11.1. Поняття, типологія та функції політичних партій

Слово "партія" - латинського походження. "Партія" (від лат. pars) - частина чого-небудь, група, відділ. Політична партія - це організована група однодумців, яка представляє інтереси частини народу і ставить за мету їх реалізацію шляхом завоювання державної влади або участі в її реалізації. Зачатки політичних партій у вигляді станових угрупувань сформувалися вже в рабовласницькому та феодальному суспільствах. Формування політичних партій у сучасному розумінні відбувається наприкінці 18 - початку 19 сторіччя і пов'язане з виникненням у Європі й Америці парламентів та парламентаризму як форми і принципу організації та здійснення державної влади. Протопартіями стали депутатські клуби і фракції в парламенті, орієнтовані на інтереси різних кіл нової (буржуазної) економічної та політичної еліти.

До ознак політичної партії відносять: 1) наявність організації; 2) програма діяльності партії; 3) особливий функціональний статус у політичному житті суспільства; 4) специфічне місце партії у структурах держави; 5) особливий правовий режим діяльності.

Американський політолог Дж. Л. Паламбара виокремлює 4 основні риси, які характеризують політичну партію: 1) ідеологія; 2) організація; 3) мета; 4) членство.

Основними шляхами виникнення сучасних партій є: 1) шлях знизу - партія виникає з певних об'єднань; 2) шлях зверху -партія виникає внаслідок об'єднання навколо лідерів.

Розрізняють декілька критеріїв класифікації політичних партій:

1)3 огляду на соціальну базу:

- буржуазні;

- дрібнобуржуазні;

- селянські;

- пролетарські тощо.

2) За ідеологічними особливостями:

- консервативні;

- ліберальні;

- соціалістичні;

- соціал - демократичні;

- комуністичні.

3) За ставленням до суспільних перетворень:

- реформаторські;

- радикальні;

- консервативні.

4) за політичним темпераментом:

- ліві або партії змін, які виступають за революційні зміни в суспільстві й орієнтують на соціальний захист трудящих, соціально орієнтовану економіку та поглиблення демократизації в суспільстві;

- праві або партії порядку, які виступають за збереження засад сучасного суспільства.

Ядром типології партій є типологія, розроблена в середині XX ст. М.Дюверже:

1. Кадрові партії (організаційно неоформлені) - характеризуються відсутністю інституції офіційного членства, жорсткого організаційного зв'язку пересічних партійців та керівництва. Тут немає квитків, членських внесків тощо. Головне у діяльності таких партій - виборча боротьба, "полювання за голосами виборців", а головна мета - перемога на виборах. Основною силою у здійсненні політики партії є професійні партійні чиновники. Класичний зразок - республіканська і демократична партії США, консервативна партія Великобританії.

2. Масові партії (організаційно сформовані)- характеризуються наявністю централізованого партійного апарату, який формується з функціонерів, що професійно займаються політичною діяльністю, чіткою організаційною структурою і наявністю організованого зв'язку керівних органів з низовими організаціями, оформленим членством, квитками, внесками, обов'язковістю статутних вимог та партійною дисципліною. Класичний приклад - лейбористи в Англії.

Пізніше цю класифікацію доповнили француз Ж.Шарло і американець Дж.Сарторі.

3. Універсальні партії (партії виборців) - виникають навколо одного загально-національного лідера, здатного об'єднати різні прошарки населення, що мають неспівпадаючі, але близькі інтереси. До таких партій найбільш тяжіють соціал-демократичні.

До основних функцій політичних партій належать:

1. Соціальна, або функція представництва соціальних груп у політичній сфері.

2. Ідеологічна - розробка та пропаганда партією певних ідеологічних концепцій та цінностей.

3. Політична: а) функція політичної рекрутизації або залучення до політичної партії; б) функція електоральна або боротьба за проведення виборчої кампанії.

4. Інтегративна, або функція забезпечення зв'язку між державою та громадським суспільством.