- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра переробки, стандартизації і сиртефікації сировини
- •Методичні рекомендації
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 Класифікація текстильних волокон, їх властивості і методи розпізнавання
- •1.1. Стислі теоретичні відомості
- •1.1.1. Класифікація волокон за походженням і будовою
- •1.1.2. Хімічні властивості натуральних і штучних волокон
- •1.1.3. Розпізнавання текстильних волокон
- •1.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 Загальні методи вивчення і дослідження текстильної сировини
- •2.1. Стислі теоретичні відомості
- •2.1.1. Кліматичні умови при попередньому витримуванні та випробуванні сировини і матеріалів
- •2.1.2. Методи відбору проб (вибірок) для випробувань
- •2.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення довжини волокон
- •3.1. Стислі теоретичні відомості
- •3.1.1. Визначення довжини промірюванням окремих волокон
- •3.1.2. Визначення довжини волокон розсортовуванням штапелю на групи
- •3.2. Експериментальна частина.
- •Порядок виконання роботи
- •Характеристики довжини тіпаного льону
- •Характеристики довжини вовняного волокна
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення лінійної густини волокон і ниток
- •4.1. Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Основні характеристики лінійної густини лляного волокна
- •Таблиця 4.2 Основні характеристики лінійної густини ниток Довжина відрізків ниток 1 м
- •Контрольні питання
- •Визначення розщепленості волокна за показами манометра приладу впл
- •Лабораторна робота № 5 Хімічні волокна
- •5.1. Короткі теоретичні відомості.
- •5.2. Хімічні волокна на рубежі тисячоліть.
- •Загальне споживання пет волокон в світі
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозоване до 2050р.
- •Експериментальна частина.
- •Таблиця5.5
- •Таблиця 5.6
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 6 Асортимент і оцінка якості хімічних ниток
- •6.1. Короткі теоретичні відомості.
- •6.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •7.1.2. Електронна мікроскопія текстильних волокон
- •7.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Визначення характеристик механічних властивостей волокон при розтягуванні до розриву
- •8.1. Стислі теоретичні відомості
- •8.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 9 Визначення напівциклових характеристик механічних властивостей ниток і полотен при розтягуванні
- •9.1. Стислі теоретичні відомості
- •9.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 Визначення компонентів деформації текстильних ниток і полотен при розтягуванні
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •1. Для визначення зміни в часі подовження розтягнутих ниток і компонентів їх подовження застосовують релаксомір рм-5. Схема приладу наведена на рис. 10.1.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 11 Визначення втомних характеристик ниток при багаторазовому розтягуванні
- •11.1. Стислі теоретичні відомості
- •11.1.1. Методи визначення втомних характеристик
- •11.1.2. Будова і принцип дії пульсаторів
- •11.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Задана циклічна деформація і приблизна витривалість деяких видів ниток
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота №12 Визначення зміни лінійних розмірів тканин після прання і замочування
- •12.1. Стислі теоретичні відомості
- •12.1.1. Будова і принцип дії приладу утш-1
- •12.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Нормативні показники усадки тканин
- •I 1,5 1,5 Безусадкові
- •Таблиця 12.3
- •13.1.1. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі ті-1м
- •13.1.2. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі іт-3м
- •13.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Таблиця 13.1 Умови випробувань при визначенні стійкості тканин до стирання
- •Контрольні питання
- •Асортимент льоновмісних сумішей різних виробників модифікованого лляного волокна
- •Аналіз суміші, що містить льон і гідратцелюлозне волокно
- •14.1.2. Застосовування оптичних методів для контролю різних параметрів текстильних матеріалів
- •Матеріалів:
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 15 Визначення вологості текстильної сировини
- •15.1. Стислі теоретичні відомості
- •15.1.1. Визначення вологості матеріалів на сушильних (кондиційних) апаратах
- •15.1.2. Визначення вологості на електровологомірах
- •Експериментальна частина
- •Визначення вологості на сушильних апаратах
- •Визначення вологості на електровологомірі тев-1
- •Вологість волокон, визначена різними методами
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №16 Вивчення оптичних властивостей волокон і ниток
- •16.1 Короткі теоретичні відомості.
- •16.1.1. Фотоколориметричний метод аналізу.
- •Мал. 16.1. Оптична принципова схема колориметра кфк-2.
- •16.2. Експериментальна частина.
