81. Питання, які з’ясовуються суддею при попередньому розгляді кримінальної справи. Види рішень, які приймаються суддею за результатами попереднього розгляду кримінальної справи.

Питання, які з’ясовуються суддею при попередньому розгляді справи:

а) зв’язані з перевіркою матеріалів досудового розслідування і з визначенням наявності підстав для призначення справи до судового розгляду (ст. 237КПКУ) – вирішуються суддею відносно кожного обвинуваченого (підсудного) (перелік є вичерпним, причому питання з’ясовуються в наступній послідовності):

1) чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла;

2) чи немає підстав для закриття справи або її зупинення;

3) чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог КПКУ;

4) чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу;

5) чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства таких порушень вимог КПКУ, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду;

6) за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого чи його представника суддя з’ясовує також питання про те, чи немає підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб;

7) за клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника суддя з’ясовує також питання про те, чи немає підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею ККУ, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин чи для пред’явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред’явлено.

б) зв’язані з підготовкою справи до судового розгляду (ст. 253 КПКУ):

1) про призначення захисника у випадках, коли його участь у справі є обов’язковою;

2) про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу;

3) про визнання особи законним представником обвинуваченого, потерпілим, відповідачем, представником потерпілого, позивача, відповідача, якщо рішення про це не було прийняте під час розслідування справи;

4) про визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо позов не був заявлений під час розслідування справи;

5) про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, та витребування додаткових доказів;

6) про заходи щодо забезпечення цивільного позову;

7) про виклик у необхідних випадках перекладача;

8) про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засіданні;

9) про день і місце судового розгляду справи;

10) всі інші питання, які стосуються підготовчих до суду дій (наприклад, питання про склад суду, який має розглядати справу, про влаштування приїжджих учасників судового розгляду тощо).

Види рішень, які приймаються за результатами попереднього розгляду справи суддею (ст. 244 КПКУ).

1) Про призначення справи до судового розгляду (постанова судді оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено подання прокурором (ст. 245 кпку)).

Дії судді, пов’язані з підготовкою справи до розгляду в судовому засіданні

Справа повинна бути призначена до розгляду в суді по суті не пізніше 10 діб, а у випадках складності справи – не пізніше 20 діб з дня попереднього її розгляду ст. 256 КПКУ). Суддя в межах зазначеного строку має вчинити ряд дій:

1) вручити під розписку підсудному копію обвинувального висновку і повістку про виклик до суду не пізніше як за З доби до дня розгляду справи в суді;

2) викликати в судове засідання осіб, указаних в постанові про призначення справи до судового розгляду також в строк не пізніше як за 3 доби до дня розгляду справи в суді;

4) вжити інших заходів, необхідних для розгляду конкретної справи в судовому засіданні (наприклад, викликати запасного народного засідателя; проконтролювати своєчасне виконання заходів до забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації майна, якщо їх вжито під час попереднього розгляду справи суддею тощо).

3) забезпечити реалізацію учасникам процесу їх права на ознайомлення з матеріалами справи незалежно від того чи знайомилися вони вже з ними після закінчення досудового слідства У разі коли до судового розгляду справи залишилось мало часу, суддя повинен відкласти її розгляд;

2) про повернення справи на додаткове розслідування (на постанову протягом 7 діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справа розглядається по першій інстанції апеляційним судом – касаційні подання чи скарги до касаційного суду (ч. 5 ст. 24б КПКУ).

Підстави:

а) коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог КПКУ, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду (як з власної ініціативи судді, так і за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого, позивача, відповідача або їх представників);

б) наявність в справі підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, якщо окремий розгляд справи щодо них неможливий (за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника);

в) наявність підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею ККУ, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред’явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред’явлено (за клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника);

3) про закриття справи (може бути подана апеляція або касація (ст. 248 КПКУ)).

При наявності обставин, передбачених ст. 6-11-1 КПКУ, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази.

4) про зупинення провадження в справі (оскарженню не підлягає і на нього не може бути внесено подання прокурором (ч. 1, 2, 4 ст. 249 КПКУ)).

Підстави:

а) коли при попередньому розгляді справи з’ясується, що обвинувачений зник і місцеперебування його невідоме, провадження зупиняється до розшуку обвинуваченого;

б) у разі захворювання обвинуваченого, що виключає можливість його участі в судовому розгляді справи, суддя своєю постановою зупиняє провадження в справі до його видужання.

5) про направлення справи за підсудністю (оскарженню не підлягає і на нього не може бути внесено подання прокурором (ч. 3-4 ст. 249 КПКУ)) – встановивши, що справа не підсудна суду, на розгляд якого вона надійшла.