Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоргалки политка.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
19.04.2019
Размер:
533.5 Кб
Скачать

25. Прибуток як економічна категорія. Фактори, що впливають на норму та масу прибутку.

За реалізовану продукцію підприємство отримує відповідну суму грошей — валову виручку. Одна її частина йде на заміну зношених засобів виробництва (с), друга — на заробітну плату працівникам (v), що разом становить собівартість продукції.

Прибуток (кількісний аспект) —різниця між валовою виручкою і собівартістю. З урахуванням бухгалтерських та економічних витрат у західній економічній літературі розрізняють відповідні види прибутку. Так, бухгалтерський прибуток — різниця між отриманою виручкою і бухгалтерськими витратами, а економічний прибуток — різниця між отриманою виручкою і економічними витратами. Величина виручки за цих умов складається з економічних витрат та економічного прибутку.

Економічним стимулом діяльності підприємця є привласнення підприємницького доходу. Його складовими є нормальний прибуток та економічний прибуток.

Нормальний прибуток — мінімальна винагорода підприємцю, яка утримує його на даному підприємстві в даній галузі й призначена для нормального відтворення особи підприємця (як підприємця-працівника і підприємця-власника).

З урахуванням конкуренції між функціональними формами капіталу і міжгалузевого переливання капіталу підприємницький дохід становить середній прибуток.

Прибуток (якісний аспект) — перетворена форма додаткового продукту і додаткової вартості.

Термін «перетворена форма» означає, що прибуток приховує справжнє джерело свого виникнення, і створюється враження, що участь у ньому брали не лише працівники (в тому числі підприємці), а й засоби виробництва. Саме це стверджують західні економісти, починаючи з теорії трьох факторів виробництва.

До працівників на сучасному капіталістичному підприємстві слід відносити людей не лише найманої, а й управлінської праці — капіталіста-власника, найманих менеджерів. Вищі менеджери гігантських компаній самі частково стають їх власниками при виконанні функцій управління, беруть участь у формуванні новоствореної вартості (v + m), отримуючи платню за свою працю як з необхідного, так і з додаткового продукту. Тому з якісного боку категорія «прибуток» також відображає відносини між власниками засобів виробництва і найманими пра­цівниками з приводу його створення та привласнення.

Прибутковість підприємства слід розглядати у двох основних аспектах: 1) прибутковість підприємства щодо всього авансованого капіталу (тобто витрати на с + v); 2) прибутковість виготовлення окремої партії товарів, яка вимірюється відношенням прибутку до собівартості цих товарів.

Загальна прибутковість підприємства визначається нормою прибутку.

26. Ціна виробництва. Собівартість і рентабельність.