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота № 17 Визначення діелектричної проникності і тангенса кута втрат ниток (волокон)
- •17.1. Короткі теоретичні відомості.
- •Мал. 17.1. Послідовна (а) і паралельна (б) еквівалентні схеми і векторні діаграми конденсора з втратами.
- •Мал. 17.2. Криві частотної (а) і температурної (б) залежності діелектричних характеристик.
- •17.2. Експериментальна частина.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні питання.
- •ДодатокA
- •Кондиційна вогкість різних текстильних матеріалів
- •Додаток б
- •Якісний аналіз волокон різного походження
- •Список літератури
Характеристики довжини тіпаного льону
Межа класу |
0-20 |
20-50 |
50-100 |
100-200 |
200-300 |
300-400 |
400-500 |
500-600 |
600-700 | |
Показники |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 | |
Середня довжина волокон у класах, мм |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
Маса волокна в кожному класі, мг |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
Кількість волокон у кожному класі |
,шт. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
, % |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
Середня арифметична довжина, Lа, мм |
| |||||||||
Модальна довжина, мм |
| |||||||||
Коефіцієнт варіації, С; % |
| |||||||||
Середнє квадратичне відхилення, σ, мм |
| |||||||||
Середня масодовжина, Lд, мм |
| |||||||||
Модальна масодовжина, Lm, мм |
|
Таблиця 3.2
Характеристики довжини вовняного волокна
Межа груп |
Середня довжина , мм |
Маса групи волокон m, мг |
Кількість волокон у групі |
Середня арифме-тична довжина Lа, мм |
Модальна довжи-на,Lм мм |
Середнє квадрат. відхилення, S, мм |
Коефіці-єнт варіації С, % | |
ni, шт. |
ni, % | |||||||
0 - 9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
10 - 19 |
|
|
|
| ||||
20 - 29 |
|
|
|
| ||||
... |
|
|
|
| ||||
120-129 |
|
|
|
|
Контрольні питання
Поняття довжини волокон.
Яке значення зміни довжини волокон у процесі прядіння?
Перерахувати характеристики довжини волокон.
Як визначається середня масодовжина волокон?
Як графічно інтерпретують результати штапельного аналізу волокон?
Які існують методи визначення довжини волокон?
Лабораторна робота № 4 Визначення лінійної густини волокон і ниток
Мета роботи – вивчити методи визначення лінійної густини волокон і ниток.
4.1. Стислі теоретичні відомості
Товщина (тонина) – важлива властивість волокон і ниток. Чим тонше волокно, тим більш тонку, рівномірну і міцну пряжу можна спрясти. З більш тонких ниток виробляють більш тонкі, м'які тканини і трикотажні полотна з меншою витратою сировини.
Товщина волокон і ниток звичайно характеризується лінійною густиною, яка визначається відношенням їх маси до довжини:
, (4.1)
де m – маса, мг, г;
L - довжина, м, км.
Одиниця лінійної густини мг/м або г/км прийнята як міжнародна і має умовне найменування текс. Для волокон використовують також більш дрібну одиницю - мілітекс, або мг/км, а для деяких напівфабрикатів прядильного виробництва більшу одиницю – кілотекс, або кг/км.
Тонину волокон і ниток іноді характеризують номером N – відношенням довжини волокон і ниток до їх маси: , (4.2)
де N – метричний номер, мм/мг, м/г, км/кг.
Між лінійною густиною волокон і ниток і їх номером є така залежність: TN=1000.
Фактичною (Тф) називають лінійну густину одиночної пряжі або комплексної нитки, визначену дослідно-лабораторним шляхом, яка розраховується за формулою:
, (4.3)
де – загальна маса пасм або відрізків, г;
L – довжина нитки в пасмі або довжина відрізка, м;
n – кількість пасм або відрізків.
Кондиційною () називають лінійну густину ниток, обчислену з урахуванням їх нормованої вологості:
, (4.4)
де, Wн, Wф – відповідно нормована і фактична вологість ниток %.
Для оцінки нерівномірності текстильних ниток за лінійною густиною (за масою окремих пасем або відрізків) застосовують середнє квадратичне відхилення і коефіцієнт варіації. Нерівномірність ниток за лінійною густиною впливає на обривність в технологічних процесах виробництва, від неї залежать такі властивості готових виробів, як міцність при розтягуванні, стійкість до стирання, блиск та ін.