- •1. Предмет і метод політичної економії та їх тлумачення різними школами.
- •2. Зародження і розвиток економічної науки.
- •3. Виробничі можливості і суспільні потреби. Закон зростаючих потреб.
- •4. Економічні потреби суспільства. Закон зростання потреб.
- •5. Економічна система: її сутність та структурні елементи.
- •6. Економічні відносини як спосіб організації економічної системи.
- •7. Економічні системи, їх типи і еволюція.
- •8. Власність як економічна категорія та її історичні типи, види і форми.
- •9. Суб’єкти і об'єкти власності. Форми власності в Україні.
- •10. Тенденції розвитку відносин власності у світі та Україні.
- •11. Відносини власності в умовах змішаної економічної системи.
- •12. Сутність та форми акціонерної власності.
- •13. Колективна форма власності її сутність та форми.
- •14. Матеріальне виробництво і його фактори.
- •15. Виробництво як джерело задоволення зростаючих потреб суспільства.
- •16. Товарна форма організації суспільного виробництва та закономірності виникнення товарного виробництва
- •17. Товар та його властивості.
- •18. Характеристика розвиненої форми товарного виробництва.
- •19. Функціонування товарного виробництва. Характеристика простого товарного виробництва.
- •20. Гроші та їх функції.
- •21. Грошовий обіг та його закони.
- •22. Еволюція грошей. Форми вартості і виникнення. Сучасна грошова система.
- •23. Витрати виробництва та їх види.
- •24. Продуктивні сили та виробничі відносини суспільства.
- •25. Прибуток як економічна категорія. Фактори, що впливають на норму та масу прибутку.
- •26. Ціна виробництва. Собівартість і рентабельність.
- •27. Первісне нагромадження капіталу. Особливості нагромадження капіталу в Україні.
- •28. Закони ринку. Закон попиту та його функціонування.
- •29. Конкуренція та її місце в ринковій економіці.
- •30. Державна форма власності, її форми.
- •31. Особливості розвитку ринкових відносин в Україні.
- •32. Закон пропозиції і механізм його дії.
- •33. Ринок, його функції та закони.
- •34. Принципи класифікації ринків. Види ринків.
- •35. Сутність і основні елементи інфраструктури ринку.
- •36. Банківська система. Позичковий капітал та позичковий процент.
- •37. Суть підприємництва та його роль в ринковій економіці.
- •38. Специфіка підприємництва в аграрній сфері.
- •39. Фермерське господарство як форма підприємництва.
- •40. Рентні відносини і особливості формування доходів в сільському господарстві.
- •41. Особливості ціноутворення в аграрному виробництві. Ціна землі.
- •42. Земельна рента і її сутність.
- •43. Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин та його роль в економіці.
- •44. Перетворення грошей в капітал. Загальна формула руху капіталу.
- •45. Капітал як економічна категорія. Альтернативні теорії капіталу.
- •46. Капітал підприємства та його кругообіг і обіг.
- •47. Економічні функції держави та її роль в кругообігу продукту, ресурсів і доходу.
- •48. Інфляція, її види та соціальні наслідки.
- •49. Валовий внутрішній продукт та методи його обчислення.
- •50. Тіньовий сектор в економіці України і його особливості.
- •51. Суть і види економічного відтворення.
- •52. Національний дохід і методи його розподілу.
- •53. Національне багатство: його складові та проблеми їх відтворення.
- •54. Розподіл і перерозподіл національного доходу в державі.
- •55. Економічні кризи та їх причини.
- •56. Роль державного бюджету в накопиченні і перерозподілі національного доходу. (34)
- •57. Економічне зростання та його типи і чинники. (35)
- •58. Натуральна форма організації виробництва. Характеристика натурального господарства.
- •59. Економічне зростання і економічні цикли.
- •60. Держава як суб’єкт ринкових відносин.
- •61. Державне регулювання суспільного відтворення та його форми.
- •62. Проблеми повної зайнятості та відтворення робочої сили в Україні.
- •63. Зайнятість та відтворення робочої сили.
- •64. Неповна зайнятість і безробіття, його види і форми.
- •65. Економічна система капіталізму вільної конкуренції.
- •66. Економічна система монополістичного капіталізму.
- •67. Робоча сила як товар і джерело додаткової вартості.
- •68. Номінальна і реальна заробітна плата. Прожитковий мінімум та споживний кошик.
- •69. Заробітна плата як економічна категорія та її форми. (16) 13 в гос
- •70. Торгівельний капітал та джерела його накопичення.
- •71. Податкова система України. Податки і їх види.
- •72. Ринок як економічна категорія, суб’єкти і об’єкти ринкових відносин.
- •73. Соціалістична економічна система, її позитивні та негативні риси.
- •74. Суперечності одержавленої адміністративно-командної економіки, як причина розкладу соціалістичної системи.
- •75. Світогосподарські зв’язки та форми міжнародних відносин.
- •76. Доходи домогосподарства та їх розподіл.
