- •1.1. Предмет політології та її інструментарій
- •1.2. Основні парадигми політичної науки
- •1.3. Поняття політики. Політика як суспільне явище
- •1.1. Предмет політології та її інструментарій
- •1.2. Основні парадигми політичної науки
- •1.3. Поняття політики. Політика як суспільне явище
- •1. 1. Предмет політології та її інструментарій
- •1.2. Основні парадигми політичної науки
- •13. Поняття політики. Політика як суспільне явище
- •Питання до дискусії
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література:
- •Тема 2 Основні віхи історії зарубіжної політичної думки
- •2.1. Політична думка Стародавньою світу і Середньовіччя
- •2.2. Особливості розвитку політичної науки Нового часу
- •2.3. Сучасна зарубіжна політична думка
- •Стародавній світ
- •Політична думка античності іх-п ст. До н.Е.
- •Особливості політичної думки Середньовіччя
- •2.1. Політична думка Стародавнього світу і Середньовіччя
- •Особливості політичної думки середньовіччя.
- •Основні поняття та категорії
- •Відродження IV – початок VII ст.
- •Просвітництво XVII – XVIII ст.
- •Соціал – утопізм, соціалізм і комунізм XVIII - поч. Хх ст.
- •2.2. Особливості розвитку політичної науки Нового часу
- •Основні поняття та категорії
- •2.3. Сучасна зарубіжна політична думка
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 3 Політична думка в Україні
- •3.1. Зародження і розвиток політичної думки в Україні з прадавніх часів до XVIII ст.
- •3.2. Формування політичних ідей в умовах українського культурно-національного відродження і просвітництва
- •3.3. Українська політична думка Нової доби 3.4. Політичні концепції українських мислителів XX ст.
- •3.1. Зародження і розвиток політичної думки в Україні з прадавніх часів до XVIII ст.
- •А) Формування полемічної літератури
- •Б) Зародження та формування центрів національної свідомості
- •В) Ідеї волі і демократії в суспільно-політичному житті козацтва
- •Г) Ідеї відродження української державності
- •3.2. Формування політичних ідей в умовах українського культурно-національного відродження і просвітництва
- •1. Кирило-Мефодіївське товариство:
- •2. Революційне народництво:
- •3.3. Українська політична думка Нової доби
- •1. Формування самостійницьких концепцій державної влади в України
- •2. Державотворчі ідеї представників
- •3.4. Політичні концепції українських мислителів XX ст.
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література:
- •Тема 4 Влада в політичному житті суспільства
- •4.1. Влада як соціальне явище. Політична влада
- •4.2. Функціонування політичної влади. Легітимність влади
- •4.1. Влада як соціальне явище. Політична влада
- •4.2. Функціонування політичної влади. Легітимність влади
- •Основні поняття та категорії
- •Питання для дискусії
- •Теми рефератів та курсових робіт:
- •Тема 5 Політична сфера суспільства: політична соціалізація та стратифікація
- •5.1. Політична соціалізація
- •5.2. Соціальна стратифікація та особливості політичної стратифікації
- •5.1. Політична соціалізація
- •5.2. Соціальна стратифікація та особливості політичної стратифікації
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт:
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 6 Еінонаціональні відносини
- •6.1. Сутність і структура етнонаціональних відносин
- •6.2. Поняття та зміст етнонаціональної політики
- •6.3. Особливості етнонаціональних відносин та етнополітики в сучасній Україні
- •6.1 Сутність і структура етнонаціональних відносин
- •6.2. Поняття та зміст етнонаціональної політики
- •6.3. Особливості етнонаціональних відносин та етнополітики в сучасній Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 7 Демократія в політичному житті суспільства
- •7. 1. Поняття демократії. Витоки, зміст та основні форми.
- •7. 2. Сучасні концепції демократії. Порівняльний аналіз сучасних систем політичної демократії.
