- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра переробки, стандартизації і сиртефікації сировини
- •Методичні рекомендації
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 Класифікація текстильних волокон, їх властивості і методи розпізнавання
- •1.1. Стислі теоретичні відомості
- •1.1.1. Класифікація волокон за походженням і будовою
- •1.1.2. Хімічні властивості натуральних і штучних волокон
- •1.1.3. Розпізнавання текстильних волокон
- •1.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 Загальні методи вивчення і дослідження текстильної сировини
- •2.1. Стислі теоретичні відомості
- •2.1.1. Кліматичні умови при попередньому витримуванні та випробуванні сировини і матеріалів
- •2.1.2. Методи відбору проб (вибірок) для випробувань
- •2.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення довжини волокон
- •3.1. Стислі теоретичні відомості
- •3.1.1. Визначення довжини промірюванням окремих волокон
- •3.1.2. Визначення довжини волокон розсортовуванням штапелю на групи
- •3.2. Експериментальна частина.
- •Порядок виконання роботи
- •Характеристики довжини тіпаного льону
- •Характеристики довжини вовняного волокна
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення лінійної густини волокон і ниток
- •4.1. Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Основні характеристики лінійної густини лляного волокна
- •Таблиця 4.2 Основні характеристики лінійної густини ниток Довжина відрізків ниток 1 м
- •Контрольні питання
- •Визначення розщепленості волокна за показами манометра приладу впл
- •Лабораторна робота № 5 Хімічні волокна
- •5.1. Короткі теоретичні відомості.
- •5.2. Хімічні волокна на рубежі тисячоліть.
- •Загальне споживання пет волокон в світі
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозоване до 2050р.
- •Експериментальна частина.
- •Таблиця5.5
- •Таблиця 5.6
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 6 Асортимент і оцінка якості хімічних ниток
- •6.1. Короткі теоретичні відомості.
- •6.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •7.1.2. Електронна мікроскопія текстильних волокон
- •7.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Визначення характеристик механічних властивостей волокон при розтягуванні до розриву
- •8.1. Стислі теоретичні відомості
- •8.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 9 Визначення напівциклових характеристик механічних властивостей ниток і полотен при розтягуванні
- •9.1. Стислі теоретичні відомості
- •9.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 Визначення компонентів деформації текстильних ниток і полотен при розтягуванні
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •1. Для визначення зміни в часі подовження розтягнутих ниток і компонентів їх подовження застосовують релаксомір рм-5. Схема приладу наведена на рис. 10.1.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 11 Визначення втомних характеристик ниток при багаторазовому розтягуванні
- •11.1. Стислі теоретичні відомості
- •11.1.1. Методи визначення втомних характеристик
- •11.1.2. Будова і принцип дії пульсаторів
- •11.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Задана циклічна деформація і приблизна витривалість деяких видів ниток
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота №12 Визначення зміни лінійних розмірів тканин після прання і замочування
- •12.1. Стислі теоретичні відомості
- •12.1.1. Будова і принцип дії приладу утш-1
- •12.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Нормативні показники усадки тканин
- •I 1,5 1,5 Безусадкові
- •Таблиця 12.3
- •13.1.1. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі ті-1м
- •13.1.2. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі іт-3м
- •13.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Таблиця 13.1 Умови випробувань при визначенні стійкості тканин до стирання
- •Контрольні питання
- •Асортимент льоновмісних сумішей різних виробників модифікованого лляного волокна
- •Аналіз суміші, що містить льон і гідратцелюлозне волокно
- •14.1.2. Застосовування оптичних методів для контролю різних параметрів текстильних матеріалів
- •Матеріалів:
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 15 Визначення вологості текстильної сировини
- •15.1. Стислі теоретичні відомості
- •15.1.1. Визначення вологості матеріалів на сушильних (кондиційних) апаратах
- •15.1.2. Визначення вологості на електровологомірах
- •Експериментальна частина
- •Визначення вологості на сушильних апаратах
- •Визначення вологості на електровологомірі тев-1
- •Вологість волокон, визначена різними методами
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №16 Вивчення оптичних властивостей волокон і ниток
- •16.1 Короткі теоретичні відомості.
