Контрольні питання.

1. Чим викликана необхідність отримання багатоциклових характеристик при розтягуванні?

2. Які зміни структури відбуваються у волокнах і нитках при багаторазовому розтягуванні?

3. Охарактеризуйте три фази зміни структури матеріалу при багаторазовому розтягуванні?

4. Види багатоциклових характеристик.

5. Який характер залежності між заданою циклічною деформацією і витривалістю?

6. За якими законами змінюється деформація в кожному циклі розтягування?

7. Які існують методи випробувань волокон і ниток на багаторазове розтягування і прилади для їх здійснення?

8. Як правильно вибрати метод випробування текстильної сировини на багаторазове розтягування?

Лабораторна робота №12 Визначення зміни лінійних розмірів тканин після прання і замочування

Мета роботи – вивчення основних характеристик і причин усадки тканин після прання і замочування, засвоєння методики її визначення з використанням ЕОМ.

12.1. Стислі теоретичні відомості

Усадкою називається зміна розмірів виробів унаслідок яких-небудь дій. Розрізняють лінійну У_l, поверхневу У_S і об'ємну У_V усадку. Усадку виражають у відсотках від початкових розмірів виробів і обчислюють за наступними формулами:

У_l=100(L₁-L₂)/L₁, (12.1)

У_S=100(S₁-S₂)/S₁ , (12.2)

У_V=100(V₁-V₂)/V₁, (12.3)

де: L₁, S₁, V_1, - відповідно початкові лінійні розміри (мм), площа (мм²) і об'єм (мм³) проби тканини;

L₂, S₂, V₂, - те ж, після яких-небудь дій.

Найбільша зміна розмірів спостерігається після прання виробів. Для виробів, що містять волокна вовни, замість прання застосовують замочування. Усадка виробів при пранні і замочуванні – це результат, в основному, процесу релаксації і набрякання волокон і ниток. Якщо початкові відстані між мітками проб дорівнюють 200 мм, формули усадки тканини по основі і утоку набувають вигляду:

У_о=100(200-L_o)/200=100-0,5L_o, (12.4)

У_у=100(200-L_o)/200=100-0,5L_у , (12.5)

де L_о, L_у – відстані між мітками по основі і утоку, мм

Формули усадки тканини за площею і об'ємом також перетворяться:

У_S=100-0,0025L_оLу, (12.6)

У_V=100-0,0025L_оL_уb₂/b₁, (12.7)

де b₁, b₂ – товщина тканини відповідно до і після прання, мм.

Методи визначення усадки ділять на дві групи. Методи першої групи дозволяють визначати часткову усадку матеріалу, викликану одноразовою дією волого-теплової обробки. Ці методи є прискореними і зафіксовані в стандартах. Методи другої групи передбачають визначення повної (максимальної) усадки матеріалу в результаті багаторазового прання або замочування однієї і тієї ж проби тканини. Загальну усадку тканини в цьому випадку визначають за формулою проф. А. Н. Соловйова:

У_о=100-100(1-0,01У₁)(1-0,01У₂)....(1-0,01У_n), (12.8)

де У₁, У₂, У_n – відповідно усадка після 1-го, 2-го , n-го процесів усаджування.

Повна усадка тканини від спільної дії X прань (замочувань) виражається емпіричною формулою:

У_о=X/(A+BX)=1/[(A/X)+B], (12.9)

де А, В – постійні коефіцієнти.

Перетворюючи цю формулу до вигляду 1/У_о=(А/X)+В і ввівши в неї позначення 1/У_о=Z і 1/X=U, одержують рівняння Z=АU+В, або Z=АU+В.

Розділивши експериментальні показники усадки тканин на дві частини, підставивши відповідні значення Z, U і B у емпіричні рівняння і розв’язуючи їх спільно, знаходять значення коефіцієнтів А і В.