- •7. 3. Принципи і інститути демократії.
- •7. 1. Поняття демократії. Витоки, зміст та основні форми.
- •7. 2. Сучасні концепції демократії. Порівняльний аналіз сучасних систем політичної демократії.
- •7. 3. Принципи і інститути демократії.
- •Основні поняття і категорії
- •Питання для дискусії
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 8 Політична система суспільства
- •8.1. Сутність, структура та функції політичної системи
- •8.2. Типологія політичних систем
- •8.3. Політична система України
- •8.1. Сутність, структура та функції політичної системи
- •8.2. Типологія політичних систем.
- •Політичні системи англо-американського типу.
- •Континентально-європейські політичні системи.
- •3. Доіндустріальні політичні системи (або частково індустріальні).
- •4. Політичні системи тоталітарного типу.
- •8.3. Політична система України
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Рекомендована література
- •Тема 9 Держава як головна інституція політичної системи
- •9.1. Походження держави, їі сутність та функції
- •9.2. Форми державного правління і державного устрою
- •9.1. Походження держави, її сутність та функції
- •9.2. Форми державного правління і державного устрою
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 10 Правова держава та громадянське суспільство
- •10.1. Виникнення і розвиток ідеї правової держави. Основні ознаки правової держави.
- •10.2. Громадянське суспільство, його сутність і основні проблеми формування.
- •10.3. Становлення та розвиток правової держави та громадянського суспільства в Україні.
- •10.1. Виникнення і розвиток ідеї правової держави. Основні ознаки правової держави.
- •10.2. Громадянське суспільство, його сутність і основні проблеми формування.
- •10.3. Становлення та розвиток правової держави та громадянського суспільства в Україні.
- •Основні поняття і категорії
- •Питання для дискусії
- •Питання для самоконтролю
- •Питання до заліку
- •Питання до екзамену
- •Завдання на самостійну роботу
- •Теми рефератів та курсових робіт:
- •Рекомендована література
- •Тема 11 Політичні партії та громадські рухи
- •11.1. Поняття, типологія та функції політичних партій
- •11.2. Сутність та типи партійних систем
- •11.3. Громадсько-політичні об'єднання та рухи, їх сутність та роль у політичному житті суспільства
- •11.4. Партійна система в сучасній Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 12 Політичні режими
- •12.1. Поняття, сутність і типологія політичних режимів
- •12.2. Закономірність трансформації тоталітарних і авторитарних режимів у сучасні демократії
- •12.1. Поняття, сутність і типологія політичних режимів
- •12.2. Закономірності трансформації тоталітарних і авторитарних режимів у сучасні демократії
- •Основні поняття та категорії
- •Тема 13 Політична свідомість
- •13.1. Сутність політичної свідомості
- •13.2. Форми функціонування політичної свідомості
- •13.3 Ідеологія як специфічний елемент політичної свідомості
- •13.4. Особливості політичної свідомості українського суспільства
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 14 Політична культура
- •14.1. Зміст і структура політичної культури
- •14.2. Типологія політичної культури
- •14.3. Політичні субкультуры і контркультури
- •14.4. Особливості політичної культури в Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 16 Політичні еліти
- •16.1. Генезис ідей політичного злітизму
- •16.2. Типологія політичних еліт
- •16.3. Системи формування і зміни політичних еліщ
- •16.4. Особливості політичної еліти в Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 17 Політичне лідерство
- •17.1. Сутність політичного лідерства
- •17.2. Теорії політичного лідерства
- •17.3. Класифікація політичного лідерства
- •17.4. Особливості політичного лідерства в Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 18 Політичні конфлікти і кризи
- •18.1. Сутність політичного конфлікту
- •18.2. Типологія політичних конфліктів
- •18.3. Шляхи і способи вирішення політичних конфліктів
- •18.4. Особливості політичних конфліктів в сучасній Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 19 Вибори та виборчі системи
- •19.1. Вибори - основний засіб делегування влади. Поняття і принципи виборчого права
- •19.2. Організація та проведення виборів
- •193. Виборчі системи: сутність і типологія
- •19.1. Вибори — основний засіб делегування влади. Поняття і принципи виборчого права
- •19.2. Організація та проведення виборів
- •19.3. Виборчі системи: сутність і типологія
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
Тема 13 Політична свідомість
13.1. Сутність політичної свідомості
13.2. Форми функціонування політичної свідомості
13.3. Ідеологія як специфічний елемент політичної свідомості
13.4. Особливості політичної свідомості українського суспільства
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
13.1. Вивчаючи перше питання, визначте сутність свідомості. Порівняйте такі найбільш поширені визначення поняття свідомості:
Політична свідомість - це система політичних знань, сукупність теоретичних переконань людей, на основі яких виробляються стійкі політичні орієнтації та установки людей щодо політичної системи.
