32. Закон пропозиції і механізм його дії.

33. Ринок, його функції та закони.

Ринок - це певна сукупність економічних відносин між суб'єктами господарювання та індивідами, які опосередковані товарами та грошима, це обмін, який ведеться за законами товарного виробництв і обміну.

Більш грунтовно суть ринку розкривається через виконувані ним функції:

1) Регулююча - ринок визначає структуру пропозиції і забезпечує розподіл і перерозподіл ресурсів у відповідності з попитом. Найважливіше значення при цьому відіграють ціни, а також конкуренція, яка впливає на рівень витрат виробництва товарів та послуг.

2).Ціноутворювальна - ринок встановлює ціни, які віддзеркалюють суспільно-необхідні втрати виробництва, співвідношення між попитом та пропозицією, моди, смаки тощо;

3)Посередницька - ринок забезпечує умови, за яких економічно відокремлені товаровиробники знаходять один одного і здійснюють обмін результатами своєї діяльності;

4) Контролююча - ринок визначає значимість виробленого продукту і витраченої на його виробництво праці. 5)Стимулююча - ринок націлює виробників на зниження витрат виробництва, підвищення його ефективності на основі впровадження досягнень НТП, оскільки при здійсненні актів продажу стимулюються ті виробники, індивідуальні витрати яких нижче суспільно-необхідних;

6)Інформаційна - ринок безперервно інформує про стан економіки за допомогою цін, які постійно змінюються, процентних ставок за кредити, курсів акцій тощо;

7)Оздоровча - ринок по своїй суті досить жорстка система, яка націлена на ефективне функціонування.

8)Інтегруююча - ринок забезпечує взаємодію функцій, що перелічені вище, і веде до вибору ефективних рішень в діяльності кожного суб'єкта ринкового господарства.

Розглянуті аспекти суті та функцій ринку свідчать про високу ефективність даної форми організації суспільного виробництва і необхідність прискорення ринкових перетворень в Україні, формування якісно нового господарського механізму. Основними умовами формування ринкових відносин в Україні є; 1) розвиток різних форм власності (приватної, колективної, державної) і відтворення на цій основі багатосуб'ектних власників. Це має відбутися шляхом роздержавлення і приватизації власності; 2) демонополізація економіки та створення конкурентного середовища; 3) досконале правове оформлення ринкових відносин, що формуються; 4) розвиток підприємництва як невід'ємної, найважливішої частини ринкових відносин; 5) створення ринкової інфраструктури.

34. Принципи класифікації ринків. Види ринків.

Розрізняють такі види ринків:

1)Фінансовий ринок (у вузькому розумінні — грошовий).

2)Ринок робочої сили (ринок праці). Суб'єктами цього ринку є наймані працівники, підприємці і держава

3.)Ринок засобів виробництва, або ринок капіталу .У цьому ринку вирізняють ринок засобів праці та ринок предметів праці.

4). Ринок предметів споживання. Складовими цього ринку є виробництво товарів тривалого користування та поточного споживання.

5).Ринок послуг. Послуга — особлива споживча вартість процесу праці, виражена в корисному ефекті, що задовольняє потреби людини, колективуй суспільства.

6)Ринок інтелектуальної власності. Як і в категорії «економічної власності», в інтелектуальній власності також розрізняють кількісний та якісний аспекти. Перший — це різні об'єкти інтелектуальної власності (патенти, ліцензії, проекти, «ноу-хау», програми матеріального забезпечення, наукові прогнози тощо), другий — відносини, які виникають і розвиваються між людьми з приводу створення і привласнення названих об'єктів власності.

7)Валютний ринок. Це сфера економічних відносин з приводу купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів (чеків, векселів, акредитивів, телеграфних і поштових переказів), виражених в іноземній валюті.

8)Ринок інформації. Є певною сукупністю економічних відносин з приводу збирання, обробки, систематизації інформації та її продажу кінцевому споживачу.

9) Ринок золота. Становить певну сукупність виробничих відносин з приводу організації та здійснення купівлі-продажу золота.

Залежно від суб'єктів господарського життя розрізняють різні типи ринків:

1. Вільний ринок. На нього вивозять товари і послуги багатьох незалежних товаровиробників; жоден з них не виробляє більшості продукції, неспроможний внаслідок цього впливати на рівень цін, а процес ціноутворення здійснюється через механізм вільної конкуренції. Такий ринок існував на нижчій стадії розвитку капіталізму, тобто з початку XVI — до кінця XIX ст.

2. Монополізований ринок. На нього вивозять товари і послуги незначної кількості товаровиробників, кожен з яких виробляє таку частку продукції, що може впливати на рівень цін.

3. Регульований ринок. Регулюється і контролюється держава за допомогою заходів адміністративно-правового та економічного характеру. Вирізняють також національний, світовий, регіональний та інші ринки, їх можна об'єднати у ринок продавця і покупця (з боку суб'єктів ринку), рівноважний, дефіцитний і надлишковий (з погляду насичення ринку), легальний і нелегальні.