- •1.Політологія як наука План:
- •Структура науки про політику
- •Методи політології
- •Завдання, цілі та функції політології
- •Функції політології:
- •Політика як суспільне явище
- •Походження політики
- •Сутність політики: властивості, структура, функції
- •Політика як мистецтво можливого
- •Ресурси влади
- •Структура влади
- •Реалізація і легітимність влади
- •Поняття і типи легітимності влади.
- •3. Політична система суспільства
- •Поняття політичної системи
- •Функції політичної системи суспільства:
- •Механізм функціонування політичної системи
- •Типи політичних систем
- •Громадянське суспільство – основа демократичної політичної системи
- •Для роздумів про найважливіше в Україні
- •Громадянське суспільство
- •Механізм стримань і противаг на прикладі сша
- •Судова влада
- •Виконавча влада
- •4.Держава у сучасному суспільстві
- •Походження, зміст, сутність та ознаки держави
- •Державне управління і устрій
- •Правова держава та її характеристики
- •Федерації Суб’єкти федерації Державний устрій України
- •5. Проблемна інституційна характеристика президентства та парламентаризму
- •Загальна характеристика інституту президентства
- •Моделі президентської влади
- •Парламентаризм як форма представницької влади
- •Функції парламенту:
- •Структура парламенту
- •За і проти бікамералізму в Україні
- •Бікамералізм як проблема в Україні.
- •6. Демократія в політичному житті суспільства
- •Демократія як спосіб організації суспільного життя.
- •Поняття демократії.
- •Концепції демократії
- •«Демократія - народовладдя»
- •Первинні принципи демократії та звичайні її ознаки.
- •Прийняття рішень за більшістю і підпорядкування меншості більшості у їх реалізації.
- •Сутнісне визначення демократії.
- •Перехід від тоталітаризму до демократії на прикладі Польщі
- •7. Політичне лідерство та еліта
- •Політичне лідерство як явище
- •Класифікації політичного лідерства
- •Поняття про політичні еліти
- •Класифікація політичних еліт
- •Сучасні теоретичні уявлення про сутність і роль політичних еліт
- •Моделі політичних еліт:
- •Загальний Портрет політика
- •8. Політичне поле та політичний процес й прогнозування.
- •Інституалізація політичного поля
- •Закони політичного поля
- •Політичний процес
- •Політичне прогнозування
- •9. Політична культура
- •Політична культура як соціальний феномен
- •Структура політичної культури
- •Типологія політичних культур
- •Сутність і детермінанти політичної соціалізації.
- •10. Політична свідомість та політична ідеологія
- •Структура політичної свідомості
- •Ментальні особливості українства.
- •Ідеологія та її концептуальні засади
- •Типи ідеологій
- •11. Політичні партії, суспільні рухи та виборчі системи
- •Політичні партії
- •Періодизація розвитку партійної системи в Україні
- •Суспільні рухи та їх роль
- •Сутність та функції виборів.
- •Функції виборів:
- •Типи виборчих систем.
- •12. Етнополітика
- •Шлях до нації
- •Академічний етап
- •Культурна фаза
- •Політичний етап
- •Націоналізм
- •Держава імперська і держава національна
- •Імперська держава
- •Національна держава
- •Політико правові засади політичної нації
- •Національно-державні
- •Національно-етнічні
- •13. Сучасна глобалістика та модернізація
- •Глобальні проблеми сучасності
- •Сучасні геополітичні поля
- •Теорія модернізації.
- •Декілька моделей модернізації:
- •Етапи модернізації
4.Держава у сучасному суспільстві
1. Сутність держави, як соціальної організації |
3. Правова держава та її характеристики |
2. Державне управління й устрій |
4.Державний устрій України |
Походження, зміст, сутність та ознаки держави
Держава посідає в нашій свідомості домінуюче місце.
Одні пов’язують появу держави з появою самого суспільства, другі – з процесами, що відбуваються в суспільстві, треті – з діями Творця.
Ознаки держави. Держава – це не тільки система органів, які реалізують організаційно-управлінські відносини, чим забезпечується цілісність функціонування суспільства. Держава має ще принаймні чотири головні ознаки: територія, народ, суверенітет, влада. Територія – це просторова форма і матеріальна основа життєдіяльності людей. Кожна держава, таким чином, має свої територіальні ознаки кордони.
Поважання територіальної цілісності, недоторканості кордонів є необхідними елементами всіх міждержавних політичних договорів.