Політична свідомість - це відображення політичного життя в певних емпірично-психологічних, ідейно-теоретичних, світоглядних, традиційних, індивідуально-особистностних і масових формах.
13.2. Для розкриття сутності та структури політичної свідомості необхідно дати характеристику двом рівням політичної свідомості (емпіричному та теоретичному); пояснити різницю між емпіричним і буденним, теоретичним і емпіричним рівнями свідомості; проаналізувати структуру політичної свідомості, а також її елементи; дослідити взаємозв'язок та взаємовплив політичної свідомості і масової; проаналізувати одну з форм політичної свідомості - політичну ідеологію, виходячи з визначення політичної ідеології, як "цілісного відображення інтересів певних класів, соціальних груп спільностей, пов'язаних з боротьбою за владу, її здійснення, з метою реалізації цих інтересів".
13.3. В третьому питанні слід проаналізувати стан політичної свідомості в сучасній Україні, її зв'язок з громадською думкою; розкрити зміст і напрямки формування державницької ідеології в Україні, дати характеристику ідеологічним течіям, 13.4. Важливо визначити особливості політичної свідомості в сучасній Україні. Політична свідомість та політична культура українського суспільства визначається особливостями історичного розвитку України. Притаманний низький рівень довіри населення до державних інститутів влади, ігнорування законних способів розв'язання конфліктів. В умовах панування такої політичної культури вкрай необхідним є компетентний аналіз та постійний моніторинг як політичної свідомості суспільства в цілому, так і окремих його верств та громадян. Від політичної свідомості широких верств населення, від політичних установок політичної еліти залежить ефективність функціонування політичної системи.
13.1. Сутність політичної свідомості
Політична свідомість займає особливе місце в політичній системі суспільства. Вона первинна стосовно інших елементів політичної системи, тому що політичні відносини - це такі суспільні відносини, що, перед тим, як скластися, "проходять через свідомість людей". Політична свідомість виступає джерелом формування різних державних політичних програм розвитку суспільства, політичних платформ, маніфестів, декларацій, заяв, звернень політичних партій, громадських об'єднань і рухів.
Політична свідомість є чинником, що здійснює помітний вплив на життєдіяльність окремого індивіда. З одного боку, вона дозволяє йому більш-менш усвідомлено орієнтуватися в складних взаємовідносинах із державою, владою, різними політичними і суспільними об'єднаннями. З іншого боку - наукова політична сві-jg домість сприяє більш ефективній реалізації творчого потенціалу особистості не тільки в політичному процесі, але й в інших сферах громадського життя, у тому числі в її професійній діяльності. Таким чином, політична свідомість - вихідна передумова цілеспрямованої, активної та ефективної політичної і соціальної діяльності всіх суб'єктів політики, яка відіграє важливу роль в суспільстві. Роль політичної свідомості: визначає напрям політичної діяльності партій, груп, впливає на політичне життя суспільства, допомагає прогнозувати політичні процеси. Політична свідомість - це відбиток соціальними суб'єктами (індивіди, групи, класи, нації та інші спільності) політичної дійсності в різних формах і на різних рівнях її прояву. Політична свідомість є продуктом тривалого історичного розвитку людського суспільства. Вона виникла як відповідь на об'єктивну потребу людей у політичних ідеях, поглядах, теоріях, покликаних регулювати політичні відносини суспільства. Політична свідомість є відображенням реальної політичної дійсності в єдності її матеріальних і духовних сторін. В основі складного процесу формування політичної свідомості знаходяться економічні відносини, виробництво і відтворення матеріальних умов людського існування. Насамперед економічні інтереси і потреби людей змушують їх активно думати і діяти, створювати політичні теорії та ідеології. Політична свідомість виконує ряд функцій в політичному процесі: комунікативну, регулятивну, інтегруючу та ін.
Політична свідомість має конкретно-історичний характер. Вона відображає певну історичну епоху, економіку, культуру, властиві народам звичаї і традиції. Політичні ідеї, уявлення, теорії виражають інтереси і потреби реально діючих суб'єктів політики - індивідів, великих і малих соціальних груп, правлячої політичної еліти. Так, в античні часи панують одні політичні ідеї, уявлення і настрої, у Середньовіччя і Новий час - вже інші.
Водночас, політичні ідеї і теорії в кожну нову епоху не створюються наново. Вони розробляються на основі ідейного матеріалу попередніх епох, під впливом попередніх етапів ідейного розвитку, у зв'язку з ними. Політичні мислителі сприймають у теоретичній спадщині різні ідеї і погляди. Прогресивні - спираються на прогресивні теорії минулого і відкидають реакційні ідеї. Реакційні мислителі, навпаки, беруть з ідейної спадщини минулих епох ті теорії, що відповідають їхнім політичним інтересам і цілям.
Політичні ідеї, погляди і теорії можуть випереджати хід суспільного розвитку, а можуть і відставати від суспільного буття. Прогресивні політичні ідеї, спираючись на глибоке вивчення суспільної практики, розкривають назрілі потреби суспільства й роблять можливим передбачати основні тенденції соціального розвитку.
У той же час у політичній свідомості міцно утримуються стереотипи, міфи, навички, традиції і звичаї. Всі ці політичні пережитки володіють величезною силою інерції і гальмування прогресивних змін у суспільстві. Вони мають значну міру консервативності і продовжують існувати ще довго після того, як історичні і соціальні умови, які їх породили, вже відійшли в небуття.
Зміст політичної свідомості складають як наукові, так і повсякденні уявлення людей про політичну дійсність. Політичні уявлення включають закони і тенденції, що діють у політичному житті суспільства, сукупність абстрактних і конкретних політич них способів, реалістичних і
міфологічних знань про політичні відносини, інститути і дії суб'єктів політики. Сюди входять також оціночні і критичні судження індивідів про політичну реальність, їхній емоційний стан і психологічні рефлексії, зв'язані з політичним світосприйняттям. Таким чином, політична свідомість охоплює всі уявлення людей, пов'язані з їхньою участю в управлінні справами держави і суспільства в цілому.
Політична свідомість, будучи відбитком різних процесів і явищ політичної дійсності, має складну і багаторівневу структуру. У її структурі можна виділити наступні основні елементи: політичні теорії (концепції, доктрини, парадигми тощо); політичну ідесчогію (політична програма, політична декларація, політичне звернення); правові знання і норми (теорії, конституції, закони, інші нормативні документи); політичну психологію (емоції, почуття, настрої, переживання тощо).
Про політичні теорії і політичну ідеологію розмова піде окремо в наступних розділах. Тут зупинимося на характеристиці правового і психологічного елементів політичної свідомості. Правові погляди і норми включають уявлення людей про юридичні закони, правила, права і обов'язки громадян, що регулюють політичні відносини суспільства. Політико-правові установки, орієнтації і норми закріплюються в державних документах, у конституціях, законах. їхнє основне призначення - затвердження, забезпечення і захист прав людини.
