- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра переробки, стандартизації і сиртефікації сировини
- •Методичні рекомендації
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 Класифікація текстильних волокон, їх властивості і методи розпізнавання
- •1.1. Стислі теоретичні відомості
- •1.1.1. Класифікація волокон за походженням і будовою
- •1.1.2. Хімічні властивості натуральних і штучних волокон
- •1.1.3. Розпізнавання текстильних волокон
- •1.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 Загальні методи вивчення і дослідження текстильної сировини
- •2.1. Стислі теоретичні відомості
- •2.1.1. Кліматичні умови при попередньому витримуванні та випробуванні сировини і матеріалів
- •2.1.2. Методи відбору проб (вибірок) для випробувань
- •2.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення довжини волокон
- •3.1. Стислі теоретичні відомості
- •3.1.1. Визначення довжини промірюванням окремих волокон
- •3.1.2. Визначення довжини волокон розсортовуванням штапелю на групи
- •3.2. Експериментальна частина.
- •Порядок виконання роботи
- •Характеристики довжини тіпаного льону
- •Характеристики довжини вовняного волокна
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення лінійної густини волокон і ниток
- •4.1. Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Основні характеристики лінійної густини лляного волокна
- •Таблиця 4.2 Основні характеристики лінійної густини ниток Довжина відрізків ниток 1 м
- •Контрольні питання
- •Визначення розщепленості волокна за показами манометра приладу впл
- •Лабораторна робота № 5 Хімічні волокна
- •5.1. Короткі теоретичні відомості.
- •5.2. Хімічні волокна на рубежі тисячоліть.
- •Загальне споживання пет волокон в світі
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозоване до 2050р.
- •Експериментальна частина.
- •Таблиця5.5
- •Таблиця 5.6
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 6 Асортимент і оцінка якості хімічних ниток
- •6.1. Короткі теоретичні відомості.
- •6.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •7.1.2. Електронна мікроскопія текстильних волокон
- •7.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Визначення характеристик механічних властивостей волокон при розтягуванні до розриву
- •8.1. Стислі теоретичні відомості
- •8.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 9 Визначення напівциклових характеристик механічних властивостей ниток і полотен при розтягуванні
- •9.1. Стислі теоретичні відомості
- •9.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 Визначення компонентів деформації текстильних ниток і полотен при розтягуванні
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •1. Для визначення зміни в часі подовження розтягнутих ниток і компонентів їх подовження застосовують релаксомір рм-5. Схема приладу наведена на рис. 10.1.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 11 Визначення втомних характеристик ниток при багаторазовому розтягуванні
- •11.1. Стислі теоретичні відомості
- •11.1.1. Методи визначення втомних характеристик
- •11.1.2. Будова і принцип дії пульсаторів
- •11.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Задана циклічна деформація і приблизна витривалість деяких видів ниток
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота №12 Визначення зміни лінійних розмірів тканин після прання і замочування
- •12.1. Стислі теоретичні відомості
- •12.1.1. Будова і принцип дії приладу утш-1
- •12.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Нормативні показники усадки тканин
- •I 1,5 1,5 Безусадкові
- •Таблиця 12.3
- •13.1.1. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі ті-1м
- •13.1.2. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі іт-3м
- •13.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Таблиця 13.1 Умови випробувань при визначенні стійкості тканин до стирання
- •Контрольні питання
- •Асортимент льоновмісних сумішей різних виробників модифікованого лляного волокна
- •Аналіз суміші, що містить льон і гідратцелюлозне волокно
- •14.1.2. Застосовування оптичних методів для контролю різних параметрів текстильних матеріалів
- •Матеріалів:
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 15 Визначення вологості текстильної сировини
- •15.1. Стислі теоретичні відомості
- •15.1.1. Визначення вологості матеріалів на сушильних (кондиційних) апаратах
- •15.1.2. Визначення вологості на електровологомірах
- •Експериментальна частина
- •Визначення вологості на сушильних апаратах
- •Визначення вологості на електровологомірі тев-1
- •Вологість волокон, визначена різними методами
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №16 Вивчення оптичних властивостей волокон і ниток
- •16.1 Короткі теоретичні відомості.
- •16.1.1. Фотоколориметричний метод аналізу.
- •Мал. 16.1. Оптична принципова схема колориметра кфк-2.
- •16.2. Експериментальна частина.
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота № 17 Визначення діелектричної проникності і тангенса кута втрат ниток (волокон)
- •17.1. Короткі теоретичні відомості.
- •Мал. 17.1. Послідовна (а) і паралельна (б) еквівалентні схеми і векторні діаграми конденсора з втратами.
- •Мал. 17.2. Криві частотної (а) і температурної (б) залежності діелектричних характеристик.
- •17.2. Експериментальна частина.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні питання.
- •ДодатокA
- •Кондиційна вогкість різних текстильних матеріалів
- •Додаток б
- •Якісний аналіз волокон різного походження
- •Список літератури
9.2. Експериментальна частина
Застосувані прилади і матеріали: розривна машина маятникового типу РМ-3-1, ваги торсійні, набір ниток і полотен для визначення розривних напівциклових характеристик.
