Фізіологічні (у живленні, одязі, житлі)

Самозбереження (безпека, захищеність)

Соціальні (бажання належати до тієї або іншої групи людей, потреба в коханні)

Пошана (самоповага, визнання заслуг, завоювання високого статусу в організації)

Самоствердження (можливість повністю розкрити свої здібності)

Людина згідно Маслоу прагне задовольнити в першу чергу найважливішу потребу – наприклад, в їді. Як тільки йому удається це зробити, вона перестає непокоїти його, і людина прагнутиме задовольнити наступну по важливості потребу: виходить, що лише після хорошого обіду чоловік почне поважати самого себе і йому захочеться, аби його поважали та інші; лише купивши красивий одяг, він вирішить вигадати прекрасну поему; лише після міцного сну у нього виникне бажання стати головним менеджером фірми?!

Повернемося до робінзона. Чи буде важливим для робінзона щодня надівати новий костюм? Звичайно, немає. Значить, постійний список нових потреб, оскільки і інтерес до виняткових потреб, бажання розкоші – це не природні бажання нашій особі самій по собі, але потреби, що виникають з бажання подобатися іншим або стати вище за них. Але бажання подобатися – то хіба це не природне бажання нашої особи проявити себе і жити в суспільстві? Але чому ж тоді в одних бажання розкоші і любов до моди дуже сильно, в інших майже відсутній? Людей і перша і друга категорія немало. Означає ці, як виняткові, так і всілякі потреби не закладені в природі кожної людини.

2. Вивід: постійне збільшення об'єму потреб і розширення їх різноманітності – не характеристика всього людства, але лише одного його категорії.

Робінзон Крузо пише щоденник. Для чого? Був би у нього такий же інтерес писати щоденник, якби він точно знав, що його ніхто ніколи не прочитає? Навряд чи. Робінзонові, звичайно ж, дуже поважно передати іншим людям свої відчуття і думки, історію свого життя і свого господарства. Він спілкується з папугою і дикуном, прагне виучити їх тому, що знає сам. Найважливіша потреба робінзона, загубленого в океані і на перший погляд зайнятого лише своїм виживанням, – це суспільство, спілкування з тими, хто був би таким як він і зміг би його зрозуміти, - це служіння суспільним інтересам.

3. Вивід: суспільні інтереси – невід'ємна частина особистих інтересів кожної людини; не можуть бути особисті інтереси вище суспільних, так само суспільні – вище особистих. Перевага у бік одного з інтересів руйнує або суспільство, або особу.

Прийнято, що ринкова економіка заснована на особистому інтересі. Але якби це дійсно було так, це означало б знищення суспільства.

Прийнято вважати, що соціалістична економіка заснована на суспільному інтересі. Але якби це було реалізовано насправді, суспільство зникло б.

Наші потреби – поштовх для виробництва. Робінзонові потрібно щодня працювати, аби задовольняти всі свої потреби.

Але чи завжди виробництво виникає з нашого попиту на нього?

Робінзон після корабельної аварії знаходить на березі декілька насіннячок сорго і сіє їх, хоча і не знає як йому використовувати урожай. Навіщо ж він займається, і дуже наполегливо, у поті чола, цим виробництвом, без всякої потреби скористатися його результатом? Перша причина виробництва тут – випадок: корабельна аварія і знахідка невідомий насіння. Друга – самота, бажання розважитися. Таке виробництво – лише забава, але забава, дуже потрібна для життя робінзона.

4. Вивід: Отже, виробництво може виникнути і випадково, не грунтуючись ні на якій реальній потребі в нім.

Робінзон також знаходить деталі годинника, розкидані по піску, довго наполегливо збирає їх, заводить, вираховує по руху сонця точний час, і щодня перевіряє їх справність. Навіщо він зайнявся цим виробництвом? Просто за звичкою, через сталу в його суспільстві традицію завжди знати точний час.

5. Вивід: Джерелом виробництва можуть бути не особисті або суспільні потреби, але лише стала в суспільстві, довга традиція: це – виробництво за інерцією, як є рух за інерцією.

Робінзон зловив папугу і посіяв кукурудзу, аби годувати його. Він зайнятий цим виробництвом по обов'язку, який він відчуває по відношенню до прирученої птиці.

Уявимо, що робінзон зловив дикуна і змусив його працювати на себе, наприклад, обробляти кукурудзу для папуги. Дикун буде зайнятий виробництвом насильно.

6. Вивід: Причиною виробництва може бути обов'язок або насильство: при цьому потреби людей можуть бути або байдужі такому виробництву, або протилежні до нього.

Виробництво може само викликати наші потреби. Робінзон Крузо, досліджуючи лісову гущавину, знаходить дуже крупне насіння авокадо, вперше побачені їм. Він сіє їх, зростає красиве дерево, опісля декілька років на нім зав'язуються плоди. Смак у них виявляється приємним, і робінзон продовжує доглядати дерево вже не лише ради цікавості і краси.

7. Вивід: виробництво може створювати нами потреби.

Робінзон самотній, він працює лише для задоволення самого себе. Але ми вже з'ясували, що і він не може обійтися без суспільства, задовольняти лише свої потреби йому б було жахливо нудно. Будь-яке виробництво завжди носить суспільний характер, якби робінзон не годував свою папугу і друга дикуна, у нього і самого скоро пропало б всяке бажання є.

8. Вивід: виробництво неминуче приймає суспільний характер.

Господарство робінзона обмежується його потребами і потребами його невеликого колективу. Йому цілком достатньо освоєного їм невеликої ділянки землі. Чому ж він йде все далі і далі в ліс, освоюючи все нові землі, весь час розширюючи своє виробництво? У нього немає можливості продавати нові товари, отримувати прибуток. Для чого ж він виснажує себе, збільшуючи свою працю? Лише з невигубної в людині потреби в пізнанні. Виявися він в суспільному лісі, він також прагнув би весь час розширити своє виробництво, хоча його потреби як і раніше дуже жорстко обмежувалися все тією ж його особою. І знову ж таки їм рухала все та ж потреба в пізнанні, бажання дізнатися про життя щось нове.

9. Вивід: виробництво зазвичай прагне до розширення, хоча причиною такого розширення може бути не лише розширення наших потреб в матеріальних благах, але і невигубне жадання пізнання, азарт або бажання допомогти іншим.

Загальні виводи: вивчення економічних потреб і виробництва – не марна трата часу: воно допомагає нам зрозуміти в чому полягають справжні потреби кожного з нас – те, що зміг зрозуміти після багатолітнього поневіряння по острову самотній робінзон.