- •Питання для державних іспитів з навчальної дисципліни «Кримінальний процес» 2011-2012 навчальний рік
- •Питання для державних іспитів з навчальної дисципліни «Кримінальний процес» 2011-2012 навчальний рік
- •1. Кримінально-процесуальні гарантії захисту прав особи в Конституції України та міжнародно-правових документах з прав людини.
- •2. Основні напрями судово-правової реформи в Україні.
- •3. Поняття та завдання кримінального судочинства. Типи (форми) кримінального процесу.
- •4. Поняття кримінально-процесуальної форми, її значення для здійснення правосуддя.
- •5. Співвідношення кримінального процесу з іншими галузями права та суміжними науками.
- •6. Кримінально-процесуальні акти, їх види, значення і вимоги, що до них ставляться.
- •7. Поняття кримінально-процесуальних функцій. Функції обвинувачення, захисту, правосуддя. Суб’єкти, які їх здійснюють.
- •8. Система стадій кримінального процесу та їх характеристика.
- •9. Джерела кримінально-процесуального права.
- •10. Поняття принципів кримінального процесу та їх система.
- •11. Принцип законності у кримінальному процесі.
- •12. Принцип незалежності суддів при здійсненні правосуддя і підкорення їх лише закону.
- •13. Принцип особистої недоторканності у кримінальному процесі.
- •14. Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому права на захист і його прояви на різних стадіях кримінального процесу.
- •15. Принцип публічності (офіційності) у кримінальному процесі, його прояви у різних стадіях процесу.
- •16. Принцип змагальності у кримінальному процесі.
- •17. Принцип презумпції невинуватості у кримінальному процесі, його роль у доказуванні.
- •18. Принцип безпосередності у кримінальному процесі.
- •19. Принцип національної мови судочинства у кримінальному процесі.
- •20. Поняття суб’єктів кримінального процесу, їх класифікація.
- •21. Суд як суб’єкт кримінального судочинства. Завдання і загальна характеристика повноважень суду.
- •22. Прокурор у кримінальному процесі, його процесуальне положення у різних стадіях процесу.
- •23. Органи дізнання: їх види і процесуальні повноваження.
- •24. Органи досудового слідства. Процесуальне положення слідчого і начальника слідчого відділу.
- •25. Обставини, що виключають можливість участі у справі судді, прокурора, слідчого, особи яка провадить дізнання. Порядок їх відводу.
- •26. Потерпілий у кримінальному процесі, його процесуальне положення у справах публічного, приватно-публічного і приватного обвинувачення.
- •27. Цивільний позивач і цивільний відповідач, їх права і обов’язки у кримінальному процесі.
- •28. Підозрюваний, його процесуальне положення у кримінальному процесі.
- •29. Підстави та порядок затримання особи за підозрою у вчиненні злочину.
- •30. Обвинувачений, його процесуальне положення у кримінальному процесі.
- •31. Захисник, його процесуальне положення у кримінальному процесі.
- •32. Допуск захисника до участі у провадженні по кримінальній справі. Випадки обов’язкової участі захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і при розгляді кримінальної справи в суді.
- •33. Державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.
- •34. Підстави, умови і значення спільного розгляду цивільного позову разом із кримінальною справою.
- •35. Форми відшкодування шкоди, завданої злочином, у кримінальному судочинстві
- •36. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.
- •37. Поняття процесуальних строків, їх значення, класифікація га порядок обчислення.
- •38. Поняття доказів у кримінальному процесі.
- •39. Класифікація доказів, її практичне значення.
- •40. Показання свідка, особливості їх перевірки та оцінки.
- •41. Показання потерпілого, особливості їх перевірки та оцінки.
- •42. Показання підозрюваного та обвинуваченого, особливості їх перевірки та оцінки.
- •43. Поняття і види речових доказів. Особливості їх оцінки.
- •44. Протоколи слідчих і судових дій, протоколи з відповідними додатками, складені у повноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, як джерела доказів.
- •45. Висновок експерта як джерело доказів. Підстави призначення експертизи. Особливості оцінки висновку експерта.
- •46. Форми застосування спеціальних знань у кримінальному судочинстві.
- •47. Сутність доказування, його завдання та суб’єкти.
- •48. Обставини, що підлягають доказуванню в кримінальному процесі.
- •49. Поняття і значення оцінки доказів.
- •50. Належність і допустимість доказів у кримінальному процесі.
- •51. Поняття та класифікація заходів кримінально-процесуального примусу.
- •52. Запобіжні заходи: поняття, система, підстави і порядок їх застосування, зміни і скасування.
- •53. Застава як запобіжний захід. Підстави та порядок застосування.
- •54. Тримання під вартою. Підстави, умови і порядок обрання, зміни та скасування.
- •55. Сутність і значення стадії порушення кримінальної справи. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи.
- •1) Заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян.
