Диспут 2

Ректор-президент

Згідно відомому американському економістові Дж. Гелбрейту, на чолі сучасної економіки і суспільства повинні стати університети як генератори, виробники всіх основних ідей, рушійних суспільством.

Треба сказати, що ідея ця зовсім не фантастична. Вищу освіту я здобув в м. Харкові і моїми викладачами в університеті були: Суслов В.Н. – в майбутньому міністр економіки України, Гріценко А.А., в подальшому заст. Голови Національного банку України, Шедяков В.Е., що очолив один з головних відділів Служби безпеці України, Карасев В.В., НДІ, що став директором, – ідеї, рушійну економіку і політику сучасної України, зароджувалися в глибинах Харківського університету!

Ідея Гелбрейта дуже нагадує думку що жив за 2300 років до американця грека Платона, що стверджував, що правлячим класом в суспільстві повинні стати філософи.

Учення Гелбрейта реалізоване на практиці. На чолі нашої держави (Україна, Росія, Франція) коштує головний державний університет, президентом країни природно стає ректор університету. На чолі кожного міста – його університет і ректор цього університету. Міністри – проректоры університету: по науковій роботі, по господарській і по організаційних роботах. Таким чином, кількість вищих чиновників обмежується 4 – вони виконують як законодавчу, так і старанну роботи.

Заробітна плата відсутня, чиновники знаходяться на повному державному забезпеченні.

Перше засідання поради чотири. На порядку денному:

А. Уровень безробіття в місті (Харків, Москва, Париж) досяг 50 %.

Б. Цени на основні товари виросли на 60 %.

В. Городу загрожує холодна зима із-за високих цін на паливо.

Г. Весной місту загрожує повінь із-за несправних каналізацій.

Економічна загадка 2-я

Дбайливий і ласкавий друг – а оберет до нитки. Допоможе на копійку – а зажадає рубель. Зовнішністю – найкрасивіший зі всіх, але усередині – порожній, нудний і холодний. Говорить небагато, що думає – не знає ніхто, але його владу відчувають всі.

(відповідь шукай нижче)

Беседа 3. Економіка як практика

1. Потреби і виробництво як два полюси економічної планети

В неділю вночі ми зустрічали тих, що прилетіли з далека рідних, і вранці я, звичайно ж, не почув будильника – я прокинувся за п'ятнадцять хвилин до відходу, і не встиг ні поснідати, ні навіть випити чашки чаю. Транспорт мене теж підвів – дорогу перекрили для начальства, що приїхало, із столиці, тролейбуси ж як завжди рідко ходили. Отже останній кілометр до інституту я долав вже із швидкістю олімпійця. Влітаю в будівлю інституту – і взнаю від утомлено зітхаючого декана, що сьогодні занять не буде: у інституті прорвало каналізацію, і всю воду перекрили.

- Ну що, я даремно так квапився! – посміхаючись, я вітаюся з хлопцями в холі університету. – Та і нову тему нам треба почати. Ну нічого, сьогодні ми проведемо заняття ще цікавіше. Підемо!

Хлопці вже здогадалися, що я збираюся їм запропонувати, і по ходу виступають зі своїми «зустрічними пропозиціями»:

- А давайте підемо в яку-небудь кафешку!

- Ми Вас запрошуємо!

- Місце, звичайно, интересное і там би, хлопці, у нас було дуже живе обговорення! Ні, у нас буде місцевість, що сповна відповідає тій ситуації, з якою ми сьогодні почнемо наше обговорення. Ми вже недалеко!

З університетського парку ми вийшли до річки, і по містку прошли на густо зарослий деревами острів, на якому сьогодні, в понеділок вдень, було зовсім пустинне. Ми уподобали досить широку галявину і розселися кому де припало.

- Почнемо. Тихіше! – Я піднімаю руку – Тиша! Отже, представте себе в ролі робінзона Крузо, що виявився на незаселеному острові. Якими будуть ваші перші потреби? Мабуть, саме вони і найважливіші для будь-якої людини.

- Їсти захочеться.

- Точно – і я почув, як мій шлунок досить голосно підтвердив ці слова.

Перша потреба робінзона Крузо – вижити. Аби вижити, робінзон повинен щодня щось є, пити чисту воду, десь спати, захистити себе від хижих звірів, дикунів і негоди. Але аби залишитися робінзоном Крузо, а не перетворитися на одного з хижих звірів або дикуна, від яких він прагне захиститися, робінзон Крузо повинен думати, повинен вести щоденник, читати книги, повинен спілкуватися з кимось близьким собі, хай цим другом виявиться всього лише папуга або дикун. Означає умовою виживання робінзона як робінзона, збереженням ним себе таким, яким він знав себе і знали його рідні, однаковою мірою буде як їда, так і книга. Не можна сказати, що задушевне спілкування буде для нього на другому місці після збереження себе від негоди.

1. Вивід дуже простий: прийнята в науці «піраміда» людських потреб – це красива, але невірна схема; для будь-якої людини однаковою мірою важливі як матеріальні, так і нематеріальні потреби, і задовольняє він їх не поступово, одне за іншим, а зазвичай одночасно; щасливий і задоволений людина лише тоді, коли обоє ці чаші вагів: матеріальні – і нематеріальні блага – рівні, і не існує переваги ні в одну, ні в інший бік.

Піраміда людських потреб по Маслоу включає в порядку важливості наступні потреби: