- •1.Політологія як наука План:
- •Структура науки про політику
- •Методи політології
- •Завдання, цілі та функції політології
- •Функції політології:
- •Політика як суспільне явище
- •Походження політики
- •Сутність політики: властивості, структура, функції
- •Політика як мистецтво можливого
- •Ресурси влади
- •Структура влади
- •Реалізація і легітимність влади
- •Поняття і типи легітимності влади.
- •3. Політична система суспільства
- •Поняття політичної системи
- •Функції політичної системи суспільства:
- •Механізм функціонування політичної системи
- •Типи політичних систем
- •Громадянське суспільство – основа демократичної політичної системи
- •Для роздумів про найважливіше в Україні
- •Громадянське суспільство
- •Механізм стримань і противаг на прикладі сша
- •Судова влада
- •Виконавча влада
- •4.Держава у сучасному суспільстві
- •Походження, зміст, сутність та ознаки держави
- •Державне управління і устрій
- •Правова держава та її характеристики
- •Федерації Суб’єкти федерації Державний устрій України
- •5. Проблемна інституційна характеристика президентства та парламентаризму
- •Загальна характеристика інституту президентства
- •Моделі президентської влади
- •Парламентаризм як форма представницької влади
- •Функції парламенту:
- •Структура парламенту
- •За і проти бікамералізму в Україні
- •Бікамералізм як проблема в Україні.
- •6. Демократія в політичному житті суспільства
- •Демократія як спосіб організації суспільного життя.
- •Поняття демократії.
- •Концепції демократії
- •«Демократія - народовладдя»
- •Первинні принципи демократії та звичайні її ознаки.
- •Прийняття рішень за більшістю і підпорядкування меншості більшості у їх реалізації.
- •Сутнісне визначення демократії.
- •Перехід від тоталітаризму до демократії на прикладі Польщі
- •7. Політичне лідерство та еліта
- •Політичне лідерство як явище
- •Класифікації політичного лідерства
- •Поняття про політичні еліти
- •Класифікація політичних еліт
- •Сучасні теоретичні уявлення про сутність і роль політичних еліт
- •Моделі політичних еліт:
- •Загальний Портрет політика
- •8. Політичне поле та політичний процес й прогнозування.
- •Інституалізація політичного поля
- •Закони політичного поля
- •Політичний процес
- •Політичне прогнозування
- •9. Політична культура
- •Політична культура як соціальний феномен
- •Структура політичної культури
- •Типологія політичних культур
- •Сутність і детермінанти політичної соціалізації.
- •10. Політична свідомість та політична ідеологія
- •Структура політичної свідомості
- •Ментальні особливості українства.
- •Ідеологія та її концептуальні засади
- •Типи ідеологій
- •11. Політичні партії, суспільні рухи та виборчі системи
- •Політичні партії
- •Періодизація розвитку партійної системи в Україні
- •Суспільні рухи та їх роль
- •Сутність та функції виборів.
- •Функції виборів:
- •Типи виборчих систем.
- •12. Етнополітика
- •Шлях до нації
- •Академічний етап
- •Культурна фаза
- •Політичний етап
- •Націоналізм
- •Держава імперська і держава національна
- •Імперська держава
- •Національна держава
- •Політико правові засади політичної нації
- •Національно-державні
- •Національно-етнічні
- •13. Сучасна глобалістика та модернізація
- •Глобальні проблеми сучасності
- •Сучасні геополітичні поля
- •Теорія модернізації.
- •Декілька моделей модернізації:
- •Етапи модернізації
За і проти бікамералізму в Україні
Бікамералізм існував уже за доби Античності як в Афінах – Екклезія (Народні збори) і Рада Чотирьохсот, так і в Римі – Народні збори і Сенат.
З кінця XIV сторіччя бікамеральна система парламенту, побудована на соціальному підґрунті, з’являється в Англії. Поряд з представництвом цивільних та релігійних «сеньйорів», зосередженим у «палаті лордів», тут виникало представництво громад (графств, міст, сіл).
В Європі бікамералізм став панівною моделлю: всі європейські конституції ХІХ сторіччя запроваджували двопалатну систему парламенту.
Відомий теоретик демократичного конституціоналізму Щарль Монтеск’є (Франція) у свої роботі «Про дух законів» (1748 рік), дійшов висновку, що бікамералізм – ключовий елемент механізму розподілу влад: для того, щоб не було зловживань владою корпус законодавців має ділитися на дві частини з тим, щоб «одна узалежню вала б іншу своєю здатністю до взаємних стримувань». Обидві палати мають представляти різні соціальні інтереси.
Сьогодні він поширений у більшості країн Європи і Америки (Канада, США, Мексика, країни Південної Америки) Австралії. Держави Азії запровадили двопалатну систему парламенту (Індія, Пакистан, Таїланд, Малайзія); бікамералізм майже відсутній в Африці та на Близькому Сході.
Серед членів ЄС мають двопалатну систему парламенту унітарні країни (Об’єднане Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Франція, Італія, Нідерланди, Польща, Чехія, Румунія, Словенія, Ірландія). А Данія і Швеція – держави в минулому з бікамералізмом.
На користь існування двопалатної системи парламенту є намагання досягти більш стійкої рівноваги сил між виконавчою і законодавчою владами.
У багатьох випадках запровадження чи підтримання існування другої палати було засобом зміцнення влади шляхом її поділу. Як показує досвід Франції, це допомагає уряду у випадку конфлікту з однією з палат спиратись на іншу. Сьогодні мова йде скоріше про певну поміркованість влади, зокрема, щодо гарантування прав меншості від можливих ексцесів з боку ситуативної більшості, що формуються в першій палаті в результаті чергових виборів. Запровадження двопалатної системи парламенту часто є єдиним виходом із хронічного стану суспільства, в якому відсутній соціальний консенсус.
Запровадження двопалатної системи парламенту сприятиме покращенню роботи законодавчої машини завдяки тому, що в обов’язки другої палати входить здійснення старанної перевірки часто поспішних рішень першої палати. Термін повноваження другої палати в багатьох випадках конституції чітко не визначають, передбачаючи часткове оновлення їх складу (Франція та ін..). Це підкреслює відмінне становище другої палати і надає їй певні організаційні переваги.
На адресу бікамералізму найбільш типовими є такі аргументи:
Друга палата не дає ніякої користі, якщо вона, обираючись за тими ж правилами, що і перша палата, фактично її дублює;
Друга палата лише ускладнює роботу парламенту сьогодні потрібно шукати не гальма, а прискорювачі роботи законодавців.
Федеральний бікамералізм відтворює особливості федерації як складної держави, що охоплює подвоєння систем органів влади: одну – для держав-членів, другу – для союзу в цілому. Це подвоєння охоплює і представництво, що на рівні вищих органів влади відображається існуванням двох палат.
Панівною моделлю в унітарних державах ЄС виступає нерівноправний бікамералізм. Він – найбільш поширений в унітарних державах ЄС і є внутрішньо найбільш складним. На другу палату в умовах нерівноправного бікамералізму покладаються різноманітні повноваження.