VM_pidr
.pdf
|
|
x1 + x2 + x3 = 3, |
||
|
3x1 + 4 x2 + 3x3 = 10, |
|||
|
9 x1 + 8 x2 + 5 x3 = 14. |
|||
Розв’язування. Позначимо через |
|
|||
1 |
1 |
1 |
x1 |
3 |
A = 3 |
4 |
3 |
, X = x2 |
, B = 10 . |
9 |
8 |
5 |
x3 |
14 |
Система лінійних рівнянь запишеться у матричній формі AX = B.Матричний розв’язок системи буде X = A−1B.
Для знаходження оберненої матриці A−1 |
обчислимо визначник |
||||||||
|
1 |
1 |
1 |
= 20 + 24 + 27 − 36 |
− 15 − 24 = −4. |
||||
|
|
A |
|
= |
3 |
4 |
3 |
||
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
9 |
8 |
5 |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оскільки A ≠ 0 , то для матриці A існує обернена A−1 , а зна-
чить можна знайти єдиний розв’язок вихідної системи. Знайдемо алгебраїчні доповнення до елементів заданої матриці:
A |
= ( −1 )2 |
|
|
|
|
|
4 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= 20 − 24 = −4; |
||||||
11 |
|
|
|
|
|
|
8 |
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
A = ( −1 )3 |
|
|
|
|
|
|
|
3 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= −( 15 − 27 ) = 12; |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
12 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
A |
= ( −1 )4 |
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
= 24 − 36 = −12; |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
13 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
A |
= ( −1 )3 |
|
|
|
|
|
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
= −( 5 − 8 ) = 3; |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
21 |
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
A |
= ( −1 )4 |
|
|
|
|
|
1 1 |
|
|
|
|
= 5 − 9 = −4; |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
22 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
A = ( −1 )5 |
|
|
|
1 |
1 |
|
|
|
= −( 8 − 9 ) = 1; |
|||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
23 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
A = ( −1 )4 |
|
|
1 1 |
|
= 3 − 4 = −1; |
|||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||
31 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
51
A |
= ( −1 )5 |
|
1 |
1 |
= 0; |
32 |
|
3 |
3 |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
1 |
1 |
|
A |
= ( −1 )6 |
|
= 4 − 3 = 1. |
||
33 |
|
3 |
4 |
|
− 4 |
12 |
− 12 |
||
Складемо матрицю з цих алгебраїчних доповнень |
3 |
− 4 |
0 |
. |
|
− 1 |
0 |
1 |
|
|
|
|
|
|
Транспонуючи її, запишемо приєднану матрицю
AП |
− 4 |
|
3 |
− 1 |
|
|||
= |
12 |
− 4 |
0 |
. |
|
|||
|
|
− 12 |
|
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
− 4 |
3 |
− 1 |
|
Обернена матриця має вигляд |
|
− 1 |
= − |
1 |
|
|
− 4 |
|
A |
|
|
|
12 |
0 . |
|||
|
4 |
|||||||
|
|
|
|
− 12 |
1 |
1 |
||
|
|
|
|
|
Знайдемо розв'язок заданої системи:
|
|
− 4 |
3 |
− 1 |
3 |
|
X = A− 1B = − |
1 |
12 − 4 0 |
10 = |
|||
|
||||||
4 |
− 12 |
1 |
1 |
14 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
( −4 ) 3 + 3 10 + ( −1 ) 14 |
|
|
|
4 |
|
|
|
− 1 |
|
|||||
= − |
1 |
|
12 3 + ( −4 ) 10 |
+ 0 14 |
|
= − |
1 |
|
− 4 |
|
= |
|
1 |
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
4 |
4 |
|||||||||||||||
|
( −12 ) 3 + 1 10 |
+ 1 14 |
|
− 12 |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розв’язок системи лінійних рівнянь такий: x1 = −1; x2 = 1; x3 = 3.
§11. Метод Гаусса
Задана система n лінійних алгебраїчних рівнянь з n невідо-
мими (1.4).
Вважаємо, що коефіцієнт a11 ≠ 0 . В іншому випадку, переста-
вим місцями такі довільні два рівняння, щоб в першому із них був коефіцієнт біля x1 , що не дорівнює нулю.