- •16.1.1. Фотоколориметричний метод аналізу.
- •Мал. 16.1. Оптична принципова схема колориметра кфк-2.
- •16.2. Експериментальна частина.
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота № 17 Визначення діелектричної проникності і тангенса кута втрат ниток (волокон)
- •17.1. Короткі теоретичні відомості.
- •Мал. 17.1. Послідовна (а) і паралельна (б) еквівалентні схеми і векторні діаграми конденсора з втратами.
- •Мал. 17.2. Криві частотної (а) і температурної (б) залежності діелектричних характеристик.
- •17.2. Експериментальна частина.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні питання.
- •ДодатокA
- •Кондиційна вогкість різних текстильних матеріалів
- •Додаток б
- •Якісний аналіз волокон різного походження
- •Список літератури
Контрольні питання
Що характеризує відносна вологість повітря?
2. Як визначити відносну вологість повітря в приміщенні простим психрометром ?
3. Як визначити відносну вологість повітря в приміщенні лабораторії аспіраційним психрометром ?
4. Чим визначається об'єм вибірки або проби ?
5. Чим відрізняються різні методи відбору проб (вибірок) ?
Лабораторна робота № 3 Визначення довжини волокон
Мета роботи – вивчення основних характеристик довжини і нерівномірності волокон за довжиною і методів їх визначення.
3.1. Стислі теоретичні відомості
Довжина волокон має велике технологічне значення: обумовлює вибір системи їх прядіння (гребінна, кардна, апаратна), відстані (розведення) між робочими органами машин прядильного виробництва. Із збільшенням довжини волокон підвищуються міцність пряжі, її зносостійкість та інші показники. Крім того, при більшій довжині волокон можна одержати максимальну міцність пряжі при меншій крутці і, отже, при більш високій продуктивності прядильних машин.
Для визначення довжини різних видів волокон існує безліч методів. Розглянемо деякі з них.
3.1.1. Визначення довжини промірюванням окремих волокон
Довжина волокна L визначається за найбільшою відстанню між його кінцями в розпрямленому, але не розтягненому вигляді. Оскільки в масі волокон їх довжина неоднакова, для її оцінки використовують різні зведені характеристики довжини і нерівномірності за довжиною.
Середня арифметична довжина розраховується за формулою:
(3.1)
де – кількість волокон завдовжки Lі.
Значення визначають після підрахункугрупи виміряних волокон однакової довжини або волокон, що відносяться до певного інтервалу довжин. У цьому випадкувідповідає середній довжині кожної групи волокон.
Модальна довжина відповідає середній довжині найчисленнішої групи волокон.
Середнє квадратичне відхилення S і коефіцієнт варіації С (характеристики нерівномірності за довжиною) розраховують за формулами:
, (3.2)
. (3.3)
Діаграма розподілу волокон за довжиною і штапельна діаграма дають наочне уявлення про довжину волокон і їх нерівномірність за довжиною.
Припустимо, що в результаті групування волокон за довжиною (рис. 3.1, а) з інтервалом:
Одержано групи з середніми довжинами L 1 ,L 2, ....... L5 і кількістю волокон у кожній групі n1 ,n2 ,…..n5. Перед побудовою діаграм значення виражають у відсотках від сумарної кількості волокон . Діаграму розподілу волокон за довжиною будують, приймаючи значенняLі за абсциси, а значення nі за відповідні ординати точок цієї діаграми (рис. 3.1, б).
Штапельну діаграму будують в осях ітаким чином (рис. 3.1, а). Намічають точки діаграми m, b, e, f, g і h за відповідними координатами: (0 і );(і ); () і т.д. Намічені точки з’єднують прямими лініями і отримують штапельну діаграму mbefgh. Вона відповідає натуральній штапельній діаграмі, яку одержують при розкладанні волокон у порядку зростання їх довжини та розміщенні їх кінців з одного боку на прямій лінії.
Рис. 3.1. Штапельна діаграма (а) і діаграма розподілу волокон за довжиною (б)