8.2. Експериментальна частина

Застосовувані прилади і матеріали: розривна машина РМ-3, динамометр ДКВ-60, зразки волокон для випробування на міцність при розтягуванні до розриву.

Порядок виконання роботи

1. Вивчити будову і принцип роботи розривної машини РМ-3 і динамометра ДКВ-60.

2. Застосування методів, приладів і методики математичної обробки результатів випробування волокон при розтягуванні до розриву здійснюють на прикладі прядки тіпаного льону.

Пробу для випробування волокна складають з 30 жмень, відібраних від партії тіпаного льону. Від кожної жмені відбирають прядки масою 3-4 г. З середини прядок роблять вирізку завдовжки 27 см і завширшки 1 см. Прядку прочісують рідким гребенем для паралелізації і вичісування коротких волокон, потім доводять масу прядки до 0,42 г. Міцність прядки льону на розрив визначають на динамометрі ДКВ-60 (рис. 8.3).

Рис. 8.3. Схема динамометра маятникового типу ДКВ-60

Динамометр ДКВ – 60 з ручним приводом монтується на дошці, яка разом з футляром кріпиться на столі. Прядку волокна закріплюють в затискачах 1 і 3 завиткового типу. Затискач 3 встановлений на гайці 7, насадженій на ходовий гвинт 6. Перед заправленням прядки льону рукояткою 5 обертають гвинт 6, доводячи затискач 3 до упору 8, а потім гвинтом 9 фіксують затискач 1 у початковому положенні. При цьому початкова відстань між затискачами буде дорівнювати 100 мм. Після заправлення прядки гвинтом 9 вивільняють затискач 1, а рукояткою 5 приводять в обертання ходовий гвинт 6. Гайка 7 із затискачем 3 починає переміщуватися вправо, натягуючи прядку. Прядка тягне за собою затискач 1, який через тягу 10 діє на призму 12, насаджену на диск 14 маятника 11. Призма встановлена ексцентрично щодо осі 13 диска. Зусилля Р, яке діє на прядку, створює щодо осі 13 обертальний момент (r – ексцентриситет, тобто відстань між призмою 12 і віссю 13), внаслідок чого маятник відхиляється вправо і переміщує стрілку 2, укріплену на одній осі з маятником з невеликим тертям. У момент розриву стрілка 2 фіксує розривне навантаження на шкалі 4.

9. Результати випробування кожної прядки заносять в таблицю. Потім підраховують середнє розривне навантаження і коефіцієнт нерівності за розривним навантаженням .

Коефіцієнт нерівності за розривним навантаженням обчислюють у відсотках способом розмаху за формулою:

, (8.14)

де S – середнє квадратичне відхилення;

–середнє арифметичне результатів випробувань.

Для визначення середнього квадратичного відхилення результати випробувань розділяють на «п» вибірок по шість випробувань в кожній. Для кожної вибірки вибирають найбільше () і найменше () числові значення, знаходять розмах варіювання ® і середній розмах варіювання результатів випробування () з «п» вибірок

(8.15)

(8.16)

Середнє квадратичне відхилення обчислюють за формулою:

(8.17)

Результат обчислюють з точністю до першого десяткового знака, округлюють до цілого числа і заносять в таблицю 8.1.

Таблиця 8.1

.

№ випро-бування	Розривне навантаження, Р, даН	Розмах варіювання,	Середнє квадратичне відхилення, S, даН	Коефіцієнт нерівності за розривним навантаженням, Нр,%
1
2
3
..
30

.

Контрольні питання

1. Назвіть основні характеристики механічних властивостей волокон при розтягуванні до розриву.

2. Як визначити абсолютне і відносне розривні подовження?

3. Що таке питоме розривне навантаження?

4. Які прилади використовують для визначення напівциклових розривних характеристик при розтягуванні?

5. У чому полягають переваги використання маятникових статичних динамометрів при випробуванні волокон до розриву?