Контрольні питання

1. Які ознаки можуть бути покладені в основу класифікації текстильних волокон?

2. Які ознаки спостерігаються при горінні бавовни, льону, вовни, натурального шовку, віскозних, ацетатних волокон, капрону, лавсану, нітрону?

3. Перерахуйте натуральні і хімічні штучні волокна з природних органічних і природних неорганічних високомолекулярних і низькомолекулярних сполук?

4. Які існують методи розпізнавання волокон за походженням?

5. Чому при обробці сульфатною кислотою втрачають міцність целюлозні та поліамідні волокна?

Лабораторна робота № 2 Загальні методи вивчення і дослідження текстильної сировини

Мета роботи – вивчення кліматичних умов попереднього витримування перед випробуваннями текстильної сировини і матеріалів, ознайомлення з методами визначення вологості і температури повітря, а також методами відбору проб для випробувань та особливостями їх приготування.

2.1. Стислі теоретичні відомості

2.1.1. Кліматичні умови при попередньому витримуванні та випробуванні сировини і матеріалів

У лабораторному приміщенні або в кліматичних камерах при витримуванні (кондиціонуванні) текстильної сировини і матеріалів перед випробуваннями і під час їх проведення відповідно до ГОСТ 10681-75 повинні дотримуватися такі кліматичні умови (для помірної зони): відносна вологість повітря =65±2%; температура повітря t=20±2°С. Виробничі випробування на підприємствах і в організаціях легкої промисловості допускається проводити при відносній вологості повітря 65±5% і температурі 20_-2⁺⁹°С. Для створення необхідних кліматичних умов у приміщенні застосовують автономні кондиціонери або інші установки. За їх відсутності зразки витримують перед випробуванням у кліматичних камерах або в ексикаторах.

Витримування проби (зразка) матеріалу в стандартних кліматичних умовах полягає в зволоженні матеріалу і доведенні маси проби до постійної величини, що практично встановлюється у тому випадку, коли маса за 2 год. збільшується менш, ніж на 0,25%.

Іноді для отримання порівнянних результатів вимірювань кондиціонування здійснюють тільки шляхом сорбції, заздалегідь підсушуючи зразки протягом 1 години при температурі не вище 50°С.

На вологість матеріалу, крім тривалості кондиціонування, впливають і деякі інші чинники: швидкість руху повітря, густина зразка, вид пакування. У стандартах передбачається різна тривалість кондиціонування, звичайно не більше 24 год. Для вимірювання відносної вологості і температури повітря в приміщенні при кондиціонуванні матеріалів застосовують аспіраційний психрометр, що забезпечує швидкість руху повітря біля термометрів не менше 2 м/с і простий психрометр.

Аспіраційний і простий психрометри (рис. 2.1) складаються з двох однакових термометрів 1 і 2. Термометр 1 показує температуру повітря. Кулька термометра 2 обернена шаром тонкої неапретованої бавовняної тканини з поверхневою густиною 50-60 г/м². У аспіраційного психрометра тканину перед кожним вимірюванням змочують протягом 1 хв. дистильованою водою, а у простого психрометра вона постійно опущена кінцем в судину з водою. В аспіраційному психрометрі повітря всмоктується вентилятором 6 (рис. 2.1, а) і проходить в розтрубах 3 і 4 трубки 5 біля термометрів 1 і 2 з постійною швидкістю – не менше 2 м/с. Вентилятор 6 одержує обертання від годинникового механізму 7.

а б

Рис. 2.1. Аспіраційний (а) і простий (б) психрометри

Постійна швидкість всмоктуваного повітря забезпечується певною швидкістю вентилятора, яку перевіряють через віконце 8 за часом одного оберту контрольної риски на барабані, вказаним у паспорті приладу.