Порядок виконання роботи
1. Вивчення стандартного методу випробування ниток на розрив мотками.
Відібрані для випробування пакування ниток (одиниці продукції) витримують в нормальних кліматичних умовах, потім на мотовилі відмотують пасма завдовжки 200, 100, 50, 25, 10 або 5 м. Довжину пасма вибирають за ГОСТ 6611.1-73 залежно від лінійної густини нитки. Кінці ниток в пасмі зв'язують. Готові пасма знімають з крони мотовила і надягають на гачки розривної машини в розпрямленому неперекрученому стані, притримуючи пальцем в злегка натягнутому стані до вибору слабкого місця і натягнення ниток машиною.
Для розриву пасем важіль 14 (див. рис. 9.1) повертають на себе. Після розриву пасма за шкалою визначають його фактичне розривне навантаження Рр.
Визначення міцності пасем на розрив звичайно поєднують з визначенням лінійної густини ниток. Для цього після розриву пасмо знімають з гачків машини і визначають його масу з погрішністю не більш ніж 0,5% маси пасма. Після зважування всіх пасем розраховують їх загальну масу . Кількість випробовуваних пасем регламентується стандартом.
За результатами випробувань розраховують зведені характеристики:
фактичну лінійну густину нитки (текс):
, (9.7)
де ∑m - загальна маса всіх пасем, г;
- довжина нитки в пасмі, м;
- кількість пасем;
питоме розривне навантаження нитки (гс/текс):
, (9.8)
де Рр - розривне навантаження пасма, кгс;
2 – кількість відгалуджень ниток в пасмі, що розривається;
n – число витків ниток в пасмі.
2. Визначення напівциклових характеристик при розриві одиночних ниток.
При випробуванні встановлюють затискну відстань (звичайно 500 або 200 мм) і таку швидкість руху нижнього затискача, щоб розтягування пряжі до розриву відбувалося за 10 3, а комплексних ниток – за 203.
Перед випробуваннями пакування з нитками витримують в нормальних кліматичних умовах. Кількість пакувань і кількість випробувань ниток з кожного пакування регламентується ОСТ 6611.0-73 – ГОСТ 6611.4-73. Перед випробуванням кожного пакування відмотують і відкидають 1-10 м нитки, а між випробуваннями відмотують 10-15 м лляної пряжі і шовку-сирцю або 1-3 м усіх інших ниток. При випробуванні бавовняної пряжі такого відмотування не здійснюють.
Нитку заправляють в затискачі розривної машини під попереднім навантаженням з розрахунку 0,50,1 гс/текс.
Щоб уникнути проковзування або перекушування ниток в затискачах допускається застосовувати прокладки або користуватися завитковими затискачами равликів. При цьому кінці прокладок повинні бути встановлені урівень з торцями щічок-затискачів. Випробування не враховується, якщо нитка обірвалася на відстані менше 5 мм від затискача. При заправленні нитки в затискач не допускається дотик руками до робочої ділянки нитки. Необхідно також стежити, щоб при заправленні нитка не розкручувалася.
Після розриву нитки в таблицю 9.1 записують значення розривного навантаження . Для розрахунку лінійної густини і нерівноти нитки за лінійною густиною і питомим розривним навантаженнямлезом зрізають у затискачів обидва кінці розірваної нитки і визначають їх масуm, яку також заносять в таблицю відліку для розрахунку по ній лінійній густини ділянок нитки:
, (9.8)
де m – маса проби, мг;
L – затискна довжина, м.
Таблиця 9.1.
Показники механічних властивостей ниток при розтягуванні
№ п/п |
Розривне навантаження, Рр, кГ |
Маса пасма, m, г |
Фактична лінійна щільність, Тф, текс |
Питоме розривне навантаження, Ру, г/текс |
Середнє квадратичне відхилення, S, г/текс |
Коефіцієнт варіації, С, % |
1 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
|
|
10 |
|
|
|
|
|
|
Для визначення розривних характеристик текстильних полотен звичайно застосовують розривні машини з маятниковим силовимірювачем (РТ-250), а також безінерційні розривні машини з постійною швидкістю деформації одиничної проби.
Для оцінки сорту полотен визначають Рр, Т, Ру, lр, επ.
У таблицю для реєстрації вимірювань повинні бути занесені такі показники:, , m, Т, із зазначенням одиниць вимірювання. Кількість рядків повинна дорівнювати кількості випробувань плюс два рядки.
Статистична обробка результатів випробувань здійснюється за нижченаведеними формулами:
Вибіркове середнє:
, (9.9)
де n – кількість вимірювань; - окремі результати вимірювань.
Середнє квадратичне відхилення:
(9.10)
Коефіцієнт варіації
(9.11)
Розмах варіювання визначають для m вибірок по в кожній:
(9.12)
Нерівномірність матеріалу оцінюють за середнім розмахом:
(9.13)