- •1.Політологія як наука План:
- •Структура науки про політику
- •Методи політології
- •Завдання, цілі та функції політології
- •Функції політології:
- •Політика як суспільне явище
- •Походження політики
- •Сутність політики: властивості, структура, функції
- •Політика як мистецтво можливого
- •Ресурси влади
- •Структура влади
- •Реалізація і легітимність влади
- •Поняття і типи легітимності влади.
- •3. Політична система суспільства
- •Поняття політичної системи
- •Функції політичної системи суспільства:
- •Механізм функціонування політичної системи
- •Типи політичних систем
- •Громадянське суспільство – основа демократичної політичної системи
- •Для роздумів про найважливіше в Україні
- •Громадянське суспільство
- •Механізм стримань і противаг на прикладі сша
- •Судова влада
- •Виконавча влада
- •4.Держава у сучасному суспільстві
- •Походження, зміст, сутність та ознаки держави
- •Державне управління і устрій
- •Правова держава та її характеристики
- •Федерації Суб’єкти федерації Державний устрій України
- •5. Проблемна інституційна характеристика президентства та парламентаризму
- •Загальна характеристика інституту президентства
- •Моделі президентської влади
- •Парламентаризм як форма представницької влади
- •Функції парламенту:
- •Структура парламенту
- •За і проти бікамералізму в Україні
- •Бікамералізм як проблема в Україні.
- •6. Демократія в політичному житті суспільства
- •Демократія як спосіб організації суспільного життя.
- •Поняття демократії.
- •Концепції демократії
- •«Демократія - народовладдя»
- •Первинні принципи демократії та звичайні її ознаки.
- •Прийняття рішень за більшістю і підпорядкування меншості більшості у їх реалізації.
- •Сутнісне визначення демократії.
- •Перехід від тоталітаризму до демократії на прикладі Польщі
- •7. Політичне лідерство та еліта
- •Політичне лідерство як явище
- •Класифікації політичного лідерства
- •Поняття про політичні еліти
- •Класифікація політичних еліт
- •Сучасні теоретичні уявлення про сутність і роль політичних еліт
- •Моделі політичних еліт:
- •Загальний Портрет політика
- •8. Політичне поле та політичний процес й прогнозування.
- •Інституалізація політичного поля
- •Закони політичного поля
- •Політичний процес
- •Політичне прогнозування
- •9. Політична культура
- •Політична культура як соціальний феномен
- •Структура політичної культури
- •Типологія політичних культур
- •Сутність і детермінанти політичної соціалізації.
- •10. Політична свідомість та політична ідеологія
- •Структура політичної свідомості
- •Ментальні особливості українства.
- •Ідеологія та її концептуальні засади
- •Типи ідеологій
- •11. Політичні партії, суспільні рухи та виборчі системи
- •Політичні партії
- •Періодизація розвитку партійної системи в Україні
- •Суспільні рухи та їх роль
- •Сутність та функції виборів.
- •Функції виборів:
- •Типи виборчих систем.
- •12. Етнополітика
- •Шлях до нації
- •Академічний етап
- •Культурна фаза
- •Політичний етап
- •Націоналізм
- •Держава імперська і держава національна
- •Імперська держава
- •Національна держава
- •Політико правові засади політичної нації
- •Національно-державні
- •Національно-етнічні
- •13. Сучасна глобалістика та модернізація
- •Глобальні проблеми сучасності
- •Сучасні геополітичні поля
- •Теорія модернізації.
- •Декілька моделей модернізації:
- •Етапи модернізації
Поняття про політичні еліти
Проблема політичних еліт є однією з центральних у політології, оскільки вона безпосередньо пов’язана з характером і якістю політичної влади, з конкретним способом її структурування.
Політичну еліту сучасного суспільства не варто ототожнювати з численною армією функціонерів, з яких утворено державний апарат, виконавчі органи місцевого самоврядування, апарат і актив політичних партій, громадянських рухів та організацій.
Політичні еліти – це особливі соціальні організми, для яких характерні:
а) максимальна концентрація влади
б) рекрутування нових членів переважно з вищих щаблів суспільства
в) певний рівень внутрішньої згуртованості й взаємозв’язку;
г) спільність політичних поглядів і переконань;
д) спільні інтереси і прагнення.
Термін еліта виник у ХVІІ ст.. До лексикону соціальних і політичних наук він потрапив наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. завдяки працям двох італійських соціологів – Вільфредо Парето й Гаетано Моска.
В.Парето визначав еліту, як тих людей, що домоглися найвищих показників у своєму середовищі, своїй сфері діяльності
Населення складається із двох страт (верств): 1) нижча страта, «нееліта» та 2) вища страта, еліти, що в свою чергу поділяється на: а) правлячу еліту і б) не правлячу еліту
Поведінкою еліт керують усвідомлювані власні інтереси, тоді ж як поведінку не еліт (маси) мотивують почуття. Поведінка маси переважно емоційна.
Правляча еліта перебуває в стані повільної але постійної трансформації.
Класифікація політичних еліт
В усіх суспільствах - починаючи із слаборозвинених суспільств, які ледве досягли нижчих щаблів цивілізації, і аж до найрозвиненіших і могутніх – виникають два класи людей: клас, що керує, і клас, яким керують. Перший клас завжди менш численний, виконує всі політичні функції, монополізує владу, насолоджується перевагами, другий значно численніший клас стає керованим і контрольованим з боку першого класу за допомогою тих чи інших більш-менш законних, більш-менш свавільних та насильницьких способів.»
Ключ до розуміння керованої ролі еліти Моска вбачав у здатності меншини бути організованою.
Моска підкреслював, що політична еліта представляє інтереси певних соціальних сил, зазначав ту обставину, що в сучасних суспільствах еліти тісно пов’язані з рештою суспільства перш за все через нижчий щабель політичного класу, так званий «новий середній клас».
Міхельс у своїй книзі «Політичні партії» сформулював гіпотетичний закон, який керує будь-якими соціальними організаціями – відомий «залізний закон олігархії», - і перевірив його на прикладах тих організацій, що найменшою мірою мали б підлягати цьому законові. Міхельс визнавав також роль психологічних факторів в утворені еліт.
Еліта – це організаційно оформлена, згуртована взаємопов’язана організована група. Еліта властиве прагнення до консенсусу щодо бажаного устрою суспільства та організації влади. Консенсус зумовлений її прагненням зберегти своє панівне становище. Еліта для одержання підтримки мас на словах схильна до демократичних ідеалів, хоча насправді є консервативною й зневажає ці маси.