- •56. Види рішень, що приймаються в стадії порушення кримінальної справи. Прокурорський нагляд і судовий контроль за законністю і обґрунтованістю рішень, що приймаються у цій стадії.
- •57. Форми досудового розслідування. Поняття дізнання і досудового слідства.
- •1. Загальні умови, пов’язані з вибором належного суб’єкта розслідування та його процесуальним становищем:
- •3. З метою захисту прав і законних інтересів учасників розслі-дування кримінально-процесуальний закон містить такі загальні умови досудового розслідування:
- •58. Дізнання як форма досудового розслідування. Порядок провадження дізнання у кримінальних справах.
- •59. Підслідність кримінальних справ: поняття і види.
- •60. Форми взаємодії слідчого з органом дізнання у кримінальному процесі.
- •2)До організаційних форм взаємодії слідчого та органів дізнання, тобто тих, які передбачені відомчими нормативними актами, належать:
- •61. Питання кримінального процесу в Законах України «Про міліцію» і «Про оперативно-розшукову діяльність».
- •62. Підстави і процесуальний порядок об’єднання і виділення кримінальних справ.
- •63. Поняття та сутність притягнення особи як обвинуваченого. Постанова про притягнення особи як обвинуваченого, її структура і значення. Процесуальний порядок пред’явлення обвинувачення.
- •64. Підстави і процесуальний порядок зміни і доповнення обвинувачення на досудовому слідств.
- •65. Підстави, умови, процесуальний порядок та правові наслідки зупинення досудового слідства. Відновлення зупиненого досудового слідства.
- •66. Слідчі дії, їх поняття і класифікація. Загальні умови провадження слідчих дій.
- •67. Допит як слідча дія. Поняття допиту, мета, види, процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.
- •68. Пред’явлення для впізнання. Поняття, завдання, види, умови та процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.
- •69. Відтворення обстановки та обставин події. Поняття, мета, процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.
- •2) Слідчий експеримент
- •70. Огляд як слідча дія. Поняття, види, процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.
- •71. Обшук і виїмка. Поняття, види, підстави та процесуальний порядок проведення, фіксація ходу та результатів.
- •2. Правові підстави для провадження обшуку:
- •72. Накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку. Поняття, процесуальний порядок проведення.
- •73. Очна ставка. Поняття, умови та процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.
- •74. Виявлення прокурором, слідчим і судом причин і умов, які сприяли вчиненню злочину. Заходи щодо їх усунення. Стаття 23. Виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину
- •Стаття 23-1. Подання органу дізнання, слідчого, прокурора в кримінальній справі
- •75. Порядок ознайомлення учасників процесу із матеріалами кримінальної справи у зв’язку із закінченням досудового слідства і передачею справи до суду.
- •76. Підстави і процесуальний порядок закриття кримінальної справи у стадії досудового розслідування. Прокурорський нагляд і судовий контроль за законністю і обґрунтованістю закриття справи.
- •77. Закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку. Структура, зміст і значення обвинувального висновку.
- •78. Перевірка прокурором справи з обвинувальним висновком. Рішення прокурора по справі, яка надійшла до нього з обвинувальним висновком.
- •79. Судовий контроль за законністю і обґрунтованістю рішень органів дізнання, досудового слідства і прокурора.
- •80. Поняття і значення стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею. Процесуальний порядок попереднього розгляду справи суддею.
- •81. Питання, які з’ясовуються суддею при попередньому розгляді кримінальної справи. Види рішень, які приймаються суддею за результатами попереднього розгляду кримінальної справи.
- •1) Про призначення справи до судового розгляду (постанова судді оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено подання прокурором (ст. 245 кпку)).
- •6) Про повернення справи прокуророві (оскарженню не підлягає, але може бути внесено подання прокурором (ст. 249-1 кпку)).
- •82. Повноваження судді, пов’язані з підготовкою кримінальної справи до розгляду в судовому засіданні.
- •83. Підстави і процесуальний порядок повернення судом першої інстанції кримінальної справи на додаткове розслідування.
- •84. Сутність і значення стадії судового розгляду кримінальної справи. Її місце в системі стадій кримінального процесу. Межі та структура судового розгляду.
- •85. Загальні положення судового розгляду кримінальної справи. Учасники судового розгляду.
- •86. Підготовча частина судового засідання. Її сутність, місце в структурі судового розгляду і порядок проведення.
- •87. Судове слідство. Його сутність, місце в структурі судового розгляду, порядок проведення. Скорочене судове слідство.
- •1. Дії суду до дослідження доказів:
- •2. Дослідження доказів у справі
- •3. Закінчення судового слідства:
- •88. Судові дебати. Їх сутність і значення. Учасники судових дебатів. Обвинувальна промова прокурора. Промова захисника. Їх структура і зміст.
- •89. Вирок суду, його сутність і значення. Властивості вироку.
- •1) Властивість, що відображає місце вироку в системі процесуальних рішень – законна сила, яка виявляється в обов’язковості, виключності і преюдиціальності акта правосуддя.
- •2) Властивості, які виражають його якісну визначеність (законність, обґрунтованість і справедливість).
- •90. Процесуальний порядок постановлення вироку суду. Питання, що вирішуються судом при постановленні вироку.
- •91. Види вироків. Зміст і формі вироку. Підстави постановлення виправдувального вироку.
- •1. Мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити:
- •2. Мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити:
- •92. Підстави і процесуальний порядок закриття кримінальної справи під час її розгляду судом першої інстанції.
- •93. Поняття та значення апеляційного провадження у кримінальному судочинстві.
- •94. Особи, які мають право подати апеляцію. Процесуальний порядок і строки апеляційного оскарження вироку (ухвали чи постанови) суду.
- •95. Форма та зміст апеляції. Процесуальні наслідку подання апеляції.
- •96. Процесуальні підстави до скасування або зміни судових рішень в апеляційному порядку.
- •97. Істотні порушення кримінально-процесуального закону як підстави до скасування вироку.
- •98. Процесуальний порядок, строки та межі розгляду кримінальної справи в суді апеляційної інстанції.
- •99. Рішення, які приймаються в апеляційному провадженні. Вирок апеляційного суду.
- •100. Сутність, завдання та особливості касаційного провадження. Його відмінність від апеляційного провадження.
- •101. Особи, які мають право на касаційне оскарження. Процесуальний порядок і строки касаційного оскарження судових рішень.
- •102. Процесуальний порядок, строки та межі розгляду кримінальної справи в суді касаційної інстанції.
- •103. Результати розгляду справи судом касаційної інстанції. Ухвала касаційного суду. Види ухвал, структура та зміст.
- •104. Нові матеріали в апеляційній та касаційній інстанціях. Особливості оцінки доказів апеляційною та касаційною інстанціями.
- •105. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. Підстави, строки перегляду. Особи, які мають право порушити питання про перегляд судового рішення.
- •1. Порушення прокурором провадження у зв’язку з ново-виявленими обставинами.
- •2. Проведення спеціального розслідування нововиявлених обставин.
- •3. Розгляд судом справ в порядку виключного провадження та вирішення питання про відновлення провадження в кримінальній справі у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •1. Порушення питання про перегляд судового рішення в порядку виключного провадження.
- •2. Проведення перевірки правильності застосування кримінального та кримінально-процесуального закону, і вирішення питання про необхідність судового розгляду справи в порядку виключного провадження.
- •106. Перегляд судових рішень Верховним Судом України. Підстави, строки подання заяви. Особи, які мають право подати заяву про перегляд.
- •107. Сутність, завдання і значення стадії виконання вироку, ухвал і постанов суду. Порядок звернення вироку до виконання. Питання, які вирішуються судом у цій стадії, порядок їх вирішення.
- •1. Питання, що виникають при звертанні вироку до виконання:
- •2. Питання, що вирішуються судом у процесі фактичного виконання вироку:
- •3. Питання, що вирішуються після відбування засудженим призначеного покарання:
- •108. Провадження по застосуванню примусових заходів медичного характеру.
- •109. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів.
- •110. Особливості провадження в справах про злочини неповнолітніх.
- •111. Порядок провадження по справах про суспільно-небезпечні діяння, що вчинені особою, яка не досягла віку кримінальної відповідальності.
96. Процесуальні підстави до скасування або зміни судових рішень в апеляційному порядку.
Згідно ст. 367 (Підстави для скасування або зміни вироку чи постанови) КПКУ:
Підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині першій ст. 347 цього Кодексу, при розгляді справи в апеляційному суді є:
– однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства;
– невідповідність висновків суду, викладених у вироку (постанові), фактичним обставинам справи;
– істотне порушення кримінально-процесуального закону;
– неправильне застосування кримінального закону;
– невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Апеляційний суд не вправі скасувати виправдувальний вирок лише з мотивів істотного порушення прав підсудного. Апеляційний суд не вправі скасувати постанову про незастосування примусових заходів виховного або медичного характеру лише з мотивів істотного порушення прав особи, стосовно якої ставилося питання про застосування цих засобів.
Однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства (ст. 368 КПКУ). Однобічним чи неповним є дізнання, досудове та судове слідство, у ході яких залишилися нез’ясованим такі обставини кримінальної справи, з’ясування яких може мати суттєве значення для правильного вирішення справи.
