- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра переробки, стандартизації і сиртефікації сировини
- •Методичні рекомендації
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 Класифікація текстильних волокон, їх властивості і методи розпізнавання
- •1.1. Стислі теоретичні відомості
- •1.1.1. Класифікація волокон за походженням і будовою
- •1.1.2. Хімічні властивості натуральних і штучних волокон
- •1.1.3. Розпізнавання текстильних волокон
- •1.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 Загальні методи вивчення і дослідження текстильної сировини
- •2.1. Стислі теоретичні відомості
- •2.1.1. Кліматичні умови при попередньому витримуванні та випробуванні сировини і матеріалів
- •2.1.2. Методи відбору проб (вибірок) для випробувань
- •2.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення довжини волокон
- •3.1. Стислі теоретичні відомості
- •3.1.1. Визначення довжини промірюванням окремих волокон
- •3.1.2. Визначення довжини волокон розсортовуванням штапелю на групи
- •3.2. Експериментальна частина.
- •Порядок виконання роботи
- •Характеристики довжини тіпаного льону
- •Характеристики довжини вовняного волокна
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення лінійної густини волокон і ниток
- •4.1. Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Основні характеристики лінійної густини лляного волокна
- •Таблиця 4.2 Основні характеристики лінійної густини ниток Довжина відрізків ниток 1 м
- •Контрольні питання
- •Визначення розщепленості волокна за показами манометра приладу впл
- •Лабораторна робота № 5 Хімічні волокна
- •5.1. Короткі теоретичні відомості.
- •5.2. Хімічні волокна на рубежі тисячоліть.
- •Загальне споживання пет волокон в світі
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозоване до 2050р.
- •Експериментальна частина.
- •Таблиця5.5
- •Таблиця 5.6
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 6 Асортимент і оцінка якості хімічних ниток
- •6.1. Короткі теоретичні відомості.
- •6.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •7.1.2. Електронна мікроскопія текстильних волокон
- •7.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Визначення характеристик механічних властивостей волокон при розтягуванні до розриву
- •8.1. Стислі теоретичні відомості
- •8.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 9 Визначення напівциклових характеристик механічних властивостей ниток і полотен при розтягуванні
- •9.1. Стислі теоретичні відомості
- •9.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 Визначення компонентів деформації текстильних ниток і полотен при розтягуванні
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •1. Для визначення зміни в часі подовження розтягнутих ниток і компонентів їх подовження застосовують релаксомір рм-5. Схема приладу наведена на рис. 10.1.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 11 Визначення втомних характеристик ниток при багаторазовому розтягуванні
- •11.1. Стислі теоретичні відомості
- •11.1.1. Методи визначення втомних характеристик
- •11.1.2. Будова і принцип дії пульсаторів
- •11.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Задана циклічна деформація і приблизна витривалість деяких видів ниток
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота №12 Визначення зміни лінійних розмірів тканин після прання і замочування
- •12.1. Стислі теоретичні відомості
- •12.1.1. Будова і принцип дії приладу утш-1
- •12.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Нормативні показники усадки тканин
- •I 1,5 1,5 Безусадкові
- •Таблиця 12.3
- •13.1.1. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі ті-1м
- •13.1.2. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі іт-3м
- •13.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Таблиця 13.1 Умови випробувань при визначенні стійкості тканин до стирання
- •Контрольні питання
- •Асортимент льоновмісних сумішей різних виробників модифікованого лляного волокна
- •Аналіз суміші, що містить льон і гідратцелюлозне волокно
- •14.1.2. Застосовування оптичних методів для контролю різних параметрів текстильних матеріалів
- •Матеріалів:
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 15 Визначення вологості текстильної сировини
- •15.1. Стислі теоретичні відомості
- •15.1.1. Визначення вологості матеріалів на сушильних (кондиційних) апаратах
- •15.1.2. Визначення вологості на електровологомірах
- •Експериментальна частина
- •Визначення вологості на сушильних апаратах
- •Визначення вологості на електровологомірі тев-1
- •Вологість волокон, визначена різними методами
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №16 Вивчення оптичних властивостей волокон і ниток
- •16.1 Короткі теоретичні відомості.
- •16.1.1. Фотоколориметричний метод аналізу.
- •Мал. 16.1. Оптична принципова схема колориметра кфк-2.
- •16.2. Експериментальна частина.
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота № 17 Визначення діелектричної проникності і тангенса кута втрат ниток (волокон)
- •17.1. Короткі теоретичні відомості.
- •Мал. 17.1. Послідовна (а) і паралельна (б) еквівалентні схеми і векторні діаграми конденсора з втратами.
- •Мал. 17.2. Криві частотної (а) і температурної (б) залежності діелектричних характеристик.
- •17.2. Експериментальна частина.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні питання.
- •ДодатокA
- •Кондиційна вогкість різних текстильних матеріалів
- •Додаток б
- •Якісний аналіз волокон різного походження
- •Список літератури
Експериментальна частина
Застосовувані прилади і матеріали: релаксоміри РМ–5, УР–2М, лінійка, зразки текстильних матеріалів.
Порядок виконання роботи
1. Для визначення зміни в часі подовження розтягнутих ниток і компонентів їх подовження застосовують релаксомір рм-5. Схема приладу наведена на рис. 10.1.