За формою і характером впливу на поведінку політичних суб'єктів правові норми поділяються на три види: зобов'язуючі, забороняючі і правоздатні. Такий поділ правових норм склався історично. Відповідно до традиційного уявлення римських юристів задача права, його дієвість полягає в тому, щоб "веліти, забороняти, дозволяти, карати".
Очевидно, що каральний вплив норм права, хоча і є його функціональною характеристикою, усе ж має похідне значення як альтернатива на випадок невиконання норм, що зобов'язують і забороняють, або зловживань при використанні норм, що управомочують - перевищення влади, учинення дій або видання актів, що порушують закон. Це похідне, другорядне місце покарання в порівнянні з позитивним правовим регулюванням, на жаль, ще не стало нормою в юридичній практиці посттота-літарних суспільств.
У політичній свідомості особливе місце займає політична психологія. Вона охоплює всю сукупність почуттів, переживань і настроїв індивіда, пов'язаних із його сприйняттям політичної дійсності. Політична психологія являє собою першу і безпосередню реакцію людей на політичні процеси, що відбуваються в суспільстві. Тут найбільше виявляються політична віра, любов і ненависть, воля і пристрасть, радість і розчарування. Психологічні явища відіграють різну роль у політичній поведінці індивіда: організуючу і дезорганізуючу, стимулюючу і гальмуючу, спостерігаючу і руйнівну. Без обліку і всебічного аналізу політико-психологіч-ного стану різних соціальних груп неможливо зрозуміти механізм функціонування реального політичного процесу суспільства, а тим більше цілеспрямовано ним управляти.
На основі глибини і достовірності політичної реальності розрізняють науково-теоретичний, емпіричний і повсякденний рівні політичної свідомості. Розглянемо їх докладніше.
Науково-теоретичний рівень політичної свідомості - це найвищий щабель пізнання політичної дійсності. На цьому рівні має місце глибоке проникнення в сутність політичних явищ і процесів, виявлення причин, чинників і закономірностей їхнього розвитку. Результати наукового пізнання політичної дійсності закріплюються в логічних поняттях, категоріях і політичних теоріях. Наукові політичні знання являють собою панування раціональних і логічних елементів людського пізнання.
Емпіричний (від грець, етрепа - досвід) рівень політичної свідомості являє собою політичні знання, оцінки і переживання, що складаються переважно на основі активної участі індивіда в політичному житті суспільства. На відміну від теоретичного, даний рівень політичної свідомості відрізняється більшою конкретністю і прагматичністю людських уявлень про політичні процеси і явища, про політичні інститути, об'єднання і рухи.
Повсякденна політична свідомість виникає з безпосереднього сприйняття індивідом повсякденної політичної практики. Зона являє собою досить-таки велику сукупність політичних знань, ідей, поглядів, реалістичних і утопічних уявлень людини про політичну сферу життєдіяльності суспільства. Повсякденна політична свідомість може адекватно відбивати природу й зміст окремих політичних явищ і процесів, однак вона не може дати індивіду системного і повного уявлення про навколишню політичну дійсність, про минулий, дійсний і майбутній стан політичного розвитку людського суспільства. Іншими словами, повсякденний рівень політичної свідомості містить елементи стихійності, ілюзорності і нереалістичності.
У науковій літературі є різні типології політичної свідомості.
За ідейно-політичною ознакою виділяють ліберальну, консервативну, соціалістичну, комуністичну та інші типи політичної свідомості; за класовою - буржуазну, політичну свідомість середнього класу, пролетарсько-люмпенську та ін.; за суб'єктами політики - державну, партійну, групову та індивідуальну; за способами і методами перетворення політичної дійсності - реформістську, революційну і консервативну політичну свідомість.