;

3) встановлює підстави, умови і види заходів примусу;

4) містить гарантії особи, зокрема забезпечує обвинуваченому конституційне право на захист, недоторканність особи, житла, тайну переписки, телеграфних і телефонних переговорів, право на справедливе правосуддя та інші права;

5) визначає порядок судового захисту громадян від посягань на їх життя, здоров’я, майно і особисту свободу, на честь і гідність;

6) захищає права громадян, яким завдано моральної, фізичної чи майнової шкоди;

7) створює порядок і умови діяльності, які не допускають притягнення до відповідальності та покарання невинного, а у випадку незаконного притягнення до відповідальності гарантує скасування прийнятого рішення і реабілітацію особи, безпідставно притягнутої до відповідальності, справляє виховний вплив на громадян;

8) містить правовідновлювальні та каральні санкції, що забезпечують дотримання правових приписів.

Правова система: Галузі права – відносно самостійні підрозділи системи права, які складаються з правових норм, що регулюють специфічний вид суспільних відносин. Правові інститути – відокремлені комплекси правових норм, які регулюють суспільні відносини конкретного виду. Норма права.

Кримінально-процесуальне право, як галузь права, створюється правовими нормами, які регулюють суспільні відносини, що виникають у сфері кримінального судочинства.

Конституційне право. Конституція України забезпечує базу для функціонування судової влади і кримінального судочинства загалом, визначає параметри здійснюваної в державі судової реформи. Зокрема, в ній проголошено принцип поділу влад при самостійності кожної (ст. 6); встановлено основні складові правової системи, верховенство і пряма дія Конституції України (ст. 8); регламентовано права і свободи людини і громадянина (розділ 2); вказано, що сфера дії кримінально-процесуального закону регулюється тільки законом (ст. 92); визначено судову систему (ст. 124, 125); сформульовано основні принципи кримінального судочинства (ст. 129) та ін.

Кримінальне право. Виникнення кримінально-правових відносин і застосування заходів кримінальної відповідальності можливе лише в рамках кримінально-процесуальних відносин і тільки одночасно із застосуванням норм кримінально-процесуального права, причому зробити це вправі лише суб’єкти кримінально-процесуальних відносин. Зміст багатьох норм кримінально-процесуального права безпосередньо залежить від кримінально-правових приписів (уявлення про поняття злочину і його склад обумовлює підхід до кримінально-процесуального формулювання предмету доказування у кримінальних справах; концепція осудності чи неосудності особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, впливає на порядок застосування примусових заходів медичного характеру та ін.).

Цивільне процесуальне право. Відносини, які регулюються кримінально-процесуальним правом і цивільним процесуальним правом в ряді випадків породжуються одними й тими ж юридичними фактами (скоєння кримінально караних діянь). Завдання злочином шкоди породжує право потерпілого на відшкодування майнових збитків чи компенсацію моральної шкоди. При цьому закон допускає можливість пред’явлення позовних вимог як у цивільному процесі, так і в порядку кримінального судочинства. Допускаючи можливість розгляду цивільного позову у кримінальній справі, законодавець передбачає необхідність застосування судом норм матеріального (цивільного, трудового і т. п.) права.

Кримінально-виконавче право. Норми кримінально-процесуального права регулюють порядок призначення та зміни судом міри покарання, звернення вироку до виконання, передбачають порядок і умови виконання та відбуття покарань. Одним із завдань кримінально-виконавчого права є регулювання режиму тримання засудженого, порядку та умов виконання та відбуття покарань.

Адміністративне право. Норми адміністративного права покликані сприяти подоланню окремих негативних явищ, зв’язаних з провадженням у кримінальних справах (наприклад, проявів неповаги до суду тощо).

Міжнародне право. Питання судового контролю за законністю і обгрунтованністю затримання за підозрінням у вчинені злочину, видачі злочинців на вимогу іноземних держав, виконання прохань зарубіжних правоохоронних органів та деякі інші вирішуються з дотриманням норм міжнародного права.

Норми моралі, що відповідають загальнолюдським цінностям, уявлення про які формувались на протязі всієї історії людства. Прослідковується тісний зв’язок кримінально-процесуальних норм з нормами моралі. Зокрема, їх чинний закон передбачає необхідність їх дотримання як під час провадження окремих процесуальних (слідчих та інших), так і непроцеуальних (розшукових та оперативно-розшукових) дій.