27. Первісне нагромадження капіталу. Особливості нагромадження капіталу в Україні.

Первісне нагромадження капіталу, що створює капіталістич­ні відносини, є процесом, який перетворює, з одного боку, засоби виробництва і засоби до життя в капітал, а з іншого — безпосередніх виробників у найманих робітників.

Основним джерелом виступає додатковий продукт. При більш детальному розгляді джерел, на сучасному етапі джерелом виступає також амортизаційний фонд. Додатковий продукт використовується для розширеного виробництва, будівництва об’єктів соціального та культурного призначення, а також для створення страхових запасів і суспільних резервів.

З точки зору еволюції економічних поглядів на проблему нагромадження можна розглянути етапи:

1).Теорія Сея. В економ системі пропозиція породжує свій власний попит, тобто в процесі виробництва створюється доход, який за своїм розміром дорівнює вартості створених товарів. Тобто ніякого нагромадження в економіці не може бути (що зробили – то спожили).

2).Теорія Сміта. Все неспожите одними споживається іншими; тобто, що зберігають одні– інвестують інші. Усі збережені доходи перетворюються інвестиції.

3).Теорія Кейнса. Суб’єкти збережень та інвестицій, як правило, є різними особами. Тобто збереження та інвестування здійснюються різними суб’єктами і по незалежним причинам.

Висновок Кейнса значною мірою пояснює виникаючі в економіці диспропорції, а саме: коливання загального рівня виробництва, доходів, зайнятості, рівня цін. Як правило, обсяги заощаджень більші за величину інвестицій. Але це може бути навпаки (за умов інфляції).

28. Закони ринку. Закон попиту та його функціонування.

Ринок — економічна категорія, яка є центральною в економічній науці. Найбільш типове і загальноприйняте визначення ринку таке:

ринок — це обмін, що здійснюється відповідно до законів товарного виробництва і обміну. Сутнісну основу цього обміну становить ціна, що визначається співвідношенням попиту та пропонування.

Ключовими категоріями - законами ринку є попит і пропонування. Попит — сукупна потреба в товарах (послугах), яка зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі. Він показує кількість продукту, що може бути куплений за різних можливих цін, якщо всі інші умови обміну залишаються незмінними. Попит з позиції одного споживача називають індивідуальним. Ринковий попит — це сукупність попитів усіх споживачів за різних можливих цін. Величина попиту залежить від таких нецінових чинників: грошові доходи споживачів; кількість споживачів на ринку; ціни на суміжні товари; смаки та уподобання споживачів тощо. Дія закону попиту, обсяг продажу товару перебуває в оберненій залежності від його ціни.

29. Конкуренція та її місце в ринковій економіці.

Оскільки сучасні ринкова економіка, на думку багатьох учених, є системою прибутків і збитків, ; збиткові підприємства у масовому порядку банкрутують (наприклад, у США щорічне розорюється майже 400 тис. фірм), то однією з цілей, переслідуваних у конкурентні} боротьбі, є прагнення вижити, і не потрапити до числа підприємств-банкрутів.

Основною метою капіталізму, є привласнення прибутків. Для реалізації цієї метр кожна фірма прагне продати якомога більше товарів і послуг, а отже розширите ринки збуту. Зрозуміло, при цьому зіштовхуються інтереси інших фірм, між ними відбувається суперництво.

Крім того, за сучасних умов на внутрішньому ринку окремих країн продається значна кількість іноземних товарів, конкурентами виступають іноземні фірми, з інтересами яких стикаються інтереси національних фірм. Виходячи з цього, можна дати визначення конкуренції як економічної категорії.

Конкуренція — боротьба між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва, збуту товарів і послуг, за привласнення найбільших прибутків.

Позитивні та негативні сторони конкуренції..

Позитивні сторони конкуренції — дія її як примусової сили, що змушує товаровиробників:

економити виробничі ресурси, знижувати витрати виробництва та обігу; поліпшувати якість товарів і послуг; поліпшувати якість післяпродажного обслуговування споживачів;

впроваджувати новітні досягнення науки і техніки у виробництво, а отже сприяти розвитку НТП;

впроваджувати нові форми організації виробництва і праці, нові форми і системи заробітної плати.

Негативні наслідки конкуренції:

створення умов для банкрутства і сам процес збанкрутування значної кількості підприємств;

диференціювання товаровиробників, виділення з-поміж них незначної кількості наймогутніших, що є матеріальною основою появи і розвитку монополій; спричинення у процесі нестримного прагнення фірм до максимального випуску продукції за відсутності ефективного державного регулювання економіки надвиробницва товарів, а отже криз надвиробництва;

створення внаслідок дії наведених чинників умов для зростання кількості безробітних:

сприяння посиленню несправедливого розподілу доходів внаслідок того, що сильніші фірми з часом стають ще сильнішими, намагаються послабити могутність конкурентів.