11.2. Сутність та типи партійних систем

Партійна система - це сукупність партій (правлячих та опозиційних), які тісно пов'язані між собою та з державою і які беруть участь у здійсненні державної влади. Під терміном "партійна система" розуміють:

- право партій на формування власної системи правління;

- сукупність політичних сил, представлених у парламенті або таких, що прагнуть до представництва в ньому;

- сукупність відносин між легально діючими політичними партіями, що виявляються у суспільній боротьбі або суперництві за владу в суспільстві;

- сукупність політичних партій, що існують в країні, незалежно від форм діяльності та ступеня інституціоналізації згідно з чинним законодавством.

Найбільш поширена типологія партійних систем грунтується на кількісному критерії - кількості партій, які реально борються за владу або здійснюють вплив на неї. Відповідно вирізняють: однопартійну, двопартійну та багатопартійну системи. Ця типологія належить М.Дюверже, який виокремлює також "систему двох з половиною партій" - проміжний варіант між двопартійною та багатопартійною системами, коли сили двох партій врівноважуються.

Типологія партійних систем Дж.Сарторі базується на якісних критеріях й охоплює:

1. Однопартійну систему, що має такі ознаки:

- існування тільки однієї легальної партії та заборона утворення інших;

- зрощення партійного апарату з державним;

- тоталітарний політичний режим.

2. Систему з гегемоністською партією - існує декілька партій, але одна є постійним політичним гегемоном.

3. Систему домінуючої партії - домінуюча партія демократично співіснує з іншими партіями.

4. Двопартійну систему, яка характеризується такими рисами:

- наявність кількох політичних партій;

- існування двох партій, значно пріоритетніших за інші;

- формування складу уряду однією з двох партій, яка перемогла на виборах;

- впливовою опозиційною партією, яка програла вибори;

- демократичним політичним режимом.

5. Систему поміркованого (обмеженого) плюралізму:

- наявність у країні багатьох політичних партій;

- репрезентація в парламенті лише кількох партій;

- репрезентація в уряді деяких із представлених у парламенті партій;

- відсутність позасистемної опозиції;

- демократичний політичний устрій.

Залежно від механізму формування уряду вирізняють декілька варіантів системи обмеженого плюралізму:

1) однопартійне правління - уряд формується партією, яка дістала абсолютну більшість голосів на парламентських виборах;

2) двоблокова коаліція - уряд формується одним із двох блоків, що перемогли на виборах;

3) мультипартійна коаліція - уряд формується з представників декількох партій на основі їх пропорційного представництва в парламенті за результатами виборів.

6. Систему крайнього (поляризованого) плюралізму:

- наявність багатьох політичних партій;

- гострота ідеологічного розмежування між ними;

- присутність серед опозиційних партій позасистемних;

- формування уряду партіями центру;

- наявність двосторонньої деструктивної опозиції;

- демократичний політичний режим.

7. Атомізовану партійну систему:

- наявність і незначна впливовість усіх партій;

- присутність серед опозиційних партій позасистемних;

- формування уряду на позапартійній основі або на основі широкої коаліції;

- демократичний або авторитарний політичний режим. Існують два різновиди атомізованої системи:

1) система крайнього плюралізму - уряд формується або на широкій коаліційній основі, або за позапартійними критеріями;

2) авторитарна псевдопартійність - багато партій ведуть боротьбу, але реальна влада і контроль над ситуацією в країні перебуває в руках військової верхівки.

Комплексна класифікація партійних систем.