Метод Гаусса розв’язування системи n лінійних алгебраїчних
52
рівнянь полягає в послідовному виключенні невідомих. Покажемо суть цього методу.
Поділимо перше рівняння на коефіцієнт а11 і позначимо
a( 1 ) = |
a1 j |
( j = 1,2,3,...,n ), b( 1 ) = |
b |
|
|
1 |
. |
||
1 j |
a11 |
1 |
a11 |
|
|
|
Далі від другого рівняння віднімемо перше рівняння, помножене на a21 ; від третього рівняння віднімемо перше, помножене на a31 і т.д.
В результаті одержимо нову систему лінійних алгебраїчних рівнянь, в якій x1 виключено з усіх рівнянь, починаючи з другого:
|
a( 1 ) x |
1 |
+ a( 1 ) x |
2 |
+ a( 1 ) x |
3 |
+ ...+ a( 1 ) x |
n |
= b( 1 ) , |
|
||||||||
|
|
11 |
|
|
12 |
|
13 |
|
1n |
|
1 |
|
||||||
|
|
|
( 1 ) |
x2 |
|
( 1 ) |
x3 |
|
|
( 1 ) |
|
( 1 ) |
, |
|
||||
|
|
|
a22 |
+ a23 |
+ ...+ a2n |
xn = b2 |
|
|
||||||||||
|
|
|
a32( 1 ) x2 |
+ a33( 1 ) x3 |
+ ...+ a3( 1n ) xn = b3( 1 ) , |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
............................................................ |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
( 1 ) |
|
|
( 1 ) |
|
|
|
( 1 ) |
|
( 1 ) |
|
|
|||
|
|
|
an2 |
x2 |
+ an3 |
x3 |
+ ...+ ann |
xn = bn |
|
. |
|
|||||||
Тут |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a( 1 ) ,a( 1 ) ,...,a( 1 ) ,a( 1 ) ,a( 1 ) |
...,a( 1 ) ,...,a( 1 ) |
,a( 1 ) ,...a( 1 ) ,b( 1 ) ,b( 1 ) |
,...,b( 1 ) - |
|||||||||||||||
22 23 |
2n 32 |
|
33 |
|
3n |
|
|
n2 |
|
n3 |
nn |
2 |
|
3 |
n |
нові коефіцієнти і вільні члени, які одержались після перетворень за формулами:
aij( 1 ) = aij − a1( 1j ) a1 j , |
|
|||
b( 1 ) = b |
j |
− b( 1 ) a |
1 j |
( i = 2,3,...,n; j = 2,3,...,n ) . |
j |
1 |
|
||
Далі, виключимо x2 |
з усіх рівнянь, починаючи з третього. По- |
ділимо друге рівняння на a22( 1 ) . Якщо цей коефіцієнт a22( 1 ) = 0,то пе-
реставимо місцями довільні рівняння так, |
щоб коефіцієнт біля x2 |
||||
був не нульовим.Позначимо |
|
|
|
|
|
a( 2 ) = |
a2( 1j ) |
( j = 2,3,...,n ), |
b( 2 ) = |
b( 1 ) |
|
|
2 |
. |
|||
2 j |
a22( 1 ) |
|
2 |
a22( 1 ) |
|
|
|
|
Від третього рівняння віднімемо друге рівняння, помножене на a32( 1 ) , від четвертого рівняння віднімемо друге, помножене на
a42( 1 ) і т.д. Одержимо нову систему лінійних алгебраїчних рівнянь, яка еквівалентна попередній:
53
a( 1 ) x |
1 |
+ a( 1 ) x |
2 |
+ a( 1 ) x |
3 |
+ ...+ a( 1 ) x |
n |
= b( 1 ) , |
|||||
|
11 |
12 |
|
13 |
|
1n |
|
1 |
|
||||
|
|
( 2 ) |
x2 |
( 2 ) |
x3 |
( 2 ) |
xn |
( 2 ) |
, |
||||
|
|
|
a22 |
+ a23 |
+ ...+ a2n |
= b2 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
a33( 2 ) x3 + ...+ a3( n2 ) xn |
= b3( 2 ) , |
||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
...................................... |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
( 2 ) |
|
|
( 2 ) |
|
|
( 2 ) |
|
|
|
|
|
|
|
an3 |
x3 |
+ ...+ ann |
xn |
= bn |
. |
