- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра переробки, стандартизації і сиртефікації сировини
- •Методичні рекомендації
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 Класифікація текстильних волокон, їх властивості і методи розпізнавання
- •1.1. Стислі теоретичні відомості
- •1.1.1. Класифікація волокон за походженням і будовою
- •1.1.2. Хімічні властивості натуральних і штучних волокон
- •1.1.3. Розпізнавання текстильних волокон
- •1.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 Загальні методи вивчення і дослідження текстильної сировини
- •2.1. Стислі теоретичні відомості
- •2.1.1. Кліматичні умови при попередньому витримуванні та випробуванні сировини і матеріалів
- •2.1.2. Методи відбору проб (вибірок) для випробувань
- •2.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення довжини волокон
- •3.1. Стислі теоретичні відомості
- •3.1.1. Визначення довжини промірюванням окремих волокон
- •3.1.2. Визначення довжини волокон розсортовуванням штапелю на групи
- •3.2. Експериментальна частина.
- •Порядок виконання роботи
- •Характеристики довжини тіпаного льону
- •Характеристики довжини вовняного волокна
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення лінійної густини волокон і ниток
- •4.1. Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Основні характеристики лінійної густини лляного волокна
- •Таблиця 4.2 Основні характеристики лінійної густини ниток Довжина відрізків ниток 1 м
- •Контрольні питання
- •Визначення розщепленості волокна за показами манометра приладу впл
- •Лабораторна робота № 5 Хімічні волокна
- •5.1. Короткі теоретичні відомості.
- •5.2. Хімічні волокна на рубежі тисячоліть.
- •Загальне споживання пет волокон в світі
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозоване до 2050р.
- •Експериментальна частина.
- •Таблиця5.5
- •Таблиця 5.6
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 6 Асортимент і оцінка якості хімічних ниток
- •6.1. Короткі теоретичні відомості.
- •6.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •7.1.2. Електронна мікроскопія текстильних волокон
- •7.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Визначення характеристик механічних властивостей волокон при розтягуванні до розриву
- •8.1. Стислі теоретичні відомості
- •8.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 9 Визначення напівциклових характеристик механічних властивостей ниток і полотен при розтягуванні
- •9.1. Стислі теоретичні відомості
- •9.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 Визначення компонентів деформації текстильних ниток і полотен при розтягуванні
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •1. Для визначення зміни в часі подовження розтягнутих ниток і компонентів їх подовження застосовують релаксомір рм-5. Схема приладу наведена на рис. 10.1.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 11 Визначення втомних характеристик ниток при багаторазовому розтягуванні
- •11.1. Стислі теоретичні відомості
- •11.1.1. Методи визначення втомних характеристик
- •11.1.2. Будова і принцип дії пульсаторів
- •11.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Задана циклічна деформація і приблизна витривалість деяких видів ниток
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота №12 Визначення зміни лінійних розмірів тканин після прання і замочування
- •12.1. Стислі теоретичні відомості
- •12.1.1. Будова і принцип дії приладу утш-1
- •12.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Нормативні показники усадки тканин
- •I 1,5 1,5 Безусадкові
- •Таблиця 12.3
- •13.1.1. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі ті-1м
- •13.1.2. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі іт-3м
- •13.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Таблиця 13.1 Умови випробувань при визначенні стійкості тканин до стирання
- •Контрольні питання
- •Асортимент льоновмісних сумішей різних виробників модифікованого лляного волокна
- •Аналіз суміші, що містить льон і гідратцелюлозне волокно
- •14.1.2. Застосовування оптичних методів для контролю різних параметрів текстильних матеріалів
- •Матеріалів:
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 15 Визначення вологості текстильної сировини
- •15.1. Стислі теоретичні відомості
- •15.1.1. Визначення вологості матеріалів на сушильних (кондиційних) апаратах
- •15.1.2. Визначення вологості на електровологомірах
- •Експериментальна частина
- •Визначення вологості на сушильних апаратах
- •Визначення вологості на електровологомірі тев-1
- •Вологість волокон, визначена різними методами
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №16 Вивчення оптичних властивостей волокон і ниток
- •16.1 Короткі теоретичні відомості.
- •16.1.1. Фотоколориметричний метод аналізу.
- •Мал. 16.1. Оптична принципова схема колориметра кфк-2.
- •16.2. Експериментальна частина.
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота № 17 Визначення діелектричної проникності і тангенса кута втрат ниток (волокон)
- •17.1. Короткі теоретичні відомості.
- •Мал. 17.1. Послідовна (а) і паралельна (б) еквівалентні схеми і векторні діаграми конденсора з втратами.
- •Мал. 17.2. Криві частотної (а) і температурної (б) залежності діелектричних характеристик.
- •17.2. Експериментальна частина.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні питання.
- •ДодатокA
- •Кондиційна вогкість різних текстильних матеріалів
- •Додаток б
- •Якісний аналіз волокон різного походження
- •Список літератури
6.1. Короткі теоретичні відомості.
Хімічні нитки виробляють переважно у вигляді комплексних ниток і рідше - монониток, блискучих і матованих, незабарвленої і забарвленої, різної лінійної щільності, з різною кількістю елементарних ниток в комплексній нитці (табл. 6.1), на бобинах, копсах, снувальних валах, ткацьких навоях, секційних котушках і інших пакуваннях. Застосовуються вони в шовковій, шерстяній, трикотажній і текстильно-галантерейній промисловості.
