13.4. Особливості політичної свідомості українського суспільства

Сучасна політична свідомість та політична культура українського суспільства визначається особливостями історичного розвитку України, які обумовлюють тенденції розвитку сучасної української політичної свідомості. Сучасній політичній свідомості України до того ж притаманний низький рівень довіри населення до державних інститутів влади, ігнорування законних способів розв'язання конфліктів. В умовах панування такої політичної культури вкрай необхідним є компетентний аналіз та постійний моніторинг як політичної свідомості суспільства в цілому, так і окремих його верств та громадян. Це має велике прогностичне значення, тому що політична свідомість містить в собі потенціал для реалізації усіх можливих варіантів розгортання соціальних подій. Але ще Сенека говорив, що погожий і вітер не допоможе тому, хто не знає, у яку гавань він прямує. І Тому розробка методології щодо можливості попередження деструктивних явищ у суспільстві - одне з головних завдань вчених у контексті дослідження політичної свідомості. Саме від політичної свідомості широких верств населення, від політичних становок політичної еліти залежить ефективність функціонування політичної системи, хід розвитку, спрямування суспільно-істоичних перетворень. Крім того, дослідження політичної свідомості має не тільки, так би мовити, "пасивне" (попереджувальне) значення, але й "активне". Суть його полягає у свідомому формуванні інформаційного простору держави, позитивних установок громадян щодо державного будівництва, розвитку сучасної вітчизняної культури, освіти тощо. Домінуючі типи української політичної свідомості: 1. Патерналістсько-егалітарна політична свідомість. Схильність до «сильної руки», яка б навела порядок у державі, вирішення всіх проблем за рахунок політики держави місцевої влади і керівництва підприємств. 2. Індивідуалістично-ліберальна політична свідомість. Орієнтація на вирішення своїх проблем власними зусиллями.

Носії політичної свідомості характеризуються суперечливістю, багато у чому пов'язаній з об'єктивною суперечливістю українського політичного життя.

Основні поняття та категорії

Політична свідомість - це система теоретичних та буденних знань, оцінок, настроїв і почуттів, за допомогою яких відбувається усвідомлення сфери політики соціальними суб' єктами (індивідумами, групами, класами, спільнотами).

Буденна політична свідомість - це сукупність ідей і поглядів, що виникають безпосередньо з повсякденної практики соціального прошарку, групи людей, окремих індивідів.

Теоретична свідомість - систематизоване, цілісне, концептуальне відображення корінних інтересів певної нації, соціальної групи, організації, що пов'язані з боротьбою за владу, її утриманням та захистом задля реалізації цих інтересів.

Масова політична свідомість — опосередковане вираження і зміст потреб людей, а також їх знань про суспільно-політичну дійсність, котрі вироблені різними ідеологіями й закріплені в політичній культурі, здобутих практикою масових соціальних груп.

Громадська думка - це сукупність суджень, які поділяють різні спільноти

Щодо оцінки тих чи інших подій, явищ дійсності.

Політична самосвідомість - процес та результат формування сталої усвідомленої системи уявлень суб'єкта політичних відносин про себе в соціально-політичному плані, на і якого суб'єкт цілеспрямовано формує свої взає мовідносини з іншими суб'єктами та об'єктами політики в політичній системі та ставиться до самого себе.

Політична психологія - наукова дисципліна, що знаходиться на межі нау-про політику та психології, використання психологічних знань для пояснення політики.

Політична антропологія - наука про "людину політичну", про суб'єкт політичної творчості, специфіку впливу на соціальне і духовне середовионформізм - згода, примирення, пристосування до загальних настроїв.