Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоргалки политка.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
19.04.2019
Размер:
533.5 Кб
Скачать

67. Робоча сила як товар і джерело додаткової вартості.

Робоча сила – це є сукупність фізичних и розумових здібностей людини, які використовуються в виробництві товарів та послуг, це є виключно власністю людини. Умови перетворення роб. сили в товар: 1. Юридична свобода особистості 2. Свобода від засобів в-ва, недостатність власних ек. ресурсів для організації власного в-ва. Споживча вартість роб. сили є в її здатності створювати нову вартість, в тому числі и додаткову. Вартість товару “раб. сила” використовується для її неперервного відтворення. Її створюють: вартість засобів існування, необхідних для задоволення в даний період и в даній країні фізичних и соціально-культурних потреб працівника та його сім’ї; вартість освіти працівника. Вартість товару “роб. сила” представляє собою вартісну форму необхідного продукту. Особливості товару “роб. сила”: 1.Роб. сила невідокремлена від особистості працівника ї продається, покупається на час використання, при цьому працівники не втрачають своєї власної свободи; 2.В використанні роб. сила не утилізується. Її витрати в процесі в-ва повністю відтворюються під час відпочинку працівника і приватного споживання життєвих благ і послуг. При цьому, шляхом накопичення досвіду, підвищується кваліфікація науково-технічного рівня роб. сили, вона вдосконалюється і стає носієм капіталу. 3. Вартість роб. сили сплачується після її споживання, а не під час купівлі. НТП підвищує якісні вимоги до роб. сили і тим самим підвищує її вартість, але в той самий час, більш якісна роб. сила є більш продуктивною, що знижує вартість фонду життєвих засобів. Вартість товару “раб. сила” формується в боротьбі цих двох тенденцій.

68. Номінальна і реальна заробітна плата. Прожитковий мінімум та споживний кошик.

Номінальна та реальна зарплата.

заробітна плата — це ціна, що виплачується за використання праці. Вона як економічна категорія розвинутих товар­но-ринкових відносин виражає вартість товару робоча сила і оплату за працю, за витрати й результати її, що визнані ринком.

Оплата праці або зар. плата сплачується працівнику роботодавцем після закінчення процесу праці. Її розмір залежить від кількості витраченої праці, виміряної її тривалістю в часі або кіл-тю виробленої продукції. В зв’язку з цим є почасова та відрядна форми оплати праці. Зарплата, ззовні виступаюча як ціна праці, на справді є зовнішню в повсякденній практиці перетвореною формою вартості і ціни товару, роб. сила. Основною зар. платою є необхідний продукт або фонд життєвих засобів працівників. Номінальна заробітна плата — це сума грошей, яку одержує працівник за годину, день, тиждень, місяць у касі підприємства. Включає в себе відрахування на соціальне страхування і прибутко-вий податок. Вона характеризує рівень заробітної плати незалежно від зміни цін на товари і послуги, тому є одним з факторів підвищення добробуту і рівня життя трудящих. На одержану номінальну заробітну плату працівник має придбати продукти хар­чування, одяг, взуття, заплатити за комунальні послуги та інші товари, необхідні для існування його самого та його сім’ї. Суттєво знижують номінальну заробітну плату чисельні податки та платежі. До того ж ціни на товари та послуги не є постійними, вони, як правило, зростають. Тому розміри номінальної заробітної плати не дають реального уявлення про реальний життєвий рівень трудівника. На це вказує реальна заробітна плата.

Реальна заробітна плата — це та кількість товарів і послуг, яку працівник може придбати на свою номінальну заробітну плату, очищену від відрахувань на прибутковий податок