Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
крим процес.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
04.09.2019
Размер:
1.77 Mб
Скачать

72. Накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку. Поняття, процесуальний порядок проведення.

Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку можуть бути застосовані лише за наявності достатніх підстав вважати, що у листах, телеграфній та іншій кореспонденції підозрюваного чи обвинуваченого іншим особам або інших осіб підозрюваному чи обвинуваченому, а також в інформації, якою вони обмінюються з допомогою засобів зв’язку, містяться дані про вчинений злочин або документи і предмети, що мають доказове значення, і якщо іншими способами одержати ці дані неможливо (ст. 31 Конституції України, ст. 187 КПКУ).

Юридичною підставою для накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку є вмотивована постанова голови апеляційного суду чи його заступника (ч. 5 ст. 141, ч. 4 ст. 187 КПКУ).

За наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 187 КПКУ, слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до голови апеляційного суду за місцем провадження досудового слідства про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв’язку. Голова суду чи його заступник розглядає подання, вивчає матеріали справи, при необхідності вислуховує слідчого, вислуховує думку прокурора, після чого залежно від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв’язку або про відмову в цьому. Постанова судді оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено подання прокурором (частини 4, 5 ст. 187 КПКУ).

Накладення арешту на кореспонденцію, її огляд і виїмка – це три самостійні, але взаємозв’язані слідчі дії. Накладення арешту на кореспонденцію не завжди викликає необхідність її виїмки. Огляд кореспонденції, який проводиться після арешту, може привести слідчого до висновку про те, що в проведенні виїмки немає необхідності. Взаємозв’язок цих слідчих дій полягає в тому, що виїмка не може бути здійснена без огляду кореспонденції, який неможливий без її арешту.

Порядок накладення (скасування) арешту на кореспонденцію (її огляду та виїмки) і зняття інформації з каналів зв’язку (його припинення) (її дослідження)

1) Арешт на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку з метою запобігти злочину може бути застосовано до порушення кримінальної справи.

2) Постанова судді (точніше її копія) про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв’язку направляється слідчим начальнику відповідної установи, для якого вона є обов’язковою. Начальник відповідної установи затримує кореспонденцію або знімає інформацію з каналів зв’язку і протягом доби повідомляє про це слідчому.

3) Огляд кореспонденції, на яку накладено арешт, проводиться: а) за рішенням суду (виноситься єдине рішення суду на арешт кореспонденції та її огляд); б) в установі зв’язку; в) з участю понятих із числа службовців цієї установи, а при необхідності – і з участю спеціаліста. У разі виявлення документів чи предметів, що мають доказове значення, слідчий своєю постановою проводить виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій з відповідних відправлень. При відсутності документів чи предметів, що мають доказове значення, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції або про її затримання до визначеного ним терміну.

4) Результати дослідження інформації знятої з каналів зв’язку фіксуються в протоколі, до якого крім загальних вимог (ст. 85 КПКУ), пред’являються і спеціальні, зокрема при виявленні в інформації даних, що мають доказове значення, відтворюється (дослівно) відповідна частина запису, яка, на думку слідчого, має відношення до даної кримінальної справи. Після чого носій знятої інформації постановою слідчого визнається речовим доказом і приєднується до справи в повному обсязі.

5) Арешт накладений на кореспонденцію скасовується, а зняття інформації з каналів зв’язку припиняється постановою: 1) судді після закінчення терміну, встановленого для виконання цих слідчих дій; 2) слідчого: а) коли у здійсненні цих заходів відпадає необхідність; б) при закритті кримінальної справи; в) при передачі справи прокуророві.