9.2. Експериментальна частина

Застосувані прилади і матеріали: розривна машина маятникового типу РМ-3-1, ваги торсійні, набір ниток і полотен для визначення розривних напівциклових характеристик.

Порядок виконання роботи

1. Вивчення стандартного методу випробування ниток на розрив мотками.

Відібрані для випробування пакування ниток (одиниці продукції) витримують в нормальних кліматичних умовах, потім на мотовилі відмотують пасма завдовжки 200, 100, 50, 25, 10 або 5 м. Довжину пасма вибирають за ГОСТ 6611.1-73 залежно від лінійної густини нитки. Кінці ниток в пасмі зв'язують. Готові пасма знімають з крони мотовила і надягають на гачки розривної машини в розпрямленому неперекрученому стані, притримуючи пальцем в злегка натягнутому стані до вибору слабкого місця і натягнення ниток машиною.

Для розриву пасем важіль 14 (див. рис. 9.1) повертають на себе. Після розриву пасма за шкалою визначають його фактичне розривне навантаження Р_р.

Визначення міцності пасем на розрив звичайно поєднують з визначенням лінійної густини ниток. Для цього після розриву пасмо знімають з гачків машини і визначають його масу з погрішністю не більш ніж 0,5% маси пасма. Після зважування всіх пасем розраховують їх загальну масу . Кількість випробовуваних пасем регламентується стандартом.

За результатами випробувань розраховують зведені характеристики:

фактичну лінійну густину нитки (текс):

, (9.7)

де ∑m - загальна маса всіх пасем, г;

- довжина нитки в пасмі, м;

- кількість пасем;

питоме розривне навантаження нитки (гс/текс):

, (9.8)

де Р_р - розривне навантаження пасма, кгс;

2 – кількість відгалуджень ниток в пасмі, що розривається;

n – число витків ниток в пасмі.

2. Визначення напівциклових характеристик при розриві одиночних ниток.

При випробуванні встановлюють затискну відстань (звичайно 500 або 200 мм) і таку швидкість руху нижнього затискача, щоб розтягування пряжі до розриву відбувалося за 10 3, а комплексних ниток – за 203.

Перед випробуваннями пакування з нитками витримують в нормальних кліматичних умовах. Кількість пакувань і кількість випробувань ниток з кожного пакування регламентується ОСТ 6611.0-73 – ГОСТ 6611.4-73. Перед випробуванням кожного пакування відмотують і відкидають 1-10 м нитки, а між випробуваннями відмотують 10-15 м лляної пряжі і шовку-сирцю або 1-3 м усіх інших ниток. При випробуванні бавовняної пряжі такого відмотування не здійснюють.

Нитку заправляють в затискачі розривної машини під попереднім навантаженням з розрахунку 0,50,1 гс/текс.

Щоб уникнути проковзування або перекушування ниток в затискачах допускається застосовувати прокладки або користуватися завитковими затискачами равликів. При цьому кінці прокладок повинні бути встановлені урівень з торцями щічок-затискачів. Випробування не враховується, якщо нитка обірвалася на відстані менше 5 мм від затискача. При заправленні нитки в затискач не допускається дотик руками до робочої ділянки нитки. Необхідно також стежити, щоб при заправленні нитка не розкручувалася.

Після розриву нитки в таблицю 9.1 записують значення розривного навантаження . Для розрахунку лінійної густини і нерівноти нитки за лінійною густиною і питомим розривним навантаженнямлезом зрізають у затискачів обидва кінці розірваної нитки і визначають їх масуm, яку також заносять в таблицю відліку для розрахунку по ній лінійній густини ділянок нитки:

, (9.8)

де m – маса проби, мг;

L – затискна довжина, м.

Таблиця 9.1.

Показники механічних властивостей ниток при розтягуванні

№ п/п	Розривне навантаження, Рр, кГ	Маса пасма, m, г	Фактична лінійна щільність, Тф, текс	Питоме розривне навантаження, Ру, г/текс	Середнє квадратичне відхилення, S, г/текс	Коефіцієнт варіації, С, %
1
2
…
10

Для визначення розривних характеристик текстильних полотен звичайно застосовують розривні машини з маятниковим силовимірювачем (РТ-250), а також безінерційні розривні машини з постійною швидкістю деформації одиничної проби.

Для оцінки сорту полотен визначають Рр, Т, Ру, lр, ε_π.

У таблицю для реєстрації вимірювань повинні бути занесені такі показники:, , m, Т, із зазначенням одиниць вимірювання. Кількість рядків повинна дорівнювати кількості випробувань плюс два рядки.

Статистична обробка результатів випробувань здійснюється за нижченаведеними формулами:

Вибіркове середнє:

, (9.9)

де n – кількість вимірювань; - окремі результати вимірювань.

Середнє квадратичне відхилення:

(9.10)

Коефіцієнт варіації

(9.11)

Розмах варіювання визначають для m вибірок по в кожній:

(9.12)

Нерівномірність матеріалу оцінюють за середнім розмахом:

(9.13)