Контрольні питання

1. Що характеризує відносна вологість повітря?

2. Як визначити відносну вологість повітря в приміщенні простим психрометром ?

3. Як визначити відносну вологість повітря в приміщенні лабораторії аспіраційним психрометром ?

4. Чим визначається об'єм вибірки або проби ?

5. Чим відрізняються різні методи відбору проб (вибірок) ?

Лабораторна робота № 3 Визначення довжини волокон

Мета роботи – вивчення основних характеристик довжини і нерівномірності волокон за довжиною і методів їх визначення.

3.1. Стислі теоретичні відомості

Довжина волокон має велике технологічне значення: обумовлює вибір системи їх прядіння (гребінна, кардна, апаратна), відстані (розведення) між робочими органами машин прядильного виробництва. Із збільшенням довжини волокон підвищуються міцність пряжі, її зносостійкість та інші показники. Крім того, при більшій довжині волокон можна одержати максимальну міцність пряжі при меншій крутці і, отже, при більш високій продуктивності прядильних машин.

Для визначення довжини різних видів волокон існує безліч методів. Розглянемо деякі з них.

3.1.1. Визначення довжини промірюванням окремих волокон

Довжина волокна L визначається за найбільшою відстанню між його кінцями в розпрямленому, але не розтягненому вигляді. Оскільки в масі волокон їх довжина неоднакова, для її оцінки використовують різні зведені характеристики довжини і нерівномірності за довжиною.

Середня арифметична довжина розраховується за формулою:

(3.1)

де – кількість волокон завдовжки L_і.

Значення визначають після підрахункугрупи виміряних волокон однакової довжини або волокон, що відносяться до певного інтервалу довжин. У цьому випадкувідповідає середній довжині кожної групи волокон.

Модальна довжина відповідає середній довжині найчисленнішої групи волокон.

Середнє квадратичне відхилення S і коефіцієнт варіації С (характеристики нерівномірності за довжиною) розраховують за формулами:

, (3.2)

. (3.3)

Діаграма розподілу волокон за довжиною і штапельна діаграма дають наочне уявлення про довжину волокон і їх нерівномірність за довжиною.

Припустимо, що в результаті групування волокон за довжиною (рис. 3.1, а) з інтервалом:

Одержано групи з середніми довжинами L _{1 ,}L _{2, .......} L₅ і кількістю волокон у кожній групі n₁ ,n₂ ,…..n₅. Перед побудовою діаграм значення виражають у відсотках від сумарної кількості волокон . Діаграму розподілу волокон за довжиною будують, приймаючи значенняL_і за абсциси, а значення n_і за відповідні ординати точок цієї діаграми (рис. 3.1, б).

Штапельну діаграму будують в осях ітаким чином (рис. 3.1, а). Намічають точки діаграми m, b, e, f, g і h за відповідними координатами: (0 і );(і ); () і т.д. Намічені точки з’єднують прямими лініями і отримують штапельну діаграму mbefgh. Вона відповідає натуральній штапельній діаграмі, яку одержують при розкладанні волокон у порядку зростання їх довжини та розміщенні їх кінців з одного боку на прямій лінії.

Рис. 3.1. Штапельна діаграма (а) і діаграма розподілу волокон за довжиною (б)