- •77. Проблеми входження України в світове господарство.
- •78. Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств в Україні.
- •79. Глобальні проблеми, їх суть і класифікація.
- •80. Міжнародне співробітництво і розвиток світового господарства.
48. Інфляція, її види та соціальні наслідки.
Під купівельною спроможністю грошової одиниці розуміють ту масу товарів, яку можна придбати за цю грошову одиницю. В умовах зростання загального рівня цін купівельна спроможність кожної окремої грошової одиниці буде зменшуватись, тобто на кожну грошову одиницю можна буде придбати все менше товарів. Такий процес зменшення купівельної спроможності грошової одиниці дістав назву інфляції. Причиною інфляції є порушення закону грошового обігу, внаслідок чого кількість наявних неповноцінних грошей в обігу перевищує потребу в них. Це й викликає зростання загального рівня цін.
Провідним чинником інфляції є зростання грошової маси. Проте саме по собі зростання грошової маси не спричиняє інфляції. Інфляція з'являється лише тоді, коли темпи зростання грошової маси випереджають не тільки темпи зменшення швидкості обігу грошової одиниці, а й темпи зростання суспільного продукту, реалізацію якого й обслуговує грошова маса.
До чинників інфляції крім зростання грошової маси можна віднести зростання швидкості обігу грошової одиниці та зменшення загального обсягу суспільного продукту.
Інфляція не лише відображає у своєму розвитку динаміку цін, а й вимірюється останньою. Вона є обернено пропорційною величиною цінової динаміки. Якщо протягом року ціни зросли на 10 %, то можна сказати, що на такий самий відсоток грошова одиниця знецінилася чи втратила свою купівельну спроможність.
У сучасних умовах розрізняють три види інфляції залежно від того, яким темпом зростають ціни. Якщо ціни зростають темпом до 10% на рік, то такий стан визначають як повзучу інфляцію. За темпів зростання цін від 10 до 100% на рік говорять про галопуючу інфляцію. А коли темпи зростання цін перевищують 100% на рік, то йдеться про наявність гіперінфляції.
Однак потрібно пам'ятати, що не за всіх умов інфляція проявить себе у відкритому зростанні цін. В умовах установлення твердих адміністративних цін, що фіксуються державою, неминуче відбудеться зміна форм інфляції. У такому разі порушення закону грошового обігу (через надмірність грошової маси) не зможе проявити себе у прямому зростанні цін. Проте ступінь забезпечення товарною масою кожної грошової одиниці різко зменшиться і всю грошову масу не можна буде повністю реалізувати. 3'явиться надлишок грошей та дефіцит товарів. Це буде означати реальне знецінення всієї грошової маси..
Існує дві форми інфляції – відкрита та придушена.
Відкритою називають інфляцію, якщо порушення законів грошового обігу (коли кількість неповноцінних грошей в обігу є надмірною порівняно з потребою в них) проявляється у підвищенні цін.
Придушеною називають інфляцію, якщо порушення законів грошового обігу (коли кількість неповноцінних грошей в обігу є надмірною порівняно з потребою в них) призводить до появи дефіциту товарів, а не до підвищення цін.
49. Валовий внутрішній продукт та методи його обчислення.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) являє собою сукупну вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених у поточному періоді на території країни, незалежно від національної належності підприємств. Валовий внутрішній продукт підраховується за так званим територіальним принципом. Існує три методи обчислення валового внутрішнього продукту:
- за виробленою продукцією (виробничий метод);
- за витратами (метод кінцевого використання);
- за доходами (розподільний метод).
Під час розрахунку ВВП виробничим методом підсумовується додана вартість, створена всіма галузями економіки. У ході розрахунку ВВП за витратами підсумовуються витрати всіх економічних агентів, які використовують ВВП: домогосподарств, фірм, держави та іноземців, які експортують товари з даної країни. У підсумку отримуємо сукупну вартість усіх товарів і послуг, спожитих суспільством.
За першим підходом валовий внутрішній продукт дорівнює сумі споживання домашніх господарств С, валових приватних інвестицій І, видатків держави Д і чистого експорту X, тобто: ВВП=С+І+Д+Х.
У процесі розрахунку ВВП за доходами підсумовуються всі види факторних доходів (заробітна плата, прибуток, процент, рента), а також амортизаційні відрахування. За другим підходом ВВП обчислюється як сума виплаченої в економіці заробітної плати, процента, ренти та інших майнових доходів, непрямих податків на бізнес, амортизації та прибутків.
ВВП=W+i+R+P+A
Обчислення ВВП ускладнюється інфляцією (зростанням цін), яка властива всім країнам з ринковою економікою. У зв'язку з цим розрізняють поняття номінального і реального ВВП.
Номінальний ВВП — це обсяг виробництва, обчислений за діючими, фактичними цінами. В умовах інфляції він завищує результати економіки і потребує коригування.
Реальний ВВП— це обсяг виробництва, вартість якого скоригована на величину річного зростання цін.