Суттєвою ознакою держави є народ. Цей головний елемент поняття державно-правового суспільства свідчить про те, що його складає більшість людей («народ держава»), які проживають на одній території, співіснують не ізольовано один від одного, впливають один на одного, а також один проти одного.
Однією з важливих ознак держави є суверенітет. Суверенітет – це невід’ємна її властивість, тобто за відсутності суверенітету немає і держави. Суверенітет держави можна визначити як делеговану народом верховну владу, що полягає у самостійному, незалежному здійсненні державною своїх функцій у рамках внутрішнього і міжнародного права.
Держава не може існувати без публічної влади і тому форми її організації обумовлюють існування держави, як соціального утворення.
Ознакових атрибутів держави можна виділити ще декілька, але названі в повному обсязі розкривають її сутність.
Державне управління і устрій
Форма правління – це організація верховної державної влади, механізм взаємодії її структурних елементів. Вона відповідає на запитання: як реально здійснюється влада і хто є її джерелом.
Основні форми правління – монархія і республіка.
Монархія – це така форма правління, за якої вища державна влада представлена однією особою, що сідає звичайно на престол, як спадок або інколи обирається довічно.
Республіка є такою формою правління за якої органи держави або обираються, або формуються загальнонаціональними представниками й установами.
Розрізняють три основні види республік: президентську, парламентську, змішану (або напівпрезидентську).
Визначальною ознакою президентської республіки , як це випливає з її назви, є наявність в державі поста президента. Справа в тому, що президент завжди є главою держави, але не завжди – главою виконавчої влади. В зв’язку з тим президентська республіка має місце тільки в тих випадках, коли президент одночасно є і главою держави і главою виконавчої влади. Крім того, президент обирається загальними голосуванням, а це означає, що, по-перше, він не залежить від парламенту, тобто не несе перед ним відповідальності; по-друге, він за своїм розсудом формує органи виконавчої влади. (США, Бразилія)
В парламентарній республіці уряд формується парламентом із числа депутатів, що перемогли на виборах, від партій або партійних коаліцій. Його очолює обраний парламентом прем’єр – міністр. Уряд несе відповідальність перед парламентом. (ФРН, Італія, Австрія, Португалія та ін.)
Що стосується президента як глави держави, то він в парламентарній республіці формально може наділятися значними повноваженнями, але в дійсності не чинить істотного впливу на хід політики. Парламентарна форма правління притаманна в основному європейським державам.
При змішаній (напівпрезидентській) формі правління глава держави – президент – особисто пропонує склад уряду, насамперед кандидатуру його голови, який підлягає затвердженню парламентом (Франція, Росія, Фінляндія).
Форма державного устрою це адміністративно-територіальний устрій держави, характер взаємовідносин між державою та її частинами, між центральними та місцевими органами. Сучасна держава має дві форми – просту (унітарну) та складну (федеративну).
Унітарною є така держава, складові частини якої не мають ознак державності, а управління належить виключно центральному уряду. В унітарній державі місцеві та регіональні органи управління не мають влади для прийняття якого-небудь політичного рішення. В цих державах – єдині центральні органи державного управління, єдина конституція, єдине громадянство, тощо. Унітарні держави склалися переважно в країнах із мононаціональним складом населенням.
Федеративною є така держава, складові частини якої мають відповідні ознаки державності. Тут місцевим та регіональним органами управління надаються виняткові повноваження в прийнятті деяких політичних рішень. У федеративній державі два уряди (центральний і регіональний) контролюють одну і ту саму групу людей, маючи при цьому різні повноваження в прийнятті політичних рішень. Федеративна форма державного устрою, як правило, виникає в результаті компромісу між її суб’єктами, коли вони об’єднуються в єдину державу, або там, де виникають труднощі в об’єднанні держави, або як результат територіальних та національно-культурних відмінностей.
На сьогодні в світі налічується 18 федеративних та 177 унітарних держав. При цьому треба враховувати, те що питома вага федеративних держав значно більше за їх кількість. При наявності 12% загальної кількості країн світу, їм належить 51% території землі та 38% населення світу.
Від федерації як складної держави слід відрізняти конфедерацію – союз, лігу держав, створену задля відповідної мети. Це державне утворення не підпадає під поняття форми державного устрою. Конфедерація існує короткий час і створюється на основі договору. В представницьких органах конфедерації делегати представляють суверенні держави. Конфедерація не має суверенітету і в ній створюються тільки ті органи, які необхідні для досягнення спільних цілей (воєнних, політичних тощо).
Більшість держав і організацій мають офіційній набір законів і правил, які визначають основні способи розповсюдження своїми власними справами. У даному випадку мова йде про Конституцію з великої літери.