Зокрема, дізнання, досудове чи судове слідство визнаються однобічними або неповними в таких випадках:
– коли не були допитані певні особи, не були витребувані і досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для вирішення справи (п. 1 ч. 2 ст. 368 КПКУ);
– якщо не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повер-нув справу на додаткове розслідування або новий судовий розгляд, крім випадків, коли дослідити їх було неможливо (п. 2 ч. 2 ст. 368 КПКУ);
– коли необхідність дослідження тієї чи іншої обставини випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в апеляційному суді (п. 3 ч. 2 ст. 368 КПКУ);
– не з’ясовані з достатньою повнотою дані про особу засудженого чи виправданого (п. 4 ч. 2 ст. 368 КПКУ).
Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним об-ставинам справи (ст. 369 КПКУ).
Ця апеляційна підстава для скасування чи зміни вироку полягає в тому, що вирок чи постанова визнаються такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, коли:
– висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому розгляді (п. 1 ч. 1 ст. 369 КПКУ);
– суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки (п. 2 ч. 1 ст. 369 КПКУ);
– при наявності суперечливих доказів, що мають істотне значення для висновків суду, у вироку (постанові) не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші (п. 3 ч. 1 ст. 369 КПКУ);
– висновки суду, викладені у вироку (постанові), містять істотні суперечності (п. 4 ч. 1 ст. 369 КПКУ).
Істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону (ст. 370 КПКУ).
Правильність судового рішення значною мірою залежить від неухильного дотримання вимог кримінально-процесуального законодавства органами розслідування, прокурором та судом. Порушення, які заважають суду повно та всебічно розглянути справу та постановити законне, обґрунтоване і справедливе рішення, визнаються істотним і тягнуть за собою безумовне його скасування.
Вирок чи постанова суду першої інстанції підлягають скасуванню у випадках, коли:
– за наявності підстав для закриття справи її не було закрито (п. 1 ч. 2 ст. 370 КПКУ);
– вирок винесено незаконним складом суду (п. 2 ч. 2 ст. 370 КПКУ);
– порушено право обвинуваченого на захист (п. 3 ч. 2 ст. 370 КПКУ);
– порушено право обвинуваченого користуватися рідною мовою чи мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача (п. 4 ч. 2 ст. 370 КПКУ);
– розслідування справи проводила особа, яка підлягала відводу (п. 5 ч. 2 ст. 370 КПКУ);
– справу розглянуто у відсутності підсудного, за винятком випадків, передбачених законом (п. 6 ч. 2 ст. 370 КПКУ);
– порушено правила підсудності (п. 7 ч. 2 ст. 370 КПКУ);
– порушено таємницю наради суддів (п. 8 ч. 2 ст. 370 КПКУ);
– вирок (постанова) не підписано будь-ким із суддів (п. 9 ч. 2 ст. 370 КПКУ);
– у справі відсутній протокол судового засідання або перебіг судо-вого процесу у передбачених випадках не фіксувався технічними засобами (п. 10 ч. 2 ст. 370 КПКУ);
– порушено вимоги щодо обов’язковості пред’явлення обвинувачен-ня і матеріалів розслідування для ознайомлення (п. 11 ч. 2 ст. 370 КПКУ);
– обвинувальний висновок не затверджений прокурором чи він не був вручений обвинуваченому (п. 12 ч. 2 ст. 370 КПКУ);
– порушено вимоги закону щодо незмінності складу суду, надання підсудному права виступати в дебатах і з останнім словом (п. 13 ч. 2 ст. 370 КПКУ).
Неправильне застосування кримінального закону (ст. 371 КПКУ).
Неправильне застосування кримінального закону тягне за собою скасування чи зміну судового рішення у випадках:
– незастосування судом кримінального закону, який підлягає за-стосуванню (п. 1 ст. 371 КПКУ);
– застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню (п. 2 ст. 371 КПКУ);
– неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту (п. 1 ст. 371 КПКУ).
Наведені форми неправильного застосування кримінального закону перебувають у взаємозв’язку і тісно пов’язані. У випадках застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню, у той же час не застосовується кримінальний закон, що підлягає застосуванню. Зазвичай неправильне тлумачення закону випливає з вказаних порушень.
Невідповідність призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого (ст. 372 КПКУ). Невідповідність призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого є підставою для скасування чи зміни судового рішення. Невідповідним ступені тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею ККУ, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м’якості, так і суворості (ст. 66, 67 ККУ).
У свою чергу, згідно ст. 398 (Підстави для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови) КПКУ:
Підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є:
1) істотне порушення кримінально-процесуального закону;
2) неправильне застосування кримінального закону;
3) невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Вирок апеляційного суду, постановлений ним як судом першої інстанції, може бути скасований або змінений і в зв’язку з однобічністю, неповнотою дізнання, досудового чи судового слідства або невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.
При вирішенні питання про наявність зазначених у частині 1 цієї ст. підстав суд касаційної інстанції керується статтями 368-372 цього Кодексу.
Касаційний суд не вправі скасувати виправдувальний вирок або ухвалу, постанову про закриття справи лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого.