Світове споживання текстильних волокон, прогнозоване до 2050р.

Типи волокон	Один. вимір.	Роки
		1960	1970	1980	1990	2000	2050
1	2	3	4	5	6	7	8
Вовна	млн. т	1.5	1.6	1.6	1.7	1.5	2.0
Бавовна	млн. т	9.4	12.3	14.2	18.2	20.2	33.0
(ринкова частка)	%	64.5	53.3	46.6	45.8	37.3	21.0
Хімічні волокна	млн. т	1.8	4.8	8.2	10.4	16.2	38.0
(ринкова частка)	%	12.0	20.5	27.1	26.2	30.0	24.0
Хімічні нитки	млн. т	1.5	4.0	5.9	8.9	15.5	85.0
(ринкова частка)	%	10.1	17.1	19.4	22.4	28.7	53.0
Всього	млн. т	14.6	23.2	30.3	39.8	54.1	160.0
Споживання волокон на душу населення	кг/чіл	4.7	6.2	6.7	7.5	8.8	17.3

В цілому витрата натуральних і хімічних волокон на душу населення до 2010 р. наблизиться до 9 кг, тобто в порівнянні з 2000 р. виросте на 12 %, при цьому знизиться витрата целюлозних комплексних ниток в 2 рази (з 0,06 до 0,03 кг/чіл.), ПА штапельного волокна на 30 % (з 0,08 до 0,055 кг/чіл.), Вовна на 15 % (з 0,21 до 0,18 кг/чіл.), бавовни на 14 % (з 3,2 до 2,75 кг/чіл.). Споживання на душу населення віскозних і ПАН штапельних волокон в 2010 р. збережеться на рівні 2000 р., але помітно зросте цей важливий показник у поліефірних (ПЕФ) комплексних ниток і штапельних волокон - відповідно на 34 % (з 1,55 до 1,95 кг/чіл.) і 29 % (з 1,2 до 1,55 кг/чіл.), у поліпропіленових (ПП) волокон і ниток (сумарно) - на 128 % (з 0,47 до 1,07 кг/чіл.). Таким чином, процентна частка споживання волокон, що припадає на душу населення в 2000 р.(целюлозні волокна та нитки – 6, ПЕФ волокна та нитки – 30,т ПА волокна – 1, ПАН волокна – 5, бавовна – 40, вовна – 3, інші - 10), в 2010 р. зміниться на користь синтетичних, в першу чергу поліефірних - 38 % ПП - 12 %. Інші виявляться нижче: целюлозні - 4 %, ПА (штапельні волокна); - 0,6 %, ПАН - 4,7 %, бавовна - 32 %, Вовна - 2 %, інші - близько 7 %.

В період до 2020 р. прогнозується практично лінійне зростання споживання хімічних волокон і ниток на душу населення, який досягне середньосвітової величини більше 9 кг/чол, тобто приблизно в 2.4 рази більше, ніж бавовни (3.8 кг/чол), а до 2050 г – 13.6 кг, або в 3.8 рази більш ніж бавовни (3.3 кг/чіл).

В цілому до 2020 р. в світі прогнозується попит на ПЕФ нитку, рівний 4 кг/чол, що складає від аналогічного показника всіх видів текстильної сировини, сумарно хімічних волокон і ниток, тільки хімічних ниток – 32, 44 і 67% відповідно. Отже, сьогоднішнє переважаюче зростання виробництва ПЕФ і ПП волокон і ниток відповідає прогнозованим тенденціям в першій половині ХХІ століття.

В ХХІ столітті буде розроблена і упроваджена новітня технологія і найдосконаліша техніка виробництва ХВМ і їх переробки в текстильні вироби. Загальними для всіх підприємств по виробництву і переробці ХВМ є наступні напрями подальшого розвитку технічного прогресу:

• підвищення продуктивності праці і устаткування;

• розширення асортименту і підвищення якості продукції;

• автоматизація виробництва шляхом вживання автоматичних пристроїв не тільки для регулювання заданих параметрів і режимів, але і для оптимізації технологічних процесів;

• використовування різних маніпуляторів і робототехніки;

• вживання автоматизованих систем управління виробництвом (АСУП);

• запобігання навколишнього середовища від забруднень;

• збільшення маси ниток на пакуваннях по всіх переходах технологічних процесів;

• створення автоматичних виробництв для вироблення кручених і текстурованих ниток і пряжі з хімічних волокон.

Головні напрями подальшого технічного прогресу по виробництву і переробці ХВМ:

• виробництво ХВМ;

• збільшення потужностей агрегатів, вживаних для вироблення розчинів і розплавів полімерних матеріалів;

• упровадження високошвидкісних (до 4000 м/міни) способів формування синтетичних ниток на агрегатах, що суміщають формування, витягання і намотування (спосіб SRW), і надшвидкісних (до 6000 м/міни) способів (спосіб SSW);

• виробництво кручених ниток і кордових тканин;

• вживання однопроцесних машин для вироблення кордових, ткацьких та інших ниток технічного призначення;

• використовування веретен подвійного і потрійного кручення;

• вживання автоматичних і бесчелночных ткацьких верстатів для вироблення кордових тканин;

• виробництво текстурованих ниток;

• використовування високошвидкісних однопроцесних машин роторного типу з швидкістю до 400 м/мін і фрикційного типу з швидкістю до 1200 м/мін;

• використовування автоматичних пристроїв і систем для регулювання і оптимізації процесів (для регулювання температури, сукання, натягнення ниток, для заправки ниток і зміни вихідних пакувань);

• виробництво пряжі з хімічних волокон;

• вживання потокових ліній "кіпа - чесальна стрічка";

• широке вживання безверетенних прядильних машин (пневмомеханчні, роторні, самокруточні і ін.)