96. Процесуальні підстави до скасування або зміни судових рішень в апеляційному порядку.

Згідно ст. 367 (Підстави для скасування або зміни вироку чи постанови) КПКУ:

Підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині першій ст. 347 цього Кодексу, при розгляді справи в апеляційному суді є:

– однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства;

– невідповідність висновків суду, викладених у вироку (постанові), фактичним обставинам справи;

– істотне порушення кримінально-процесуального закону;

– неправильне застосування кримінального закону;

– невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Апеляційний суд не вправі скасувати виправдувальний вирок лише з мотивів істотного порушення прав підсудного. Апеляційний суд не вправі скасувати постанову про незастосування примусових заходів виховного або медичного характеру лише з мотивів істотного порушення прав особи, стосовно якої ставилося питання про застосування цих засобів.

Однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства (ст. 368 КПКУ). Однобічним чи неповним є дізнання, досудове та судове слідство, у ході яких залишилися нез’ясованим такі обставини кримінальної справи, з’ясування яких може мати суттєве значення для правильного вирішення справи.

Зокрема, дізнання, досудове чи судове слідство визнаються однобічними або неповними в таких випадках:

– коли не були допитані певні особи, не були витребувані і досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для вирішення справи (п. 1 ч. 2 ст. 368 КПКУ);

– якщо не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повер-нув справу на додаткове розслідування або новий судовий розгляд, крім випадків, коли дослідити їх було неможливо (п. 2 ч. 2 ст. 368 КПКУ);

– коли необхідність дослідження тієї чи іншої обставини випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в апеляційному суді (п. 3 ч. 2 ст. 368 КПКУ);

– не з’ясовані з достатньою повнотою дані про особу засудженого чи виправданого (п. 4 ч. 2 ст. 368 КПКУ).

Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним об-ставинам справи (ст. 369 КПКУ).

Ця апеляційна підстава для скасування чи зміни вироку полягає в тому, що вирок чи постанова визнаються такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, коли:

– висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому розгляді (п. 1 ч. 1 ст. 369 КПКУ);

– суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки (п. 2 ч. 1 ст. 369 КПКУ);

– при наявності суперечливих доказів, що мають істотне значення для висновків суду, у вироку (постанові) не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші (п. 3 ч. 1 ст. 369 КПКУ);

– висновки суду, викладені у вироку (постанові), містять істотні суперечності (п. 4 ч. 1 ст. 369 КПКУ).

Істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону (ст. 370 КПКУ).

Правильність судового рішення значною мірою залежить від неухильного дотримання вимог кримінально-процесуального законодавства органами розслідування, прокурором та судом. Порушення, які заважають суду повно та всебічно розглянути справу та постановити законне, обґрунтоване і справедливе рішення, визнаються істотним і тягнуть за собою безумовне його скасування.

Вирок чи постанова суду першої інстанції підлягають скасуванню у випадках, коли:

– за наявності підстав для закриття справи її не було закрито (п. 1 ч. 2 ст. 370 КПКУ);

– вирок винесено незаконним складом суду (п. 2 ч. 2 ст. 370 КПКУ);

– порушено право обвинуваченого на захист (п. 3 ч. 2 ст. 370 КПКУ);

– порушено право обвинуваченого користуватися рідною мовою чи мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача (п. 4 ч. 2 ст. 370 КПКУ);

– розслідування справи проводила особа, яка підлягала відводу (п. 5 ч. 2 ст. 370 КПКУ);

– справу розглянуто у відсутності підсудного, за винятком випадків, передбачених законом (п. 6 ч. 2 ст. 370 КПКУ);

– порушено правила підсудності (п. 7 ч. 2 ст. 370 КПКУ);

– порушено таємницю наради суддів (п. 8 ч. 2 ст. 370 КПКУ);

– вирок (постанова) не підписано будь-ким із суддів (п. 9 ч. 2 ст. 370 КПКУ);

– у справі відсутній протокол судового засідання або перебіг судо-вого процесу у передбачених випадках не фіксувався технічними засобами (п. 10 ч. 2 ст. 370 КПКУ);

– порушено вимоги щодо обов’язковості пред’явлення обвинувачен-ня і матеріалів розслідування для ознайомлення (п. 11 ч. 2 ст. 370 КПКУ);

– обвинувальний висновок не затверджений прокурором чи він не був вручений обвинуваченому (п. 12 ч. 2 ст. 370 КПКУ);

– порушено вимоги закону щодо незмінності складу суду, надання підсудному права виступати в дебатах і з останнім словом (п. 13 ч. 2 ст. 370 КПКУ).

Неправильне застосування кримінального закону (ст. 371 КПКУ).

Неправильне застосування кримінального закону тягне за собою скасування чи зміну судового рішення у випадках:

– незастосування судом кримінального закону, який підлягає за-стосуванню (п. 1 ст. 371 КПКУ);

– застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню (п. 2 ст. 371 КПКУ);

– неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту (п. 1 ст. 371 КПКУ).

Наведені форми неправильного застосування кримінального закону перебувають у взаємозв’язку і тісно пов’язані. У випадках застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню, у той же час не застосовується кримінальний закон, що підлягає застосуванню. Зазвичай неправильне тлумачення закону випливає з вказаних порушень.

Невідповідність призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого (ст. 372 КПКУ). Невідповідність призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого є підставою для скасування чи зміни судового рішення. Невідповідним ступені тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею ККУ, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м’якості, так і суворості (ст. 66, 67 ККУ).

У свою чергу, згідно ст. 398 (Підстави для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови) КПКУ:

Підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є:

1) істотне порушення кримінально-процесуального закону;

2) неправильне застосування кримінального закону;

3) невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Вирок апеляційного суду, постановлений ним як судом першої інстанції, може бути скасований або змінений і в зв’язку з однобічністю, неповнотою дізнання, досудового чи судового слідства або невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.

При вирішенні питання про наявність зазначених у частині 1 цієї ст. підстав суд касаційної інстанції керується статтями 368-372 цього Кодексу.

Касаційний суд не вправі скасувати виправдувальний вирок або ухвалу, постанову про закриття справи лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого.