2. Експериментальна частина

1. Визначення вологості на сушильних апаратах

Від партії матеріалу відбирають проби згідно з ГОСТ 6611.0-73 - ГОСТ 6671.4-75.

Для визначення вологості ниток з кожної відібраної одиниці продукції негайно відмотують або зрізають і відкидають 10 зовнішніх шарів ниток (для шпуль і починків нитки відмотують по конусу). Потім, зрізаючи або стягуючи шари ниток приблизно в рівній кількості з кожної одиниці продукції, відбирають одну пробу масою 100-125 г. Для визначення вологості в сушильній шафі відбирають дві проби масою 8-10 г кожна.

Відібрану пробу негайно зважують з відносною похибкою 0,1% вимірюваної величини. На апараті АК-2 у корзину закладають всю пробу.

Корзину з пробою поміщають в апарат, прогрітий до температури сушіння 107±2°С для всіх ниток, окрім хлоринових і полівінілхлоридних (для них прийнята температура 682°С), і вмикають вентилятор. Через 30 хв. після вимикання вентилятора на апараті здійснюють зважування проби із записом її маси. Подальші зважування здійснюються через кожні 20 хв. до отримання постійної маси, тобто до тих пір, поки результати двох послідовних вимірювань відрізнятимуться не більше ніж на 0,1%. Результат визначення маси при останньому зважуванніприймається за постійну масу. Розрахунок фактичної вологості здійснюють за відповідною формулою.

Слід враховувати, що висушування на кондиційних апаратах не може забезпечити повного видалення вологи із зразка, оскільки частина вологи, яка створює мономолекулярний шар, утримується в матеріалі з великою енергією. Крім того, повітря, що використовується для висушування хоча і нагріте до високої температури, все ж таки містить пари води. Отримання абсолютно сухого матеріалу можливе тільки на спеціальних установках в умовах глибокого вакууму, при повній відсутності водяної пари. Такі установки застосовують для отримання ізотерм сорбції і десорбції при наукових дослідженнях.

2. Визначення вологості на електровологомірі тев-1

Електроємнісний вологомір електромісткості ТЕВ-1 (рис. 15.2) має датчик-конденсатор, що складається з двох коаксіальних циліндрових обкладок 2 і 3, між якими закладають випробовувану пробу волокна. На передній панелі приладу встановлені шкали вологості матеріалу 8, міліамперметр 6 для настроювання і контролю приладу, кнопки і рукоятки управління. Залежність діелектричної проникності волокна, а отже, і ємності датчика від вологості волокна має нелінійний характер і різна для бавовни і віскозного штапельного волокна. Тому шкали вологості мають нелінійний характер і проградуйовані роздільно для кожного виду матеріалу.

Рис. 15.2. Електроємнісний вологомір ТЕВ-1.

Підготовка приладу до проведення випробувань здійснюється таким чином. Приєднавши до клеми 1 провід заземлення, включають вилку шнура приладу в розетку електричної мережі з напругою 220 В. При вмиканні тумблера 9 живлення приладу, спалахує сигнальна лампа 12. Після прогрівання приладу протягом 5-10 хв. ручкою 10 вимірювального конденсатора встановлюють стрілку 11 на нульову поділку вимірювальної шкали. Встановивши перемикач шкал 4 з покажчиком 5 виду матеріалу в положення «бавовна», ручкою регулятора опору R слід встановити стрілку мікроамперметра 6 в нульове положення. Після цього натискають кнопку «К».

Якщо при цьому стрілка мікроамперметра відхилиться від нуля, не відпускаючи кнопку, поворотом ручки 7 підстроювального конденсатора встановлюють стрілку мікроамперметра на нуль.

Потім, звільнивши кнопку «К», слід встановити перемикач 4 в положення «еталон» і знов натискувати кнопку «К» - при цьому стрілка мікроамперметра відхилиться вліво. Обертаючи ручку 10 вимірювального конденсатора, встановлюють стрілку мікроамперметра в нульове положення. При цьому покажчик 11 ручки конденсатора повинен встати проти еталонної мітки, позначеної чорним кружком на шкалі 8, що підтверджує справність приладу.

На прогрітому і перевіреному за еталоном приладі перемикач 4 необхідно встановити в потрібне положення залежно від виду випробовуваного матеріалу.

Проба волокна, відібрана для вимірювання вологості, повинна зберігатися в герметично закритій тарі. Безпосередньо перед випробуванням від проби відділяють три наважки по 500,5 г кожна. Наважку волокна рівномірно укладують в датчик конденсатор приладу. Після цього треба натискати кнопку «К» - стрілка мікроамперметра при цьому відхилиться від нуля. Не відпускаючи кнопку поворотом ручки 10 вимірювального конденсатора встановити стрілку мікроамперметра в нульове положення, після чого відпустити кнопку «К». Стрілка 11 покаже вологість наважки матеріалу на відповідній шкалі 8. Закінчивши вимірювання, необхідно повернути стрілку 11 вимірювального конденсатора в нульове положення. Потім, вийнявши першу і заклавши другу наважку матеріалу, здійснити наступне вимірювання.

За результатами вимірювань вологості трьох наважок підраховують середню вологість проби.

Після визначення фактичної вологості проб розраховують кондиційну масу партії матеріалу. Одержані результати випробувань заносять в таблицю 15.1.

Таблиця 15.1