Хімічні нитки одержують в основному з природних і синтетичних полімерів. Залежно від природи висхідного матеріалу всі види хімічних ниток підрозділяють на два класи - штучні і синтетичні.
Штучні нитки виробляють з природних високомолекулярних з'єднань - целюлози і білків. Основними видами штучних ниток є віскозні, ацетатні, триацетатні і мідно-аміачні нитки.
Синтетичні нитки проводять з полімерів, одержуваних шляхом синтезу різних хімічних речовин. Залежно від будови молекул синтетичні нитки розділяються на два великі класи - гетероцепні і карбоцепні.
До гетероцепних відносяться нитки, одержувані з синтетичних полімерів, основні ланцюги макромолекул яких побудовані з атомів вуглецю, кисню, азоту і інших елементів. До цієї найчисленнішої групи синтетичних ниток відносяться полікапроамідні (капрон, нейлон 6 і анід, нейлон 6,6); поліефірі (лавсан, терилен) поліуретанові (спандекс).
До карбоцепних відносяться нитки, що виробляються з синтетичних органічних речовин, основні ланцюги молекул яких побудовані тільки з атомів вуглецю. Найперспективнішими волокнами цієї групи є поліакрилонітрильні (нітрон, куртель) і поліолефінові (поліетилен, поліпропілен).
Таблиця 6.1.
Вид нитки |
Нормативний документ |
Призначення нитки |
Номінальна лінійна щільність, текс |
Число елемен тарних ниток в комплексній |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Віскозна незабарвлена центрифу гального способу отримання в бобинах |
ГОСТ 8871-84 |
Для шовкової, три-котажної, шер-стяної і текстильно- галантерейної про-мисловості |
33,3; 29; 22,2; 16,6; 13,3; 11; 8,4 |
65 65 40; 52 30; 40 24; 25; 30 20; 25 18; 20 |
Віскозна забарвлена центрифу гального способу отримання в бобинах |
ГОСТ 14308-77 |
Для шовкової, три-котажної, шер-стяної і текстильно- галантерейної промисловості
|
29; 22,2; 16,6; 13,3; 11; 8,4
|
65 40; 52 30; 40 30; 25; 24; 20 25; 20 18 |
Ацетатна в бобинах |
ГОСТ 9513-72 |
Для шовкової, три-котажної і тексти-льно-галантерейної промисловості |
22,2; 16,6; 13,3; 11; 8,4; 6,7 |
33; 38 25; 30 26 26 16 14; 16 |
Те ж, забарвлена
|
ГОСТ 14788-78 |
Те ж |
|
|
Тріацетат на в бобинах |
ГОСТ 22501-77 |
. |
22,2; 16,6; 13,3; 11; 8,4 6,7 |
32; 38; 40 35 26 22; 25 15; 19 15 |
Капронова в бобинах |
ГОСТ 7054-76 ДСТУ/ГОСТ 10063-2002, ДСТУ/ГОСТ 22693-2002 |
Для трикотажної промисловості для текстильної промисловості, гумово-технічних виробів |
6,7 5 3,3
2,2 1,67 |
12 12 6 і 8
1 1 |
Хімічні нитки, що виробляються, розрізняються по лінійній щільності, суканню, видам пакувань, що випускаються. Нитки і волокно випускають забарвленими, матованими, блискучими, звитими. Виробляють комплексні нитки, що складаються з елементарних, які можуть бути профільованими, і мононитки. Промисловість хімічних волокон випускає наступні хімічні волокна і нитки:
- віскозні - текстильна і технічна нитка, волокна;
-мідноаміачне волокно;
- ацетатна і триацетатна нитки, ацетатний джгут для сигаретних фільтрів;
-полікапроамідні - капронова текстильна нитка, кордова нитка, технічна нитка, бікомпонентні нитки; анидна кордова і технічна нитка;
- поліефірні - лавсанова текстильна і технічна нитка, волокно, моноволокно, текстурована нитка; поліакрилонітрильне - нітронове волокно (різане і джгутом);
- полівінілхлоридне - хлоринова технічна нитка і хлоринове волокно, полівінілхлоридне волокно (джгутове і різане);
- поліолефінові - поліпропіленова технічна нитка, волокно, плівкові і фібрильовані нитки, поліпропіленова нитка для сіновязального шпагату; поліуретанова нитка для сіновязального шпагату; поліуретанова нитка (спандекс); фторлонова технічна нитка і ін.
Комплексні нитки складаються з елементарних ниток лінійної густини від 0,6 до 0,045 текс. Число m елементарних ниток в комплексних визначається лінійною щільністю комплексних і елементарних ниток:
, (6.1)
де - лінійна щільність комплексної нитки;
- лінійна щільність елементарних ниток.
Зменшення лінійної щільності елементарних ниток з відповідним збільшенням числа елементарних ниток в комплексній дозволяє поліпшити еластичні властивості ниток і знизити їх жорсткість, підвищити гнучкість і надати виробам більш м'який гриф. Число елементарних ниток в комплексній визначає структуру їх поперечного перетину.
Хімічні нитки повинні володіти підвищеною еластичністю і стійкістю до стирання, багаторазовим розтягуючим деформаціям, подвійним вигинам, мати високу рівномірність по лінійній щільності, подовженню і розривному навантаженню, повинні володіти високою стійкістю до дії світла, вологи, повітря і поту, добре забарвлюватися і бути порівняно дешевими.