10. Маркетинг

Згідно одному з найбільш відомих сучасних американських фахівців в області маркетингу і менеджменту Пітеру Друкеру, «основна мета маркетингу – зробити зусилля по збуту товару не потрібними», оскільки основним принципом маркетингу є: «наживка має бути за смаком рибі, а не рибакові», тобто головним завданням будь-якої фірми повинне стати детальне і всестороннє вивчення потреб і бажань споживачів, і тільки тоді вже розробка товарів, що задовольняють ці потреби.

11. Мистецтво управління або Менеджмент

Один поганий і два хороші начальники

Так вийшло, що у мене було три «учених» керівника в той час, коли я намагався зробити відкриття в економіці і писав дві своїх дисертації.

.............................................

Три керівників

Коли я в таємниці від інститутських товаришів підробляв чорноробом на заводі, мною намагалися керувати відразу три боса.

........................................

Сон начальника

Одного дня мені приснився сон. Мені снилося уві сні, що я прокинувся – і вже знаю, що мене призначили директором найбільшого заводу, і сьогодні почнеться мій перший робочий день на новому посаді.

.............................................

Сон студентки

...............................................

- Та Ви ж в перший свій робочий день збанкротите Вашу фірму – яка і так на ладан-то дихає!!

...........................................

Чим займається – і повинен займатися – менеджер?

Менеджер – це синонім слів керівник, начальник, керівник, адміністратор.

Принципи менеджменту - По Анрі Файолю, керівникові крупної французької компанії по видобутку вугілля в нач.-сер.20в., це:

1.Розподіл праці.

2.Централізація.

3.Повноваження і відповідальність.

4.Дисципліна.

5.Єдиноначальність.

6.Єдність дій.

7.Підлеглість особистих інтересів.

8.Винагорода персоналу.

9.Ієрархія.

10.Порядок.

11.Справедлівость- поєднання доброти і правосуддя.

12.Стабільність персоналу.

13.Ініціатива.

14.Дух єдності організації (корпоративний дух).

12. Біржа

Слово «біржа» згідно одному з припущень істориків народилося в Брюгге, де збори банкірів, торговців і негоціантів, біржових маклерів і агентів банків (як визначає біржу «Новий негоціант» Самюеля Рікарда в 1686г.) відбувалися біля особняка Бурсі, названого так по імені одного сеньера з древнього і благородного роду ван дер Бурсі, який наказав його побудувати і прикрасити його фронтон своїм гербовим щитом із зображенням трьох кошелів. Слово це мало успіх, довгий час, проте, не витісняючи і інші назви. У Ліоне наприклад біржа іменувалася «Площею обмінів», в ганзейских містах – Купецькою колегією, в Марселе – Ложею. Вона не завжди мала власну будівлю. У Севілье наприклад збір купців відбувався щодня на gradas – сходинках кафедрального собору, в Лісабоні – на Новій вулиці – найширшою і щонайдовшою в місті, у Венеції – в Лоджії купців, у флоренції – на Новому ринку, в Генуї – на Банківській площі, в Льєжі – біля Будинку суспільних вагів, або на набережній La Beach, або в просторих галереях єпископського палацу, а то і в корчмі по сусідству, у Франкфурті-на-Майне зборища проходили на Рибному ринку просто неба. У Лейпцігу дуже красиву біржу побудували в 1678-82гг. на Ринку ласощів, до того негоціанти збиралися під якою-небудь аркою, в ярмарковій лавці або на відкритому повітрі біля великих вагів. У Лондоні Біржа, заснована Томасом Грешемом, стала потім називатися Ройяль Іксчейндж (Royal Exchange). Вона розташовувалася в центрі міста.

Майже кожне крупне місто мало свою біржу. Зрозуміло тому здивування англійця Лідса Буту, що зробився російським консулом в Гібралтарі, який в своїй доповіді графові Остерману від 14 лютого 1782г. писав: «У Гібралтарі у нас немає біржі, де купці збираються для ведення справ, як у великих торгівельних містах. Так, відверто кажучи, у нас і є в сьому місті лише вельми небагато купців. І проте, хоча місто вельми мале і нічого не виробляє, тут в мирний час ведеться дуже крупна торгівля». Гібралтар був містом, де процвітали сумнівні операції і контрабанда.

Коли з'являються перші біржі? Тут не слід змішувати дату споруди будівлі – з датою створення торгівельної організації. У Амстердамі спорудження будівлі датується 1631г., тоді як стара біржа була створена в 1530г., а нова – в 1608г. Біржа як організація поширювалася по Середземномор'ю вже з 14в. – у Венеції, флоренції, Генуї, Пізе, Валенсії. У Барселоні споруда Lonja, виклопотаною у Педро Церемонного, короля Арагонського, була завершена до 1393г. Її обширний готичний зал існує і понині. До 1400г. «ціла команда маклерів снувала там між колон і невеликих груп торговців, це посередники вуха, чия місія – слухати, докладати, зводити між собою зацікавлених осіб. Щодня купець Барселони верхи на мулові вирушає в Лонху, залагоджує там свої справи, а потім з приятелем добирається до фруктового саду біржі, аби добре відпочити» (с.86).

Біржі були схожі одна на одну. У короткі години активності вони майже завжди, принаймні з 17в., були видовищем щільно зціпленого галасливого натовпу. У 1653г. марсельні купця зажадали собі будівлі для торгів, і в 1662г. їх розміщують на першому поверсі павільйону Пюже, у великій залі, такій, що сполучається з набережною чотирма дверима. Але незабаром і вона виявиться дуже мала. «Потрібно бути із зміїної породи, аби туди проникнути» - писав шевальє де Гедан своєму другу Сюарту. Річ у тому, що всякий солідний торговець вважав своїм обов'язком щодня пізнім ранком зайти на біржу. Не бути там, не взнати останні новини, часто абсолютно помилкові, означало ризикувати упустити щасливий випадок, а може бути, і викликати неприємні чутки про стан ваших справ.

У Амстердамі в 1722г. число осіб, яке товпилося на біржі щодня з полудня до двох годин, оцінювали в 4500 чоловік. Порядок тут був строгий, кожній галузі комерції відводилися нумеровані місця, була близько тисячі маклерів. І проте і тут в товкотнечі і шумі завжди було дуже непросто знайти двом діловим людям один одного.

Завдяки зустрічі крупних купців і маси посередників все тут вирішувалося разом: товарні операції, операції вексельні, морські страхові операції, тут був також ринок грошовий і ринок коштовних паперів. Природно, що всі ці всілякі види діяльності поступово прагнули до самостійної організації. Так, з початку 17в. у Амстердамі утворилася окрема зернова біржа, яка діяла тричі в тиждень з десяти ранки до полудня у величезному дерев'яному залі, де кожен купець мав свого комісіонера, в число завдань якого входило доставляти на біржу пробні партії зерна в мішечках по 1-2 фунти. Зерно ввозилося до Амстердама як для внутрішнього вжитку, так і для перепродажу.

В наші дні біржі бувають:

Товарними.

Фондовими (тут продаються різні коштовні папери).

Валютними.

Робочої сили (біржа праці, центр зайнятості).