2. Кожну окрему нитку закріплюють в нерухомому затискачі 13 і в рухомому затискачі 11, підвішеному на стрічці на блоці 9 і урівноваженому тягарцем 3. На палець 4 блока 9 тисне штифт 5, закріплений в блоці 10. Вісь, на яку насаджені блоки, складається з двох частин: та частина, де знаходиться блок 9, заточена на конус і обертається, з одного боку, в підшипнику, а з іншого – в заглибленні, зробленому в другій частині осі, на яку насаджений блок 10. Коли штифт 5 тисне на палець 4, блоки повертаються проти годинникової стрілки; коли ж за допомогою системи важеля 8 блок 10 обертається за годинниковою стрілкою, блоки 9 і 10 розчіплюються. При з’єднаних блоках здійснюють навантаження на нитку ланцюгом 1, який закріплений кінцем на блоці 10 і змотує з блоку 2. Роз’єднуючи блоки, звільняють нитку від навантажень. Це дає можливість спостерігати за зникненням швидкооборотного і повільнооборотного компонентів подовження при відпочинку розвантаженої нитки. Зміну довжини нитки показує стрілка 6 за шкалою 7. Спостереження можна здійснювати в різних рідинах, для чого служить стакан 12.
Рис. 10.1. Принципова схема релаксоміра РМ-5 для ниток
2. Якщо немає приладу РМ-5, спостереження можна здійснювати за допомогою П - подібних стійок, на верхній поперечині яких кріплять верхні затискачі для ниток. Навантаження на нитки здійснюється нижніми затискачами з тягарцями. Довжину нитки вимірюють або за вертикальною шкалою за допомогою стрілок, що переміщуються по одній з колонок стійки, або по міліметрівці, яку закріплюють ззаду нитки.
3. Проби нитки відбирають з п'яти пакувань, попередньо витриманих у стандартних кліматичних умовах.
4. Після виконання п.3 визначають середнє розривне навантаження нитки.
5. При закритій важільній системі 8, змотуючи ланцюг з блоку 2 шляхом повороту його за допомогою ручного приводу, встановлюють за шкалами блоку навантаження, що становить 25% від середнього розривного навантаження (з округленням до 1-2 сН). Випробування звичайно здійснюють із затискною довжиною 500 мм (для ниток з великим подовженням – 200 мм), для чого відповідно встановлюють нижні затискачі 13.
6. Перевіряють положення стрілки 6, яка повинна стояти на середній (нульовій) поділці шкали 7.
7. Закріплюють відрізки у верхніх затискачах; підвішують до них тягарці попереднього натягування; закріплюють відрізки в нижніх затискачах; по черзі плавно відкривають важільну систему 8 і навантажують нитки. Після цього, відкривши верхній затискач, записують величину деформації за показниками стрілки 6 (ці показники треба зняти не пізніше, ніж через 3 с з моменту прикладення навантаження). Потім відкривають другий затискач і т. д.
8. Подальші відліки деформації і записи здійснюють через 3; 30 с; 1; 3; 5; 10; 15; 30 хв.; 1 годину (від моменту відкриття важільного затвора важеля). Потім закривають важільний затвор і тим самим розчіплюють блоки. Це дозволяє нитці вільно скорочуватися. Записи також здійснюють через 3; 30 с; 1; 3; 5; 10; 15 хв. і закінчують через 30 хв. Таким чином, загальний час спостереження становить 1год. 30 хв.
9. Результати випробування оформлюють у вигляді таблиці 10.1.
Таблиця 10.1
Параметри і результати випробувань
но- мер нит-ки |
Подовження нитки, мм | |||||||||||||||||||
під навантаженням у момент часу, мм |
після зняття навантаження у момент часу, хв. | |||||||||||||||||||
0,05 |
0,5 |
1 |
3 |
5 |
10 |
15 |
30 |
60 |
0,05 |
0,5 |
1 |
3 |
5 |
10 |
15 |
30 |
60 | |||
|
| |||||||||||||||||||
Середнє значення подовження |
|
|
Розрахунок компонентів подовження і їх часток здійснюють за наведеними формулами. Швидкооборотний компонент подовження (ly) обчислюють як різницю подовжень при останньому спостереженні під час навантаження і першому спостереженні під час відпочинку, повільнооборотний (lе) – як різницю подовжень при першому і останньому спостереженні під час відпочинку; за залишковий (lп) компонент приймають подовження, що залишилося при останньому спостереженні під час відпочинку.
Для визначення характеристик релаксацій текстильних полотен при розтягуванні застосовують релаксоміри УР – 2 і типу “стійки”. Випробування здійснюються по аналогії з нитками. Параметри випробувань, під час яких визначаються дані характеристики:
Затискна довжина, мм
для тканин і нетканих полотен 200
для трикотажу 100
Ширина пробної смужки, мм
для тканин 25
“ інших полотен 50
Постійне навантаження, % від розривного
для тканин 10 – 25
“ трикотажних полотен 5
“ нетканих полотен 10
Постійне подовження, % від розривного подовження 25
Час дії навантаження, хв. 60
Час відпочинку після розвантаження, хв
для тканин і трикотажу 120
“ нетканих полотен 20
Час від розвантаження до першого відліку, с 2 – 5
Кількість пробних смужок 10