- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра переробки, стандартизації і сиртефікації сировини
- •Методичні рекомендації
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 Класифікація текстильних волокон, їх властивості і методи розпізнавання
- •1.1. Стислі теоретичні відомості
- •1.1.1. Класифікація волокон за походженням і будовою
- •1.1.2. Хімічні властивості натуральних і штучних волокон
- •1.1.3. Розпізнавання текстильних волокон
- •1.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 Загальні методи вивчення і дослідження текстильної сировини
- •2.1. Стислі теоретичні відомості
- •2.1.1. Кліматичні умови при попередньому витримуванні та випробуванні сировини і матеріалів
- •2.1.2. Методи відбору проб (вибірок) для випробувань
- •2.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення довжини волокон
- •3.1. Стислі теоретичні відомості
- •3.1.1. Визначення довжини промірюванням окремих волокон
- •3.1.2. Визначення довжини волокон розсортовуванням штапелю на групи
- •3.2. Експериментальна частина.
- •Порядок виконання роботи
- •Характеристики довжини тіпаного льону
- •Характеристики довжини вовняного волокна
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення лінійної густини волокон і ниток
- •4.1. Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Основні характеристики лінійної густини лляного волокна
- •Таблиця 4.2 Основні характеристики лінійної густини ниток Довжина відрізків ниток 1 м
- •Контрольні питання
- •Визначення розщепленості волокна за показами манометра приладу впл
- •Лабораторна робота № 5 Хімічні волокна
- •5.1. Короткі теоретичні відомості.
- •5.2. Хімічні волокна на рубежі тисячоліть.
- •Загальне споживання пет волокон в світі
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозоване до 2050р.
- •Експериментальна частина.
- •Таблиця5.5
- •Таблиця 5.6
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 6 Асортимент і оцінка якості хімічних ниток
- •6.1. Короткі теоретичні відомості.
- •6.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •7.1.2. Електронна мікроскопія текстильних волокон
- •7.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Визначення характеристик механічних властивостей волокон при розтягуванні до розриву
- •8.1. Стислі теоретичні відомості
- •8.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 9 Визначення напівциклових характеристик механічних властивостей ниток і полотен при розтягуванні
- •9.1. Стислі теоретичні відомості
- •9.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 Визначення компонентів деформації текстильних ниток і полотен при розтягуванні
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •1. Для визначення зміни в часі подовження розтягнутих ниток і компонентів їх подовження застосовують релаксомір рм-5. Схема приладу наведена на рис. 10.1.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 11 Визначення втомних характеристик ниток при багаторазовому розтягуванні
- •11.1. Стислі теоретичні відомості
- •11.1.1. Методи визначення втомних характеристик
- •11.1.2. Будова і принцип дії пульсаторів
- •11.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Задана циклічна деформація і приблизна витривалість деяких видів ниток
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота №12 Визначення зміни лінійних розмірів тканин після прання і замочування
- •12.1. Стислі теоретичні відомості
- •12.1.1. Будова і принцип дії приладу утш-1
- •12.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Нормативні показники усадки тканин
- •I 1,5 1,5 Безусадкові
- •Таблиця 12.3
- •13.1.1. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі ті-1м
- •13.1.2. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі іт-3м
- •13.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Таблиця 13.1 Умови випробувань при визначенні стійкості тканин до стирання
- •Контрольні питання
- •Асортимент льоновмісних сумішей різних виробників модифікованого лляного волокна
- •Аналіз суміші, що містить льон і гідратцелюлозне волокно
- •14.1.2. Застосовування оптичних методів для контролю різних параметрів текстильних матеріалів
- •Матеріалів:
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 15 Визначення вологості текстильної сировини
- •15.1. Стислі теоретичні відомості
- •15.1.1. Визначення вологості матеріалів на сушильних (кондиційних) апаратах
- •15.1.2. Визначення вологості на електровологомірах
- •Експериментальна частина
- •Визначення вологості на сушильних апаратах
- •Визначення вологості на електровологомірі тев-1
- •Вологість волокон, визначена різними методами
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №16 Вивчення оптичних властивостей волокон і ниток
- •16.1 Короткі теоретичні відомості.
- •16.1.1. Фотоколориметричний метод аналізу.
- •Мал. 16.1. Оптична принципова схема колориметра кфк-2.
- •16.2. Експериментальна частина.
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота № 17 Визначення діелектричної проникності і тангенса кута втрат ниток (волокон)
- •17.1. Короткі теоретичні відомості.
- •Мал. 17.1. Послідовна (а) і паралельна (б) еквівалентні схеми і векторні діаграми конденсора з втратами.
- •Мал. 17.2. Криві частотної (а) і температурної (б) залежності діелектричних характеристик.
- •17.2. Експериментальна частина.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні питання.
- •ДодатокA
- •Кондиційна вогкість різних текстильних матеріалів
- •Додаток б
- •Якісний аналіз волокон різного походження
- •Список літератури
5.2. Хімічні волокна на рубежі тисячоліть.
60 минулих років для світової і вітчизняної промисловості хімічних волокон (в першу чергу синтетичних) виявилися справді революційними. Наприклад, з 1950 по 2000 р.р. світове виробництво хімічних волокон в світі виросло з 1,7 до 2,8 млн. т, тобто більш ніж в 16 разів. Якщо 50 років тому синтетичних волокон в світі було випущено 70 тис. т в рік, або 4 % (інші 96 % - волокна і нитки целюлозного походження), то до кінця 2000 р. синтетичних волокон проведено 25,3 млн. т або 90 %. Тобто частка синтетичних волокон в світовому балансі хімічних волоконних матеріалів збільшилася в 22,5 рази, а целюлозних скоротилася в 9,6 рази.
На початку ХХІ століття відбулася кардинальна зміна сировинного балансу текстильної промисловості. Приріст виробництва текстильної сировини здійснюватиметься за рахунок хімічних волоконних матеріалів (ХВМ), частка яких до 2005 р. досягне 75 % від світового виробництва всіх видів текстильних волоконних матеріалів (ТВМ).
Як і в цей час, з розчинів або розплавів полімерів формуватимуться: комплексні нитки, що складаються з обмеженої кількості елементарних ниток (від 3 до 200); джгути, що складаються з дуже великої кількості елементарних ниток (сотні тисяч); плівкові матеріали; штамповані вироби (деталі взуття і одягу)
Проте співвідношення між цими видами продукції значно зміниться. Виробництво хімічних комплексних ниток збільшиться, а вироблення джгутів - зменшиться. Це доцільно технологічно і вигідно економічно. Комплексна нитка може бути використана для вироблення тканин або трикотажних виробів, а джгут призначений для отримання волокон певної довжини (від 30 до 200 мм), з яких виробляється пряжа із застосуванням багатоперехідної технології прядіння.
В даний час вже розроблені способи вироблення з комплексних ниток пряжеподібних ниток, що володіють підвищеною об'ємністю, пористістю і ворсистою, одержуваних методом пневмотекстурування або за допомогою прийомів фізичної і хімічної модифікації.
Хімічні волокна в основному застосовуватимуться для вироблення пряжі з суміші з іншими волокнами. Різко зросте виробництво пряжеподібних комплексних ниток.
В період з 1960 по 1982 р.р. основним виглядом ХВМ були поліамідні (ПА), але в 1982 р. дуже швидко стало розвиватися виробництво поліефірних (ПЕ) волокон і ниток, і їх частка в загальному світовому виробництві ХВМ досягла до 2000 р. - 60 %. Мається на увазі перевагу поліетилентерефталат (ПЕТ). Цей полімерний продукт переробляють в гущавині всього в поліефірні волокна і нитки (65-67 % від загального випуску полімеру), пластмасові бутлі різної місткості (25-28%), плівки для аудіо - і відеокасет, конденсаторів, харчової упаковки, литьевых і інших виробів (5-10 %). В 2000-2010 р.р. збільшення випуску ПЕТ складе в середньому 6 % (ця величина одна з найвищих для синтетичних полімерів), що дозволить за 10 років розширити "поліефірний" ринок практично удвічі. Ця тенденція збережеться у всіх регіонах світу, серед яких головним виробником і постачальником залишиться Азія (Китай, Тайвань, Південна Корея, Японія). До 2010р. їх випуск в регіоні повинен перевищити 20 млн. т, з яких 7 млн. т - Китай; 8,5 млн. т - Тайвань, Південна Корея і Японія.
Світовий попит на поліефірні волокна і нитки по регіонах представлені в таблиці 5.3.
Таблиця 5.3