Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
політологія конспект лекцій.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
24.04.2019
Размер:
565.25 Кб
Скачать

10. Політична свідомість та політична ідеологія

1. Сутність політичної свідомості. ЇЇ зміст та функції

3. Політична ідеологія. Рівні реалізації та основні функції.

2. Структура політичної свідомості. Умови та шляхи її формування.

4. Типологізація політичних ідеологій

Політична свідомість це система теоретичних і поточних знань оцінок, настроїв та почуттів, за допомогою яких відбувається усвідомлення сфери політики відповідними соціальними суб’єктами (індивідами, групами, спільнотами)

Сутністю політичної свідомості є результат і процес віддзеркалення засвоєння політичної реальності з урахуванням соціальних інтересів людей. Змістом політичної свідомості виступають політичні ідеї, теорії, погляди, інтереси, настрої, почуття. Специфікою політичної свідомості – висока ступінь представництва відповідних інтересів тих чи інших суб’єктів та активний вплив цього різновиду свідомості на інші форми суспільної свідомості.

Функції політичної свідомості:

Пізнавальна – представляє систему знань про оточуючу політичну дійсність;

Оцінювальна – допомагає вибору орієнтації в політичному житті та оцінці політичних подій;

Регулятивна – визначає орієнтири та формує установки відносно політичної участі;

Інтегруюча – стимулює об’єднання соціальних груп на базі загальних цінностей, ідей, установок;

Прогностична – створює фундамент для передбачення змісту та характеру розвитку політичного процесу;

Нормативна – створює загально привабливий образ майбутнього.

Умови виникнення та шляхи формування політичної свідомості:

  • Усвідомлення людиною своєї суспільної приналежності, групової ідентифікації;

  • Розуміння неможливості реалізації своїх групових інтересів без об’єднання з відповідною політичною спільнотою

  • Визначення людиною своєї приналежності до відповідних політичних позицій, уточнення свого громадського статусу суб’єкта, наділеного правами, свободами, можливостями впливу на владу;

  • Критичне осмислення соціально-політичної дійсності, поступова раціоналізація чуттєвих уявлень людей, узагальнення існуючої в них інформації;

  • Освідомлення мети партійного чи політичного руху, приєднання до вже сформованим оцінкам та нормам громадської поведінки;

  • Емоціональне вірування в справедливість відповідних політичних ідеалів.

Структура політичної свідомості

Структура політичної свідомості має два виміри з позиції суб’єкта:

Масова – Реальна діюча політична свідомість відповідної соціальної спільноти людей, яка приймає участь в політичному житті і впливає на нього. Вона представлена суспільною думкою, в суспільних настроях і у відповідних діях мас.

Групова – Узагальнена свідомість конкретних соціальних спільнот, соціальних груп, прошарків населення, замкнутих еліт, груп громадського тиску та відповідних структур, які пов’язані з політикою.

Індивідуальна – система пізнавальних мотиваційних і ціннісних компонентів, що забезпечують пізнання особистістю політичних подій та політичного життя в цілому.

З позиції глибини віддзеркалення дійсності:

Повсякденне – формується на базі життєвого досвіду людини. Воно має наступні риси: протирічність, епізодичність, несистематизованість, підвищену емоційність, непохитність і інерційність впливу на поведінку.

Науково-теоретичне – формується відповідними соціальними групами на підставі цілеспрямованого дослідження політичного процесу. Риси: цілісність, систематизованість, здатність до прогнозування.