19.3. Виборчі системи: сутність і типологія

Виборча система - це сукупність певних правил і процедур, які визначають результати виборів. Існують наступні види виборчих систем:

1. Мажоритарна виборча система, в основу якої покладено принцип більшості. Переможцем тут стає той, хто набрав більшість голосів виборців. Розрізняють:

1) мажоритарну виборчу систему абсолютної більшості - переможцем стає кандидат, який набрав 50% + 1 голос всіх, хто брав участь у голосуванні;

2) мажоритарну виборчу систему відносної більшості - у випадку, якщо ні один з кандидатів не набере абсолютної більшості, призначається другий тур виборів, в якому беруть участь два кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів у першому турі. Переможцем стає той, хто набере відносну більшість голосів.

Недоліки:

1) пропадає багато голосів, поданих за переможених кандидатів;

2) така система дозволяє пройти партії, яка набирає менше голосів;

3) за мажоритарною системою абсолютної більшості вибори є нерезультативними, адже вона вимагає 50% + 1 голос, а це буває дуже рідко.

Мажоритарні вибори в один тур сприяють і діють у двопартійних системах. У два тури - ця система сприяє багатопартійності.

2. Пропорційна виборча система - мандати розподіляються _між списками кандидатів пропорційно до кількості голосів, отриманих кожним із цих списків. Тут виборець голосує не за конкретну особу, а за ту чи іншу партію (коаліцію), яка виставляє свій список кандидатів.

Умови використання пропорційної виборчої системи:

1) вибори повинні бути партійними;

2) цією системою користуються лише на виборах депутатів.

Залежно від можливості виборця вплинути на розташування кандидатів у списку розрізняють:

1) пропорційна виборча система з "жорсткими" списками -виборець не може втрутитися у розташування кандидатів у списку і голосує за список у цілому;

2) з "м'якими" списками - виборець голосує не тільки за, список у цілому, але й обов'язково віддає перевагу конкретно-^і му кандидату з цього списку;

3) з "напівжорсткими" списками - виборець може проголосувати як за списком у цілому, так і віддати перевагу конкретному кандидату.

Основні поняття пропорційної виборчої системи:

1. Квота - кількість голосів, які має отримати партія в особі виставлених нею кандидатів, з тим щоб стати володарем депутатських мандатів. Кількість депутатських місць дорівнює числу отриманих партією квот.

Q (квота) Х (всі подані по округу голоси)

Y (кількість депутатів, які вибираються від округу)

2. "Бар'єр" - мінімальний відсоток голосів, який має отримати список, щоб кандидати з нього могли отримати депутатські мандати.

Недоліки:

1) парламент набуває "строкатого" характеру;

2) надмірна розпорошеність мандатів між різними партіями (дрібними) призводить до неможливості сформувати більшість і забезпечити стабільність.

Пропорційна виборча система сприяє багатопартійності, де Партії незалежні і мають сильну структуру.

3. Змішана виборча система - та чи інша комбінація мажоритарної і пропорційної виборчих систем.

Найпростіший і найпоширеніший варіант - т.з. "лінійне змішування", за якою законом про вибори визначена частина депутатів обирається за мажоритарною системою, а інша - за пропорційною. Вважається, що така система є засобом компро-_місу між необхідністю забезпечити стабільність уряду та ефективністю роботи парламенту.

Головний недолік - різні правила обрання для депутатів, які, працюючи в представницькому органі, мають однакові права.

Агітація - поширення політичних ідей і лозунгів з метою впливу на суспільну свідомість і настрої народних мас, спонукання їх до цілеспрямованої активності та політичних дій. Здійснюється в усній або письмовій формі за допомогою засобів масової інформації і пропаганди (бесіди, збори, теледебати, мітинги тощо). (Політологічний енциклопедичний словник.- К.,-1997)

Вибори - процедура безпосереднього обрання або висунення певних осю шляхом відкритого чи закритого (таємного) голосування для виконання громадських функцій, один із способів інституювання державної влади, найпоширеніший механізм створення органів та інституцій влади. (Там само).

Політичні вибори - формування керівних органів державної влади всіх рівнів: партій, суспільних організацій, призначення представників будь-якої громади, делегатів до представницьких зборів, з'їздів тощо. (Там само).

Електорат - сукупність громадян, яким надане право брати участь у виборах певного органу, політичної партії чи конкретної особи. (Там само).

Абсентизм - байдуже ставлення людей до здійснення своїх політичних прав, ухилення від здійснення громадських обов'язків, у першу чергу від участі у виборах. (Там само).

Загальне виборче право - виборче право, яке означає безпосередню участь усіх правочинних громадян у виборах депутатів - членів парламенту, президента або в інших виборах. (Там само).

Змішана виборча система - виборча система, яка є тією чи іншою комбінацією мажоритарної і пропорційної виборчих систем. Приклад - так зване "лінійне змішування", за якого визначена законом про вибори частина депутатів обирається за мажоритарною системою, а інша частина - за пропорційною. (Там само).

Виборча інженерія - різновид політичного маркетингу, комплекс правових, адміністративних, політичних та ін. заходів, що регулюють політичні відносини в частині вибору норм представництва та процедур формування законодавчих, виконавчих та судових органів влади; пристосування виборчих процедур до реалізації інтересів правлячих та політичних еліт щодо завоювання і збереження влади на національному, регіональному та місцевому рівнях. Основні види: зміна виборчих систем і процедур залежно від політичної ситуації, стимуляція переміщення виборців з одного округу до інших, маніпуляція кордонами виборчих округів та часом проведення виборів. (Там само).

Виборча кампанія - висунення та проведення своїх кандидатів до представницьких органів державної влади або місцевого самоврядування. (Там само).

Мажоритарна виборча система - виборча система, завдяки якій перемагає той кандидат, який отримав встановлену законом більшість голосів виборців, що взяли участь у голосуванні. (Там само).

Непрямі вибори - вибори, в результаті яких кандидати обираються не шляхом загального рівного і прямого виборчого права, а завдяки застосуванню інших процедур спеціального характеру. Наприклад - формування на основі визначених законом квот представництва колегії виборників з числа депутатів і посадових осіб виконавчої влади нижчих ланок державного управління і самоврядування, яка, в свою чергу, обирає (зі свого складу чи з числа інших осіб) визначену для даної території кількість депутатів. (Там само).

Плебісцит - один із видів загальнонародного голосування з метою розв'язання найбільш важливих і складних проблем соціально-політичного розвитку й життя суспільства. (Там само).

Пропорційна виборча система - виборча система, згідно з якою депутатські мандати розподіляються між списками кандидатів пропорційно до кількості голосів, отриманих кожним з цих списків. (Там само).

Пряме виборче право - принцип виборчого права, який означає, що депутати парламенту або члени іншого представницького органу, Президент країни та інші посадові особи обираються громадянами певної держави або населенням відповідних адміністративно-територіальних одиниць безпосередньо. (Там само).

Референдум ~ всенародне голосування з метою виявлення громадської думки для прийняття остаточного рішення щодо державних законів та інших питань загальносуспільного значення; одна з найважливіших і найпоширеніших форм громадського волевиявлення у XX ст., що має схожу з виборами процедуру подання голосів громадянами й подібне до виборів організаційне забезпечення. (Там само).

Спостерігачі на виборах - офіційні особи, які контролюють хід виборів, спостерігають за дотриманням виборчого законодавства. (Там само).