Такий процес будемо продовжувати до того часу, поки система не набуде трикутного вигляду:
a( 1 ) x |
1 |
+ a( 1 ) x |
2 |
+ a( 1 ) x |
3 |
+ ...+ a( 1 ) x |
n |
= b( 1 ) |
, |
||||
|
11 |
12 |
|
13 |
|
1n |
|
1 |
|
||||
|
|
( 2 ) |
x2 |
( 2 ) |
x3 |
( 2 ) |
xn |
( 2 ) |
, |
||||
|
|
|
a22 |
+ a23 |
+ ...+ a2n |
= b2 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
a33( 3 ) x3 + ...+ a3( n3 ) xn |
= b3( 3 ) , |
||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
........................... |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
( n ) |
|
|
( n ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ann |
xn |
= bn |
. |
|
Тут і в попередній системі коефіцієнти біля |
|
x2 , x3 ..., xn ,а та- |
кож вільні члени одержуються в результаті перетворень:
a( 2 ) = a( 1 ) − a( 2 )a( 1 ) , b( |
2 ) = b( |
1 ) − b( 2 )a( 1 ) |
( i = 3,4,...,n, j = 3,4,...,n ), |
|||
ij |
ij |
2 j 2 j |
j |
j |
2 2 j |
|
aij( 3 ) = aij( 2 ) − a3( 3j )a3( 2j ) , b(j 3 ) = b(j 2 ) − b3( 3 )a3( 2j ) ( i = 4,5,...,n, j = 4,5,...,n ).
При цьому коефіцієнти aii( i ) = 1 ( i = 1,2,...,n ).
Остання система містить n лінійних рівнянь і n невідомих і має єдиний розв’язок. Перехід від першої системи рівнянь до остан-
ньої називається прямим ходом методу Гаусса. Обернений хід ме-
тоду Гаусса починається з останньої системи рівнянь. Її розв’язують , знайшовши з останнього рівняння xn. Підставивши це значення в передостаннє – знайдемо xn-1 і т.д. З першого рівняння знаходять x1.
Зауваження 1. Якщо в результаті перетворень зустрінеться хоч одне рівняння вигляду 0·x1+0·x2+…+0·xn=0, то одержимо систему лінійних рівнянь:
a( 1 ) x |
1 |
+ a( 1 ) x |
2 |
+ a( 1 ) x |
3 |
+ ...+ a( 1 ) x |
n |
= b( 1 ) |
, |
||||
|
11 |
12 |
|
13 |
|
1n |
|
1 |
|
||||
|
|
( 2 ) |
x2 |
( 2 ) |
x3 |
( 2 ) |
xn |
( 2 ) |
, |
||||
|
|
|
a22 |
+ a23 |
+ ...+ a2n |
= b2 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
a33( 3 ) x3 + ...+ a3( n3 ) xn |
= b3( 3 ) , |
||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
........................................ |
|||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
( k ) |
|
( k ) |
( k ) |
|
||
|
|
|
|
|
|
akk |
|
xn + ...+ akn |
|
= bk |
. |
54
Тут k < n, akk( k ) ≠ 0.
Залишаємо в лівих частинах рівнянь доданки, які містять k змінних, а інші доданки перенесемо в праву сторону.
Змінним величинам, які знаходяться в правій стороні надаємо довільних значень. Одержимо систему k лінійних рівнянь, які мають k невідомих і трикутний вигляд.
Таким чином, кожній комбінації змінних xk +1 , xk + 2 ,..., xn від-
повідає один розв’язок останньої системи. В цьому випадку вихідна система рівнянь має безліч розв’язків.
Зауваження 2.Якщо в результаті перетворень зустрінеться хоч одне рівняння вигляду 0 x1 + 0 x2 + ... + 0 xn = b , то вихідна сис-
тема лінійних алгебраїчних рівнянь несумісна.
Приклад 1. Користуючись методом Гаусса, розв’язати систе-
|
2 x1 + 3x2 − 3x3 = 1, |
|
му рівнянь |
|
x1 + x2 + x3 = 2, |
|
||
|
4 x1 − 2 x2 + 3x3 = −5. |
Розв’язування. Першим рівнянням краще вибирати те, в якому коефіцієнт при невідомому x1 рівний одиниці. Для цього ліву і праву частини першого рівняння можна поділити на “2”. Однак в даному прикладі зручніше поміняти місцями перше та друге рівняння:
|
x1 + x2 + x3 = 2, |
|
2 x1 + 3x2 − 3x3 = 1, |
4 x1 − 2 x2 + 3x3 = −5.
Виключимо невідоме x1 в другому та третьому рівняннях системи.Для цього перше рівняння помножимо на “-2”, “-4” і додамо відповідно до другого та третього рівнянь:
x1 + x2 + x3 = 2, |
|
|
x2 − 5 x3 = −3 , |
|
|
|
− 6 x2 − x3 = −13. |
|
Для виключення невідомого x2 в третьому рівнянні додамо до нього друге, помножене на “6”:
x1 + x2 + x3 = 2, |
|
|
x2 − 5 x3 = −3, |
|
|
|
− 31x3 = −31. |
|
55
Із останнього рівняння знаходимо x3 = |
− 31 = 1.Підставивши |
|
− 31 |
значення x3=1 в друге рівняння, одержимо x2= –3+5 x3=–3+5=2. Із першого рівняння x1=2–x2–x3=2–2–1= –1.
Таким чином, числа –1;2;1 є розв’язком вихідної системи лінійних рівнянь.
Часто на практиці замість перетворень над системою виконують відповідні перетворення над матрицею, складеною з коефіцієнтів при невідомих і стовпця з вільних членів, який для зручності ви-
~
ділимо вертикальною лінією. Таку матрицю А називають розширеною матрицею системи.
Приклад 2. Користуючись методом Гаусса, розв’язати систему рівнянь
2 x1 + 3x2 +11x3 + 5 x4 = 2, |
||
|
x1 + x2 + 5 x3 + 2 x4 |
= 1, |
|
2 x1 + x2 + 3x3 + 2 x4 |
= −3, |
x1 + x2 + 3x3 + 4 x4 = −3.
Розв’язування. Заданій системі лінійних рівнянь відповідає ро-
|
|
|
2 |
3 |
11 |
5 |
|
2 |
|
|
|
|
|||||||
зширена матриця |
~ |
|
1 |
1 |
5 |
2 |
|
1 |
|
A = |
2 |
1 |
3 |
2 |
|
− 3 . |
|||
|
|
|
1 |
1 |
3 |
4 |
|
|
|
|
|
|
|
− 3 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
Зведемо її до трикутного вигляду з допомогою елементарних перетворень.
1-й крок. Поміняємо місцями перший та другий рядки.
2-й крок. Додамо до елементів другого, третього і четвертого рядків елементи першого рядка, помножені відповідно на
“−2”,“−2”,“−1”.
3-й крок. Додамо відповідні елементи другого і третього ряд-
ків.
4-й крок. Поділимо всі елементи четвертого рядка на “-2” і поміняємо місцями з третім рядком.
5-й крок. Додамо до елементів четвертого рядка відповідні елементи третього рядка, помножені на “6”.
6-й крок. Поділимо всі елементи четвертого рядка на “-7”.
56
|
|
Розглянуті кроки зобразимо у вигляді схеми. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
2 3 11 5 |
|
2 |
|
|
|
|
1 1 5 2 |
|
1 |
|
|
1 1 5 2 |
|
|
1 |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
~ |
|
1 |
1 |
5 |
2 |
|
1 |
|
1 |
|
2 |
3 |
11 |
5 |
|
|
|
|
2 |
|
2 |
|
1 |
1 |
1 |
|
|
|
0 |
|
||||||
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
A |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
−1 |
−7 − 2 |
|
|
− |
|
||||||||||
|
2 1 3 2 |
|
|
− 3 |
|
|
2 1 3 2 |
|
− 3 |
|
0 |
|
|
5 |
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
− 2 2 |
|
|
− |
|
|
||
|
1 1 3 4 |
|
|
− 3 |
|
|
1 1 3 4 |
|
− 3 |
|
0 0 |
|
|
4 |
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 1 5 2 |
|
|
1 |
|
|||||||||
|
1 1 5 2 |
|
|
1 |
|
|
1 1 5 |
|
2 |
|
1 |
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
0 |
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|||
0 1 1 1 |
|
0 |
0 1 1 |
|
|
|
|
0 1 1 1 |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
0 0 −6 −1 |
|
− 5 |
|
|
0 0 1 − 1 |
|
2 |
|
|
0 0 1 − 1 |
|
2 |
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
− 2 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
− 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
7 |
|
|
||||||
|
0 0 |
|
− 4 |
|
|
0 0 − 6 |
|
− 5 |
|
0 0 0 − |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
1 |
5 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
Останній розши- |
|
x1 + x2 + 5 x3 + 2 x4 = 1, |
||||||||||||||||||||||||||||||
6 |
|
|
1 |
1 |
1 |
|
|
0 |
|
|
реній матриці |
|
|
|
|
x2 + x3 + x4 |
= 0 , |
|||||||||||||||||||
0 |
|
|
. |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
0 |
0 |
1 |
− 1 |
|
2 |
|
|
відповідає сис- |
|
|
|
|
|
x3 − x4 |
= 2 , |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
тема рівнянь |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
0 |
0 |
0 |
1 |
|
|
− 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
х4 |
= −1, |
|||||
розв’язок якої буде розв’язком вихідної системи. Оскільки |
x4 |
= −1, |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
то з третього рівняння x3 = 2 + x4 |
= 2 + ( −1 ) = 1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
Підставивши знайдені значення x3 = 1, x4 |
= −1 в друге |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
рівняння, знайдемо x2 |
= − x3 − x4 |
= −1 − ( −1 ) = −1 + 1 = 0. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
Із першого рівняння одержимо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
x1 = 1 − x2 − 5 x3 − 2 x4 = 1 − 0 − 5 1 − 2( −1 ) = 1 − 5 + 2 = −2. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Розв’язком системи будуть такі числа: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x1 = −2; x2 = 0; x3 = 1; x4 = −1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
Приклад 3. Користуючись методом Гаусса, розв’язати систе- |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
му рівнянь: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x1 + x2 − x3 = 4, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+ 2 x2 − 5 x3 |
= 7 , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3x1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= 2. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3x1 + x2 − 7 x3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розв’язування.Виключимо невідому величину x1 із другого і
третього рівнянь. Для цього перше рівняння помножимо на “-3” і додамо до другого і третього рівнянь:
57
|
x1 + x2 − x3 = 4, |
|
− x2 − 2 x3 = −5 , |
|
|
|
− 2 x2 − 4 x3 = −10. |
|
|
Для виключення величини x2 віднімемо із третього рівняння |
|
подвоєне друге рівняння: |
|
x1 + x2 − x3 = 4, |
|
|
− x2 − 2 x3 = −5 , |
|
|
|
0 х2 + 0 х3 = 0. |
|
|
Ця система лінійних рівнянь має безліч розв’язків. Перенесе- |
|
мо невідому величину x3 в праву сторону |
|
x1 + x2 = 4 + x3 , |
|
|
− x2 = −5 + 2 x3 . |
|
Звідси x2 = 5 − 2 x3 , а із першого рівняння x1 = −1 + 3x3 .
Це загальний розв’язок вихідної системи рівнянь. Для отримання одного із часткових розв’язків, надамо змінній x3 довільного
значення. Наприклад, якщо x3 = 0 , то x2 = 5, x1 = −1. Детальніше
про розв’язування рівнянь такого типу буде показано в §13 цього розділу.
Приклад 4. Користуючись методом Гаусса, розв’язати систему рівнянь
x1 + 2 x2 − x3 = 1, |
||
|
+ 2 x3 |
= 7 , |
3x1 − x2 |
||
|
− 6 x3 |
= 2. |
x1 + 9 x2 |
Розв’язування. Помножимо перше рівняння на “-3”і “-1” і додамо відповідно до другого і третього рівнянь. Цим самим виключимо невідому величину x1 із другого і третього рівнянь:
x1 + 2 x2 − x3 = 1, |
|
|
− 7 x2 + 5 x3 = 4 , |
|
|
|
7 x2 − 5 x3 = 1. |
|
Для виключення невідомої величини із третього рівняння, додамо до нього друге:
58
x1 + 2 x2 − x3 = 1, |
|
|
− 7 x2 + 5 x3 = 4 , |
|
|
|
0 x2 + 0 x3 = 5. |
|
Згідно з зауваженням 2, така система лінійних алгебраїчних рівнянь несумісна.
§12. Метод Жордана-Гаусса
При дослідженні економічних об’єктів виникає потреба в розв’язуванні системи лінійних алгебраїчних рівнянь з багатьма невідомими. Більш зручним для цього є модифікований метод Жорда-
на-Гаусса. Він полягає в повному виключенні невідомих.
Дамо коротку схему цього методу.
За перше рівняння візьмемо таке рівняння, в якому коефіцієнт (його назвемо ключовим елементом) біля x1 відмінний від нуля і
розділимо на нього все рівняння. З допомогою цього рівняння виключимо невідоме x1 в усіх рівняннях, крім першого. Аналогічно
невідоме x2 виключимо в усіх рівняннях, крім другого і т.д. При цьому можливі три випадки.
1.Ліва частина i -го рівняння системи перетворилась в нуль,
аправа частина рівна деякому числу, відмінному від нуля. Це значить, що система лінійних рівнянь немає розв’язків.
2.Ліва і права частини i -го рівняння системи перетворились
внуль. В цьому випадку i -те рівняння можна відкинути.
3.У випадку використання всіх рівнянь, в процесі виключеня невідомих, одержуємо розв’язок даної системи.
Зауваження. Якщо в першому рівнянні вихідної системи кое-
фіцієнт біля x1 рівний нулю, то можна взяти інше рівняння, в якому
за ключовий елемент візьмемо відмінний від нуля коефіцієнт при x1 .
Приклад 1. Розв’язати методом Жордана-Гаусса систему лінійних рівнянь
2 x1 − x2 − x3 = 2, |
|
|
+ x2 − x3 = 0, |
3x1 |
|
|
− 3x2 + x3 = 1. |
− 4 x1 |
59
Розв’язування. За ключовий елемент виберемо коефіцієнт “2” біля x1 в першому рівнянні, оскільки він відмінний від нуля. Розді-
лимо перше рівняння на це число “2”:
|
− |
1 |
|
− |
1 |
|
3 = 1, |
|
x1 |
|
x2 |
|
x |
||||
2 |
2 |
|||||||
|
|
|
|
|
= 0 , |
|||
3 x1 |
+ x2 |
− x3 |
||||||
|
|
|
|
|
+ x3 = 1. |
|||
− 4 x1 − 3 x2 |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Виключимо невідоме x1 в другому і третьому рівняннях. Для
цього додамо до другого рівняння перше, помножене на “-3”, а до третього – перше, помножене на “4”.
Тобто перший крок є такий самий, як в методі Гаусса:
|
− |
1 |
x2 − |
1 |
|
= 1, |
||||
x1 |
|
|
|
x3 |
||||||
2 |
2 |
|||||||||
|
5 |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
1 |
|
|
|
||||
|
|
|
x |
2 + |
|
|
x |
3 = −3, |
||
2 |
2 |
|||||||||
|
− |
|
|
|
= 5. |
|||||
|
|
|
5 x2 |
− x3 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Серед двох рівнянь (друге і третє) виберемо за ключовий елемент відмінний від нуля коефіцієнт, який стоїть біля x2 ,
Наприклад, число “ 5 ”. Розділимо на це число друге рівняння:
2
|
− |
1 |
x2 − |
1 |
|
|
= 1, |
|
|||
x1 |
|
|
|
|
x3 |
|
|||||
2 |
2 |
|
|
||||||||
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
x2 + |
|
|
|
x3 |
= − |
|
, |
|
|
|
5 |
|
5 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
= |
5. |
|
|||
|
− 5 x2 − x3 |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В цих рівняннях, крім другого, виключимо невідоме х2. Для цього додамо до першого і третього рівнянь друге, помножене на
“0,5” і “5”:
|
x1 |
− |
2 |
x |
|
= |
1 |
, |
||||
|
|
3 |
|
|
||||||||
5 |
5 |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
1 |
|
|
|
6 |
|
|||
|
|
x2 + |
|
|
x |
3 |
= − |
|
|
|
, |
|
|
|
5 |
5 |
|||||||||
|
|
|
|
0 |
|
= |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
1. |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
60